Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
дипломної роботи
Образ Росії в британських змі
Виконавець: Макарова А.Д.
Зміст
Введення
Глава 1. Поняття фрейма. Структура і класифікація фреймів
1.1 Тлумачення фрейма
1.2 Структура фрейма
1.3 Види фреймів
Глава 2. Образ Росії в британських ЗМІ
2.1 Образ держави
2.2 Заголовки статей
2.3 Специфічні параметри: часовий, просторовий, кількісний, зовнішнього вигляду
2.4 Термінал В«Внутрішня політикаВ»
2.5 Термінал В«НародВ»
2.6 Термінал В«Зовнішня політикаВ»
2.7 Термінал В«ЕкономікаВ»
2.8 Термінал В«Культура і мистецтвоВ»
2.9 Термінал В«ІсторіяВ»
Висновок
Список літератури
Введення
В даний час ЗМІ є одним з найважливіших інститутів суспільства, засобом для швидкого і шірокоохватного доведення інформації тієї чи іншої спрямованості до населення. Вони впливають практично на всі сфери й інститути суспільства, включаючи політику, економіку, релігію. Очевидно, що засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні та еволюції суспільної свідомості. Більш того, сприйняття та інтерпретація найважливіших явищ і подій у світі здійснюється через них і з їх допомогою. Слід підкреслити, що особливістю засобів ЗМІ є їх здатність прямо звернутися до громадськості, минаючи такі традиційні інститути суспільства, як школа, сім'я, церква, політичні організації.
Для кожної країни важливо, як сприймається її образ і її народом, і за кордоном. Образ Росії в Британії висвітлюється, насамперед, публіцистами. Події в Росії та навколо неї викликають шквал критики в цій країні. Є відмінності в тому, як оцінюються ті чи інші події в нашій країні і за кордоном, що конкретно критикують і які висновки роблять публіцисти. Британські ЗМІ займають найбільш жорстку і часом абсолютно незбалансовану позицію.
Наше дослідження присвячене вивченню образу Росії в британських ЗМІ.
Актуальність роботи полягає в тому, що ЗМІ під чому формують картину світу окремої людини і громадську думку. Саме тому важливо розуміти те, що взаємини між державами в даний час багато в чому залежать від сприйняття тієї чи іншої країни її партнерами, і для ефективної співпраці необхідно вміти формувати позитивний образ держави.
Крім того, важливо показати, що, формуючи у власного населення позитивний або негативний образ тієї чи іншої держави, ЗМІ є потужним ідеологічним зброєю. Тому для пересічного громадянина важливий плюралізм і неупередженість представлення образів тих чи інших держав або народів.
Предметом дослідження є образ Росії, представлений в британських ЗМІ. Об'єкт дослідження являє собою фрейм В«РосіяВ» в сукупності його слотів.
Метою даної роботи є визначення образу Росії в британських ЗМІ.
В Відповідно до мети вирішуються наступні завдання :
1. вивчити теоретичний матеріал з проблеми;
2. розглянути поняття фрейму і його основні властивості;
3. розглянути поняття держави як фрейм в сукупності ряду слотів (терміналів); ​​
4. проаналізувати матеріали британської преси, в яких представлений образ Росії;
5. зробити висновки щодо змісту тих чи інших терміналів фрейму Росії в тому вигляді, як його представляють британські ЗМІ.
Теоретична значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони дозволяють визначити позицію британських ЗМІ по відношенню до Росії і надалі виявити шляхи і способи впливу на цю позицію для створення більш вигідного для Росії образу своєї держави за кордоном.
Матеріалом даного дослідження послужили тексти статтею з сайтів друкованих видань The Times, The Guardian, The Independent, The Financial Times, The Economist, The Observer, The Sunday Times. Джерелом матеріалу дослідження є 77 статей за січень, лютий, березень та квітень 2009 року. Обсяг кожної статті в середньому - 1,5 сторінки, 14 шрифтом, одинарним інтервалом, загальний обсяг матеріалу становить 116 сторінок.
Методи дослідження визначаються цілями і завданнями даної роботи. При аналізі суспільно-політичного тексту використовується комплексний підхід, що включає ряд методів: метод контекстуального аналізу, що дозволяє виявити імпліцитне зміст образу; описовий метод і метод культурологічної інтерпретації.
Структура та обсяг роботи. Справжня дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.
У вступі обгрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається його мета і задачі, формулюється актуальність і теоретична значущість роботи, вказуються методи аналізу.
У першому розділі В«Поняття фрейма. Структура і класифікація фреймів В»дається визначення поняттюВ« фрейм В», розглядаються його структура та основні види.
У другому розділі В«Образ Росії в британських ЗМІ В»здійснюється спроба представити державу, в Зокрема Росію, у вигляді фрейму, виділяються термінали (слоти), які відображають найбільш типові риси держави, проводиться аналіз статей британських видань про Росію з метою визначення змісту терміналів (слотів).
У висновку викладаються результати дослідження.
Глава 1. Поняття фрейма. Структура і класифікація фреймів
1.1 Тлумачення фрейма
В останні роки збільшився інтерес до когнітивному підходу в аналізі мови. Когнітивний підхід здійснюється в рамках когнітивної лінгвістики - напрямки, в центрі якого знаходиться мова як загальний когнітивний механізм (тобто механізм пізнання), оскільки при участі мови людина отримує інформацію, яка обробляється і структурується в його свідомості. Саме лінгвістичні експерименти в даній області довели існування різних форматів знання в структурі людської свідомості - від одиничних уявлень до більш складних структур (Сценаріїв, фреймів, схем).
У даній роботі ми розглянемо таке явище, як фрейми, що вивчаються в рамках когнітивної науки, яка займається дослідженням способів організації, уявлення, обробки та використання знань.
Звернемося до поняттю фрейму і його трактуванні в сучасній лінгвістиці.
Найбільш повне вчення про фрейми представлено в теорії американського дослідника-лінгвіста середини ХХ століття Марвіна Мінського, в його роботі В«Фрейми для представлення знань В». Особливістю його теорії є те, що вона має кілька математичний чи геометричний характер. В якості об'єкта аналізу взято геометричні фігури.
За словами Мінського, відправним моментом для теорії фреймів служить той факт, що людина, намагаючись пізнати нову для себе ситуацію або по-новому поглянути на вже звичні речі, вибирає зі своєї пам'яті деяку структуру даних (образ), звану нами фреймом, з таким розрахунком, щоб шляхом зміни в ній окремих частин зробити її придатною для розуміння більш широкого класу явищ і процесів.
Фрейм є структурою даних для представлення стереотипної ситуації. З кожним фреймом співвідноситься інформація різних видів. Одна її частина вказує на те, як слід використовувати даний фрейм, інша - що може спричинити за собою його виконання, третя - що слід зробити, якщо очікування не підтвердяться [Мінський, 1979: 7].
Якщо розглядати більш ранній період, то ще американський психолог Ф.Бартлетт в книзі В«Пам'ятьВ» (Remembering, 1932) виявив, що при вербалізації минулого досвіду люди регулярно користуються стереотипними уявленнями про дійсність. Такі стереотипні фонові знання Бартлетт називав схемами. Наявність схематичних уявлень, поділюваних мовним співтовариством, вирішальним чином впливає на форму породжуваного дискурсу [Бартлетт, 1932]. Це явище було наново В«відкритоВ» в 1970-і ро...
