Федеральне агентство з освіти
Пермський Державний Технічний Університет
Гуманітарний факультет
Кафедра іноземних мов та зв'язків з громадськістю
Реферат
на тему: В«Роль і значення місцевих додатків центральних видань на ринку регіональної преси В»
Перм 2007
Зміст
Введення
1. Історія першої російської газети В«Санкт-Петербурзькі ведомости В»
2. Історія преси радянського часу
3. Історія преси пострадянського часу
4. Регіональна преса, на прикладі В«Комсомольської правдиВ»
5. В«Комсомольська правдаВ» сьогодні
Висновок
Список літератури
Введення
Неможливо уявити життя сучасної людини без повсякденного звернення до газети, журналу, радіо, телебаченню. Зростання ролі і значення засобів масової інформації тісно пов'язано з історичними подіями Росії. А так само з науково-технічним прогресом останніх десятиліть, адже саме він створив необхідні умови для широкого розвитку на новій технічній основі засобів масової інформації. Завдяки НТП світ дізнався, що таке телебачення, а влада знайшла новий інструмент впливу на громадськість. Тим самим НТП зумовив підвищення впливу та авторитету ЗМІ, їх можливостей у різних сферах життя суспільства.
Був час, коли друковані видання були єдиним, а отже і найважливішим ЗМІ, потім з'явилося радіо, і тільки потім телебачення. Природно, що аудиторія охоплення телебачення набагато більше, всіх решти ЗМІ і таким чином, як якась альтернатива телебаченню виникли регіональні додатки центральних друкованих видань. Так періодична преса, в тому числі і місцеві додатки, залишилася одним з основних засобів масової інформації та пропаганди. Вона є потужним знаряддям соціальної і політичної боротьби, освіти, поширення наукових знань, розвитку культури, формування світогляду і т.д.
Місцеві додатка центральних видань грунтуються на специфіці цільової аудиторії того чи іншого регіону, в Зокрема вони розкривають найбільш важливі теми для певного міста.
Мета моєї роботи показати роль регіональної преси на сьогоднішній день на прикладі газети В«Комсомольська правда В».
Для цього, головною завданням для себе, я ставлю розкриття історичних передумов виникнення місцевих додатків центральних видань і виявлення причин зміни їх значення. В зв'язку з цим, в теоретичній частині своєї роботи я наведу історію преси в Загалом, і регіональної в тому числі, а в практичній проведу контент-аналіз 15і номерів газети В«Комсомольская правдаВ».
1. Історія першої російської газети В«Санкт-Петербурзькі ведомости В»
Самою першою російською газетою прийнято вважати В«Санкт-Петербургские ведомостиВ». Другого січня 1728 вона випустила свій перший номер. Її початковий тираж становив 250 примірників, номер коштував 4 копійки, і виходила газета два рази на тиждень. За час свого існування газета зазнала безліч змін. Якщо на початку видання належало Академії наук, то вже в 1847 році було прийнято рішення здавати газету в оренду. За цей час головним редактором встиг побути Михайло Васильович Ломоносов (з 1748-1775), поет і автор В«ДушенькиВ» Іполит Федорович Богданович (з 1775-1800) і, критик і цензор Амплій Миколайович Очкин (з 1800-1861).
Всі вони привносили, щось своє в газету. Ломоносов, наприклад, вніс більш простий, легкий і зрозумілий читачеві мову, а Богданович розширював тематику газетних оголошень. Саме під його редакцією з'явився перший прогноз погоди, в 1778 році. Очкин, в свою чергу, намагався перетворити В«Санкт-Петербургские ведомостиВ» в серйозну суспільно-політичну газету. У 1861 році, коли редактором стає Андрій Олександрович Краєвський, газета знову змінюється, але саме завдяки цим змінам тираж В«Санкт-Петербурзьких відомостейВ» зростає втричі.
