План
Вступ
Розділ 1. Комунікатівні дії в процесі діяльності прес - служби
1.1 Комунікатівні дії та їх форми
1.2 Структура та Завдання діяльності прес - служби встанов, організацій та інших структур
Розділ 2. Розвиток сучасної української преси
2.1 Проблеми свободи преси в Україні її Відповідальність и Вплив на свідомість суспільства
2.2 Роль місцевої та студентської преси у роз В¬ витку сучасної української преси
Висновки
Список літератури
Вступ
Актуальність теми курсової роботи обумовлена ​​значущістю комунікацій в діяльності прес-служб и преси. Сучасне суспільство - ції комунікатівне суспільство, в якому будь-яка діяльність будується на Основі комунікатівніх Дій. Без неї не могло б існуваті жодних (навіть прімітівне) суспільство, оскількі суспільні Відносини трімаються на комунікації.
В процесі діяльності прес-служб и преси застосовуються ВСІ форми комунікатівніх Дій.
Розробленість тими: дипломна робота підготовлена ​​на Основі Вивчення віявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.
Серед опрацьованіх джерел слід віділіті роботові Є. Зігера, Я. Чайковського та Павлівна В., які досліджувалі проблеми свободи преси та її Відповідальність. (1, 5, 12)
Кондак В. та Слухацька Т. досліджувалі стан студентської преси. (2,6)
Структура та Завдання прес-служб вісвітлені у роботі Слісаренка І. (13). Комунікатівні дії та їх форми подаються у роботі Соколова А.В. (14).
Мета діпломної роботи візначається важлівістю комунікатівніх Дій у прес-службах и пресі. Вивчення різніх форм комунікацій.
Отже, мета даної курсової роботи полягає у вівченні комунікатівніх Дій та їх ролі у пресі та прес-службах.
Завдання курсової роботи обумовлені її метою:
віявіті та проаналізуваті літературу з тими курсової роботи;
охарактеризувати комунікатівні дії та їх форми;
дослідіті Завдання та структуру діяльності прес-служб в різніх установах;
розкрити Завдання прес-секретаря та роботу Презідентської прес-служби;
охарактеризувати Розвиток сучасної української преси.
Об'єктом Дослідження даної курсової роботи є прес-служби І преса.
Предметом Дослідження є роль комунікатівніх Дій в процесі діяльності прес-служб и преси.
Методи Дослідження: обумовленні об'єктом и предметом курсової роботи. Для визначення ролі комунікатівніх Дій в процесі діяльності прес - служби І преси застосовано системно - діяльністній підхід Як загальнонаукові принцип Дослідження. В основним робота написана з використаних методів якісного та кількісного аналізів.
При опрацюванні віхідної інформації булі вікорістані загальнонаукові методи аналізу та узагальнення.
теоретичність та практична Цінність курсової роботи полягає в тому, Що узагальнюється сутність, віді та форми комунікатівніх Дій в процесі діяльності прес - служби І преси.
Практична Цінність полягає у набутті мною практичних навічок та вмінь в комунікації, а кож аналітіко - синтетичність опрацювання літератури та узагальнення інформації.
Структура роботи обумовлена ​​логікою Розгляд тими. Курсова робота Складається з двох розділів:
1.Комунікатівні дії в процесі діяльності прес - служби.
2. Розвиток сучасної української преси.
У Першому розділі висвітлено сутність и структуру та Завдання діяльності прес - служби установ, організацій та інших структур.
Другий Розділ містіть викладу розвітку сучасної української преси, а кож роль місцевої та студентської преси біля розвітку української преси.
Вступ до курсової роботи формує її сприйнятті, Висновки узагальнюють досягнуті результати Дослідження.
Розділ 1. Комунікатівні дії в процесі діяльності прес - служби
1.1 Комунікатівні дії та їх форми
Комунікаційну діяльність мі Визначіть Як рух сенсів в соціальному просторі. Комунікаційна дія - Завершена Операція сміслової взаємодії, Що відбувається без Зміни учасніків комунікації. Суб'єктами, Що вступили в комунікацію, можут переслідуватіся три цілі: по-перше, реціпієнт бажає від комуні канта деякі прівабліві для нього Сенсі; по-друге, комунікант бажає повідоміті реціпієнту деякі Сенсі, Що вплівають на поведінку последнего; по-третє, и комунікант, и реціпієнт зацікавлені у взаємодії з метою обміну якімісь ідеямі. Відповідно можліві три форми комунікаційної дії.
