П родолжітельность експонування
1. Загальні відомості
експонування растровий копіювальний друкований
Перш за все, при виборі часу експонування потрібно знайти компроміс між двома крайніми значеннями. З одного боку, пластина повинна отримати достатню кількість світла, щоб копіювальний шар зруйнувався, і його можна було б видалити в процесорі, а з іншого - вплив світла не повинно бути занадто тривалим, щоб не почали руйнуватися ділянки копіювального шару, закриті темними елементами фотоформи. Неправильно підібране час експонування може призвести до того, що станеться або неповне видалення копіювального шару з поверхні пробільних елементів (форма при друку буде В«тенітьВ»), або часткове руйнування друкованих елементів (рівні плашки на відбитку виявляться з В«МінливістьВ», плюс форма втратить тиражестійкість).
У відповідності з технологічними інструкціями, тривалість експонування визначається за допомогою сенситометричних півтонової шкали, наприклад, ШПШ-К або шкали UGRA-Offset 1982 (вони розташовуються за межами пріводочних хрестів). Оптимальним часом експонування вважається те, при якому повністю проявляються чотири поля шкали СПШ-К. Шкала UGRA-Offset 1982 дозволяє контролювати час експонування, роздільну здатність офсетного пластини, градаційну передачу та відтворення елементів у високих світлі і тінях зображення.
Тривалість експонування буде змінюватися не тільки у відповідності з різними типами офсетних пластин, мають різну світлочутливість, але і при використанні різних моделей копіювального обладнання або зміні режимів прояви копії.
Слід враховувати й те, що в одній і тій же копіювальній рамі тривалість експонування - величина непостійна. Вона збільшується в міру зниження потужності металогалогенні лампи в результаті вироблення її ресурсу. Тривалість експонування в одній і тій ж копіювальній рамі може змінитися і, наприклад, через коливання напруги в електромережі.
Так як на тривалість експонування впливає безліч різних причин, цей параметр необхідно контролювати за допомогою контрольних шкал постійно (при виготовленні кожної форми.)
У сучасних копіювальних рамах тривалість експонування задається кількістю світлової енергії, яку повинен отримати копіювальний шар офсетної пластини. Ця величина вимірюється з допомогою спеціального електронного пристрою, що має датчик УФ-випромінювання, який розташовується в безпосередній близькості від поверхні пластини.
Електронна система управління освітлювачем відключить металогалогенні лампи (або закриє затвор освітлювальної системи і переведе лампу в черговий режим горіння) тільки після отримання копіювальним шаром заданої дози УФ-випромінювання.
Необхідне для експонування офсетної пластини кількість світлової енергії задається в деяких умовних одиницях. Одна умовна одиниця характеризує дозу УФ-випромінювання, яку копіювальний шар отримає, наприклад, за 0,1 секунди при використанні нової металогалогенні лампи і номінальній напрузі електроживлення копіювальної рами. Якщо напруга в електромережі підвищується або знижується, то відлік одиничних доз УФ-випромінювання відповідно прискорюється або сповільнюється. Зі зменшенням потужності металогалогенні лампи тривалість експонування автоматично збільшуватиметься, щоб задана доза опромінення копіювального шару залишилася незмінною. Таким способом встановлюється зворотна зв'язок В«по світлуВ», що дозволяє нормалізувати процес експонування офсетних пластин.
Компенсувати зниження потужності металогалогенні лампи збільшенням часу експонування можна тільки до певних меж. Якщо потужність лампи падає більш ніж на 40-50%, то змінюється спектральна характеристика випромінювання, тобто ефективність впливу такого УФ-випромінювання на копіювальний шар зменшується.
Тому лампу, яка виробила 40-50% потужності, рекомендується замінити. Для цього бажано мати в конструкції рами електронну сигналізацію.
На сучасних копіювальних рамах експонують не тільки офсетні формні пластини з копіювальним шаром на основі діазосполук, але також інші матеріали, чутливі до УФ-випромінювання. Це негативні офсетні пластини з копіювальним шаром на основі фотополімерів, фотоматеріали для контактного копіювання при денному освітленні, матеріали для аналогової кольоропроби та ін
Матеріали, чутливі до УФ-випромінювання, мають різну спектральну чутливість. Формні офсетні пластини з копіювальним шаром на основі діазосполук доцільно експонувати лампами, в яких максимум випромінювання відповідає довжині хвилі 420 нм. До таких джерел відносяться металогалогенні лампи з домішкою Галія. Інші матеріали доцільно експонувати металогалогенні лампами з домішкою заліза. Вони створюють більш широкий спектр випромінювання в діапазоні від 350 до 450 нм.
Лампи з домішкою заліза можна використовувати і для експонування формних пластин з копіювальним шаром на основі діазосполук, хоча потужність їх випромінювання з довжиною хвилі 420 нм трохи нижче, ніж у ламп з домішкою Галія. Останній тип ламп є універсальним, тобто придатним для копіювання на всі типи матеріалів, які застосовуються в даний час.
Сучасні копіювальні рами можуть за бажанням споживача комплектуватися лампами двох зазначених типів. Електричні параметри цих ламп практично однакові і не потребують заміни електрообладнання.
Слід зазначити, що найбільш кращим є заміна металогалогенні лампи. На деяких моделях копіювальних рам при використанні лампи одного типу застосовують автоматичну зміну фільтрів УФ-випромінювання. Такі пристрої невиправдано ускладнюють конструкцію копіювальної рами і роблять її дорожче.
2. Вплив оптичної щільності растрових елементів діапозитива чи негативу на якість друкованої форми
Растрова крапка на диапозитиве або негативі при вживаних в даний час копіювальних шарах повинна мати оптичну щільність 2,5, а ще краще - 3,0. Тільки тоді захищається копіювальний шар від небажаного освітлення. При меншій оптичної щільності растрової точки на диапозитиве або негативі освітлювані промені будуть причиною:
а) на фотодеструкціонном шарі - Часткове розкладання копіювального шару під чорними елементами (наприклад, діапозитива), що призведе до зменшення його товщини або пошкодження, а в крайньому випадку - до зникнення неосвітлених елементів. У офсеті при застосуванні фотодеструкціонних шарів (позитивне копіювання) неосвітлені елементи утворюють друковані елементи, і таким чином, потоншення їх призведе до зменшення тиражу;
б) на фотозатвердевающем шарі - Часткове проходження променів крізь чорні елементи негативу, яке призведе до утворення нерозчинної прошарку (вуалі). На офсетних негативних копіях вуаль зумовить прийом фарби елементами, які не повинні друкуватися. Це явище називається тонуванням друкованої форми.
3. Вплив форми растрових точок на зміну їх розмірів під впливом освітлення
Для створення насичених растрів використовують круглі, квадратні, ромбо-й бочкоподобние растрові точки (рис. 1).
Рис. 1. Основні форми растрових точок: а - кругла, б - квадратна; в - ромбоподобная; г - бочкоподобная
Їх можна чітко розрізнити при ступеня покриття поверхні від 30 до 70%.
Розтягування растрів уздовж одній осі симетрії призводить до виникнення ланцюгових растрів. Наприклад, при розтягуванні кола в еліпс отримують еліптичний ланцюгової растр (рис. 2).
Рис. 2. Витягнутий еліптичний растр
Здатність копіювання залежить також від форми растрової точки (рис. 3). З малюнка випливає, що при контурі тієї самої ширини приріст поверхні квадратного елемента буде більше, ніж круглого. Вибираючи форму растрової точки, необхідно брати до уваги і те, що при копіюванні враховуючи певну роздільну зд...