Але, все ж, в 1863 році редактор і орендар газети знову змінюється, і В«влада захоплюєВ» Валентин Федорович Корш. Він збільшує формат В«Санкт-Петербурзьких відомостейВ». При Корш в газеті з'явилися постійні політичний і літературний відділи, створена обширна кореспондентська мережа. В цей час в газеті з'явилися два молодих співробітника - Віктор Буренин і Олексій Суворін.
Вони зіграли особливу роль у розвитку газети. Вони внесли в В«Санкт-Петербургские ведомостиВ» дотепний фейлетон, і на сторінках газети стали друкуватися кадри вітчизняної життя, імена і факти.
Природно, що публіка зацікавилася цим жанром, і тираж газети знову виріс. Однак владі такий жанр був не до душі, і вони стали придушувати В«Санкт-Петербургские ведомостиВ». 21 Серпень 1865 редакція отримала перше попередження, трьох таких попереджень вистачало, щоб закрити газету, що і відбулося вже в 1866. Тоді газета не випускалася три місяці, але потім повернулася. Корш, окрилений таким успіхом, зважився на відчайдушний вчинок - він виступив проти міністра народної освіти Д.А. Толстого і затіяної їм реформи освіти. Природно, що Толстой прийшов в лють і домігся передачі газети з відання Академії наук у ведення свого міністерства, і в кінці 1874 заборонив Корш редагувати газету, хоча термін його оренди ще не закінчився.
Толстой придбав газету лише для усунення перешкоди на шляху його реформи, газета, як така, була йому не потрібна і в 1875 році вона стала належати банкірові Федору Петровичу Баймакова.
Наприкінці 1876 завершилася і ця глава - Банкірська контора Баймакова була оголошена збанкрутілої. У період з 1877 по 1917 рік редактора змінювали один іншого - відставний полковник Генштабу Віссаріон Віссаріонович Комаров (з 1877-1883), письменник, драматург і журналіст Василь Григорович Авсеенко (з 1883-1896), князь Еспер Есперовіч Ухтомський (С1896-1917).
Саме при Ухтомського газета виразно прийняла проурядову орієнтацію.
2. Історія преси радянського часу
У той час, коли з'явилася перша газета, вона носила лише інформаційний характер, але пізніше, за радянських часів, преса перетворилося на знаряддя впливу на масову громадськість.
Радянська система засобів масової інформації була невід'ємною частиною радянського суспільства, а швидше навіть радянського уряду, адже в цей час в СРСР медіа були потужним знаряддям пропаганди. Часто, завуальовано, вони висловлювали внутрішні напруженості системи. Повторюся, ЗМІ були дуже потужним каналом впливу на цілу країну. У всіх жителів СРСР була можливість отримувати В«Літературну газетуВ» або В«Комсомольську правду В», в яких, можна було знайти статті на морально-етичні теми, а так ж переглянути аналіз міжнародної політики.
Навіть ті, хто не хотів бути поінформований про ситуацію в країні, були змушені це робити. У багатьох готелях, гуртожитках, комунальних квартирах і навіть житлових комплексах мовлення радіо починалося в 6 ранку, і його ніяк не можна було вимкнути. Люди вірили пресі, і іншим засобам, тому що не було джерел інформації, які могли б розкрити реальний стан речей. У редакції газет і радіоканалів приходило безліч листів читачів, які хотіли об'єктивно розібратися в насущні проблеми - виробничих конфліктах, екологічних катастрофах і інших, але їх ігнорували. Люди не розуміли, що печатка є лише знаряддям партії, що засоби масової інформації не на їхньому боці, а на боці влади.
3. Історія преси пострадянського часу
Але з 12 червня 1990 у преси починається нове життя, в цей день Верховною Радою СРСР був прийнятий В«Закон про пресі та інших засобах масової інформації В». Саме з цього моменту преса отримала незалежність і стала вважати себе В«четвертою владоюВ». Журналістика протиставляла себе державі і хотіла бути незалежною від нього.
Період з 1991 по 1993 рік визнано вважати В«золотим століттям свободиВ», яка включає в себе свободу слова, свобод...