1. Наслідування. Наслідування - одна з якнайдавнішіх прадавніх форм передачі ідей, вікорістовувана віщімі Тварини и Птаха; недаремно, недаремно деякі учені вважаєтся джерелом наслідування стадний інстінкт. Під наслідуванням розуміється відтворення реціпієнтом рухів, Дій, звичок комуніканта. Наслідування Може буті довільнім и мімовільнім (несвідомім). Довільне наслідування (імітація) вікорістовується при шкільному навчанні, оволодінні технологіямі, майстерністю. Мімовільне наслідування - головний метод первінної соціалізації ДІТЕЙ дошкільного віку.
У суспільному жітті за допомог наслідування відбувається розповсюдження модних новацій, популярних ідей и віянь. Разом з тім же година завдякі наслідуванню з Покоління до Покоління передаються Традиції, Звичаї, стереотипи поведінкі. Можна сказаті, Що наслідування - один Із способів існування живої соціальної пам'яті.
Є. Фромм Серед спеціфічно людських соціально-культурних потреб відзначав Прагнення до уподібнення, Поиск об'єкта поклоніння, ототожнення себе з кімось сільнішім, Розумна, красива. У дітінстві діти уподібнюють собі батьку, в дорослому стані - літературнім героям, спортсменам, артистам, винам. Цю потребу можна назваті потребою в куміротворення (відшукаті або Створити собі кумира).
Не слід думати, Що наслідування НЕ відповідає елементарній схемі комунікаційної дії, бо не віявляється явного сміслового Повідомлення, адресуванні реціпієнту. Насправді такє Повідомлення, Що володіє пріваблівістю для реціпієнта. Реціпієнт цілеспрямовано вібірає комуніканта и вікорістовує Його Як джерело сенсівзмісту, рацій, які ВІН Хотів бі засвоїті. Комунікант при цьому часто не усвідомлює своєї участі в комунікаційній дії. Наслідування - це таке об'єкт - суб'єктне відношення, де активну роль віконує реціпієнт, а комунікант - Пасивний об'єкт для наслідування.
2. Діалог - форма комунікаційної взаємодії, освоєна людьми в процесі антропогенезу при формуванні людської мови. Учасники діалогу відносяться один до одного Як до рівноправніх суб'єктів, Що володіють Певної СЕНС, раціямі. Між ними Складається суб'єкт - Суб'єктне відношення, а Взаємодія їх носити творчий характер в тому сенсі, Що досягається соціально-психологічна спільність партнерів, Що позначається словом В«МІВ».
Діалогова комунікація представляється Як послідовність вісловів учасніків, Що змінюють один одного в ролі комуніканта и реціпієнта. Віслів - ції не слово, не пропозиція, не абзац, а одініці сенсу, Що Дає можлівість Відповісти на нього. Учасники діалогу спільно створюють драматургічній Текст, Що володіє відносною смісловою завершеністю. Відносність Завершення діалогу візначається тім, Що реакція на тій або Інший віслів Може віявітіся в поведінці реціпієнта через Багато годині. Література, театр, лекція якраз розраховані на Відповідь сповільненої дії. Незавершене Діалог переростає в комунікаційній дискурс, Що охоплює безліч суб'єктів и Що продовжується нескінченно. Коротше Кажучи, дискурс - ції мультісуб'єктний нескінченній Діалог.
3. Управління - такє комунікаційне дія, коли комунікант Розглядає реціпієнта Як засіб Досягнення своєї мети, Як об'єкт Управління. У цьому випадка Між комунікантом и реціпієнтом встановлюються суб'єкт-об'ектніє Відносини. Управління відрізняється від діалогу тім, Що суб'єкт має право монологу, а реціпієнт НЕ Може...
