ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. Історичний розвиток системи жанрів на вітчизняному телебаченні
1.1 Становлення телебачення в Росії
1.2 Поняття про телевізійних жанрах
РОЗДІЛ 2. Особливості побутування різних жанрів на радянському і сучасному російському телебаченні
2.1 Специфіка телевізійних жанрів в СРСР
2.2 Жанрова система сучасного російського телебачення
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Телебачення - це одне з найбільших явищ ХХ століття, об'єднало в собі передові досягнення журналістики, науки, мистецтва, науково-технічної думки, економіки.
У недавньому Минулого загальна ідеологічна спрямованість телебачення відповідала курсу Комуністичної партії СРСР, але телебаченню, що є найсильнішим каналом впливу в силу його специфіки - єдності аудіо-і відеосигналу, - відводилася особлива роль: виховання радянських людей у ​​дусі комуністичної ідейності і моралі, непримиренності до буржуазної ідеології і моралі.
В порівняно невеликий термін, іменований В«перехідним періодомВ», у вітчизняній системі телемовлення відбулася велика кількість перетворень: телекомпанії були розділені по типу діяльності (на мовні і программопроізводящіе); з'явилися нові форми власності (комерційне, громадське телебачення); розвинулися нові функції телебачення, як, наприклад, електоральна чи функція управління громадською думкою; став використовуватися новий для вітчизняної телевізійної системи мережевої принцип розповсюдження програм; виросло число регіональних та місцевих мовників, змінилася специфіка їх програмної політики, на яку великий вплив стали надавати федеральні телевізійні канали. Федеральні канали телебачення, такі як ОРТ (В«Перший каналВ»), РТР (В«РосіяВ»), НТВ, що віщають сьогодні практично на всі регіони Росії, привертають велику аудиторію.
В даний час в силу демократизації суспільства і телебачення, останнім постійно удосконалюється, відточуючи свої методи і прийоми, вже з урахуванням нових реалій. Російське суспільство ось уже більше десяти років організовує свій розвиток за новим законами соціально-економічного устрою. У сфері системи засобів масових комунікацій відбулися зміни, з'явилися нові механізми взаємовідносин журналістики та інших громадських структур, змінилися роль і функції журналістики: сьогодні вона живе і функціонує в нових умовах конкуренції, ринкових відносин.
Таким чином, актуальність теми нашої курсової роботи обумовлена ​​динамічним розвитком телебачення починаючи з радянського періоду і по теперішній час, що тягне за собою зміну жанрової структури.
Методологічною основою для написання нашої роботи послужили роботи Я.Н. Засурского, Е.Г. Багіров, Р.А. Борецького, Л. Кройчіка, Г.В. Кузнєцова, Є.П. Прохорова та ін, в яких розглядаються загальнотеоретичні проблеми засобів масової інформації та на підставі яких слід класифікувати телевізійні жанри.
Дослідження таких авторів, як Р.А. Борецький, А. Вартанов, В.В. Єгоров, Я.Н. Засурскій, Г.В. Кузнєцов, А.Я. Юровський та інших допомагають виявити основні тенденції розвитку телебачення в історичному аспекті, його специфіку та роль у суспільстві як соціального інституту.
Е.Г. Багіров в своїх роботах проаналізував етапи становлення та розвитку вітчизняного телебачення, приділяючи увагу його жанровим і функціональним особливостям.
В.В. Єгоров в монографії В«Телебачення між минулим і майбутнімВ» описує основні риси телемовлення сьогодні, тематику і жанри телебачення.
У ряді робіт з теорії журналістики і масових комунікацій виявлено етапи еволюції вітчизняного телебачення, притаманні сучасному періоду його розвитку. Так, Я.Н. Засурскій аналізує стан вітчизняної журналістики в перехідний період і говорить про етапи її розвитку, особливості функціонування в сучасному суспільстві, принципи взаємодії з іншими соціальними інститутами.
