Російська журналістика ХVІІІ століття
15 грудня 1702 (по старим стилем) Петро Перший підписує указ про друкування "Відомостей про військових і інших справах, гідних знання і пам'яті, що трапилися в Московській державі і в інших навколишніх країнах В», днем ​​пізніше він наказує друкувати газетиВ« для сповіщення оними про закордонних і внутрішніх подіях В», і вже 17 грудня того ж року вийшов перший номер першої російської друкованої газети (не зберігся). Ця подія послужила приводом до встановлення з 1991 р. Дня російської преси 13 січня.
Слово В«газетаВ» нічого не говорило російській людині, а В«відомістьВ» (від В«відатиВ» - знати) було всім зрозуміло. А оскільки друковане видання дає не одну звістку, а кілька, то слово «³домістьВ» закріпилося за новим виданням і закріпилося надовго. Через десять днів після першого номера, 27 грудня виходить другий номер, який має особливу назву В«Юріал або поденна розпис, що в мімошедшую облогу під фортецею Нотебурхом лагодилося вересня з 26 числа в 1702 році В». Текст його містив опис облоги Нотебург.
2 січня 1703 виходить третій номер. У ньому повідомлялося, зокрема, що В«на річці Соху поблизу Казані знайшли багато нафти і мідної руди В», щоВ« індійський цар надіслав в дар великому государеві нашому слона В», щоВ« в математичній штюрманской школі більше 300 людина вчаться В»,В« поведінкою його величності школи множаться, і 45 чоловік слухають філософію і вже діалектику закінчили В». Але головна тема видання - Північна війна. У невдалому бою під Нарвою в 1702 р. російська армія втратила свою артилерію, солдати переживали поразку; потрібно було вдихнути в них бадьорість, переконати, що армія скоро знайде і артилерію і міць. Тому в третьому номері повідомлялося, що в Москві вже вилито 400 гармат, мідних гаубиць і мортири »« А міді нині на гарматному дворі, яка приготовлена ​​до нового литтю, більше 40000 пуд лежить В».
Цілі публікації цієї секретної інформації, розкриває військову таємницю, очевидні: підбадьорити армію, попередити шведів від нових нападів, підняти авторитет Росії за кордоном. А через декілька років, 27 червня 1709 року, в день перемоги під Полтавою, Петро I пише перший в російській журналістиці репортаж - дає опис Полтавського бою, опубліковане в № 11 В«ВедомостейВ»: В«Сего дня на самому ранку жаркий неприятель нашу кінноту з усією армиею Кінною і пешею атакував, яка хоча зело по гідності трималася, проте ж примушена була уступити, токмо з великим збитком ворогові В». Шведські полки спробували розвивати наступ, В«проти якого наші зустріч пішли і тако оного зустріли, що негайно з поля збили і гармат безліч взяли В». У полон потрапили перший міністр граф Піпер, генерали Рейншільд, Шліппенбах і кілька тисяч офіцерів і рядових, В«про що докладніше незабаром писати будемо (а нині за швидкістю неможливо). І єдиним словом сказати, вся ворожа армія ФАЕТОН кінець сприйняла (а про короля ще не можемо відати, з нами чи або зі батьки наші обрітається) В». Автор згадує про міфологічному сина бога Геліоса - Фаетоні, який не впорався з сонячної колісницею і був вражений блискавкою Зевса, алегорично висловлюється про долю шведського короля - В«з нами чи або зі батьки наші обрітаєтьсяВ», тобто живий він чи помер. Все це робиться для того, щоб оживити офіційний текст, зробити його цікавіше, ясніше.
офіційно першим редактором «³домостейВ» був директор Друкованого двору в Москві Федір Полікарпов, а після перекладу газети в Петербург - директор столичної друкарні Михайло Абрамов. Але Петро сам редагував часом цілі номери, він відбирав матеріали для газети, постачав її вступниками до нього документами та листами. Найвищий наклад - 4 тисячі примірників - припав на номер, що вийшов 22 березня 1703, звістка про Полтавську битву було віддруковано в кількості 2500 примірників і розійшлося цілком, але ряд номерів не знаходив розповсюдження і залишався на друкованому дворі.