Дослідженню стану пострадянського державного телебачення присвячені публікації Л.А. Ефімової, М. Голованова, в яких піднімаються проблеми реорганізації телебачення, його незалежності від президентського диктату, свободи слова, обговорюються зміни, що відбулися на державному телебаченні після 1991 року.
Мета роботи полягає в розгляді процесу формування та трансформації системи телевізійних жанрів в Росії в радянський і пострадянський періоди.
Об'єктом дослідження є телевізійні жанри, а в якості предмета вивчення розглядається виявлення їх на різних історичних етапах.
Для досягнення поставленої нами мети ми визнали необхідним позначити наступні завдання:
1. Визначити основні етапи розвитку вітчизняного телебачення;
1. Визначити поняття В«телевізійний жанрВ», дати класифікацію телевізійних жанрів і виявити їх відмітні особливості;
3. Визначити особливості побутування системи телевізійних жанрів у радянський і пострадянський час.
Практична значимість нашої роботи полягає в тому, що матеріал, викладений у ній, може бути використаний в практичній діяльності журналістів різних телевізійних каналів, а також в якості основи для розробки навчального курсу по телевізійній журналістики для студентів вузів. Деякі відомості, що містяться в роботі, можуть увійти також в лекційні курси та спецкурси.
ГЛАВА 1. Історичний розвиток системи жанрів на вітчизняному телебаченні
1.1 Становлення телебачення в Росії
Точкою відліку В«народженняВ» телебачення в Россі прийнято вважати наступну дату: 30 квітня 1931 газета В«ПравдаВ» повідомила: В«Завтра вперше в СРСР буде зроблена досвідчена передача телебачення (дальнобачення) по радіо. З короткохвильового передавача РВЕІ-1 Всесоюзного електротехнічного інституту (Москва) на хвилі 56,6 метрів буде передаватися зображення живого обличчя і фотографії В»[1].
Після перших успішних дослідів було прийнято рішення розпочати регулярне мовлення. З будівлі Всесоюзного електротехнічного інституту передавач перевезли в будинок № 7 по Микільській вулиці (в приміщення Московського радіовузла), і 1 жовтня 1931 р. почав регулярні звукові передачі в середньохвильовому діапазоні.
1 травня 1932 по телебаченню був показаний невеликий фільм, знятий вранці цього дня на Пушкінській площі, на Тверської і на Красній площі. Цікаво відзначити, що фільм був звуковий: були записані (на кіноплівку) голоси дикторів, які вели в цей ранок радіопередачу про свято. У жовтні 1932 р. телебачення показало фільм про відкриття Дніпрогесу: зрозуміло, показ відбувся лише через кілька днів після події. [2]
У грудні 1933 р. передачі В«механічногоВ» телебачення в Москві були припинені, більш перспективним було визнано електронне телебачення. Однак незабаром з'ясувалося, що припинення передач передчасно, бо промисловість ще не освоїла нову електронну апаратуру. Тому 11 лютого 1934 передачі поновилися. Більш того, був створений відділ телебачення Всесоюзного радіокомітету, який і вів ці передачі. (Остаточно передачі В«механічногоВ» телебачення припинилися 1 квітня 1941 р., коли вже працював Московський телецентр на Шаболовці.) [3]
Перша передача малострочного телебачення з Москви - вже не експериментального, а регулярного - Відбулася 15 листопада 1934 Тривала вона 25 хвилин і являла собою естрадний концерт.
Звернемося тепер до передвоєнним програмам Московського телевізійного центру на Шаболовці. 25 березня 1938 новий телецентр провів першу електронну телевізійну передачу, показавши кінофільм В«Великий громадянинВ», а 4 квітня 1938 р. в ефір вийшла перша студійна програма. Експериментальні передачі з нового телецентру тривали майже рік. Регулярне мовлення почалося 10 березня 1939 р., в дні роботи XVIII з'їзду ВКП (б), показом знятого В«СоюзкінохронікойВ» за замовле...