У 1708 р. тираж В«ВедомостейВ» коливався від 150 до 1000 примірників, а в 1724 р. він знизився до 30 екземплярів. Коштувала газета від двох до восьми грошей, денний заробіток складача В«ВедомостейВ» не перевищував три гроші (гроші називають півкопійки). Вид Петербурга з Невою і Петропавлівської фортецею і летить Меркурій з трубою і своїм жезлом-кадуцеєм - така гравюра стала прикрашати першу смугу газети з 1711 Періодичність В«Ведомостей була різною: від 46 до 3 номерів на рік, число сторінок - від 2 до 22. Першими В«штатнимиВ» працівниками російській пресі були Борис Волков - перекладач Колегії іноземних справ, що став редактором «³домостейВ» в 1719 році, і Яків Сінявіч, що відповідає за інформацію про внутрішнє життя країни, освітлення придворної хроніки і діяльності колегій (уряду).
Хоча газетні жанри ще не склалися, тим не менш, в деяких публікаціях простежуються їх контури. Так, 1 липня 1719 р. у «³домостяхВ» на 22 сторінках описується святкування дня Петра і Павла в Петербурзі. Перша половина звіту - це переказ проповіді митрополита Стефана Яворського про велич Петра I, друга - містить розповідь про самому святі. Якщо проповідь можна віднести до ранніх зразків публіцистики в російській пресі, то в оповіданні, крім елементів звіту, є й прикмети репортажу. Автор описує В«гульню в вертограді царському, иде же всі почуття Насолодитися В». Він докладно перераховує, чим же були вражені учасники гуляння: В«Зір, бачачи невимовну красу різних дереви, в лінію і перспективу розташованих і фонтанами прикрашених, тут же і річкова устремління, звеселяючий і град і город царський. Пахощі від духмяних квітів імущі свою солодкість. Слухання через Мусикийской і трубних і гарматних гласом ... Подальші ж по заході сонця були преізрядно феєрверки, і вогню в гору летючих і по водах плаваючого було рясно В».
Петровські В«ВедомостиВ» не мали ще постійного найменування. Якщо комплект видання за 1704 був прикрашений особливим титулом, найбільш повно позначив зміст і характер газети: «³домості про військових та інших справах, гідних знання і пам'яті, трапилися в Московській державі і в інших навколишніх країнах. Розпочаті в літо від Христа 1704 від генваря, а закінчені груднем цього ж року В», то в подальшому окремі номери отримували різні назви - «³домості Московської державиВ», «³домості московськіВ», В«Російські відомостіВ», а іноді заголовком ставало визначення надрукованого в газеті офіційного документа: В«РеляціяВ», В«Справжнє доношенихВ».
З 1727 р. видання В«ВедомостейВ» взяла на себе Академія наук. Газета стала іменуватися В«Санкт-Петербургские ведомостиВ» (у радянський час іменувалася спочатку В«Петроградської правдоюВ», а потім - до вересня 1991 р. В«Ленінградської правдоюВ», після чого повернулася до первісного назвою - В«Санкт-Петербурзькі відомості В»). Першим редактором (з 1727 по 1730 рік) був Г.Ф. Міллер, який підбирав матеріали для кожного номера газети, перекладав іноземні звістки, черпаючи їх із закордонної преси, читав коректуру і стежив за випуском номерів у світ. Міллер приїхав до Росії з Німеччини в 1725 р., був зарахований студентом Академії наук і одночасно почав викладати латинську мову, історію та географію в академічній гімназії (до речі, з 1748 по 1750 Міллер був ректором Петербурзького університету).
Правда, в 1727 р. Міллер видав лише один номер - на німецькій мові. Перший номер В«Санкт-Петербурзьких ведомостей В»за 1728 був видрукуваний на чотирьох сторінках в четверту частку аркуша, інші виходили в тому ж форматі. На першій сторінці під заголовком газети містився віньет, зображав двоголового орла з ланцюгом ордена Андрія Первозванного. Нижче слідувала дата видання. Змістом номера з'явилися звістки з Гамбурга, Лондона, Відня, Берліна, Рима, Парижа та інших європейських міст, а також придворна хроніка - повідомлення про привітаннях Государя з новим роком, про виробництво в чинах та нагороди офіцерів і цивільних осіб. На протязі всього XVII...
