ЗМІСТ
Введення
Глава 1.
1.1 Історія виникнення комерційного телебачення в РБ
1.2 Перша спроба виробництва в Білорусі телевізійної програми при вкладенні грошей приватною компанії
1.3 Кількість комерційних ЗМІ на сьогоднішній день
1.4 Комерційне мовлення в сучасних умовах
1.5 Робота та структура комерційної телекомпанії
1.6 Перспективи розвитку комерційних телекомпаній
Глава 2. Приватні телекомпанії і їх продукція
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Експериментальні дослідження, що стосуються існуючих в Білорусі комерційних телекомпаній, являють великий інтерес. Є досить мізерні відомості про їх діяльність та положенні в загальнодоступній літературі. Це викликало деякі труднощі при пошуку інформації та написанні курсової роботи. Однак, незважаючи на виниклі труднощі, мені вдалося буквально по крихтах зібрати потрібну інформацію для того, щоб повною мірою розкрити цю тему.
У зв'язку з існуючою тенденцією до збільшення кількості приватних телекомпаній, вивчення цього питання представляє практичний і науковий інтерес. Крім того, дослідження діяльності телекомпаній в реальних умовах пов'язане з великими труднощами, так як часто інформація, необхідна для повного і планомірного розкриття теми є закритою. Тому, важливе значення набуває теоретичний аналіз їх діяльності.
До теперішнього часу, ця сфера вивчена недостатньо, що й підштовхнуло мене взятися за її дослідження. Наявні в літературі дані часто суперечать і не відповідають один одному. Що пов'язано з відсутністю належного інтересу до цієї темі. При цьому слід зауважити, що розвиток всього білоруського телебачення в цілому багато в чому залежить і від розвитку такої його галузі як недержавний телебачення. Так як воно є його невід'ємною частиною.
Метою мого дослідження є визначення становища комерційних телекомпаній і перспектив їх розвитку в майбутньому. Для успішної реалізації цієї мети в курсовій роботі сформульовані і вирішуються наступні завдання: вивчити комерційну телекомпанію як окрему одиницю. (Визначити, як вона влаштована, з чого складається, як функціонує). Виявити механізм її існування. Проаналізувати діяльність таких структур на території Білорусі, визначити їх вплив і значимість у сфері білоруського ТБ. А також, дати оцінку їх продукції.
Визначаючи тему для свого дослідження, в першу чергу я керувалася ступенем її вивченості. У науковій літературі практично немає згадок, що стосуються цього питання. Для мене чималий інтерес представляє саме ця сфера, так як вона відноситься до новітньої історії білоруського телебачення. А значить, пов'язана з тими тенденціями і процесами, які відбуваються в області сучасного ТБ. А так як це питання вивчено мало, це додало моєму дослідженню справжній азарт. Крім того, свою першу практику я проходила в комерційній телестудії, тому ця тема мені близька. Надалі, я не виключаю можливість того, що моя кар'єра буде пов'язана з такого роду діяльністю, так як я знаходжу її досить захоплюючої і творчої. Що повністю відповідає моїм вимогам і перевагам у виборі роду заняття.
Глава 1
1.1 Історія виникнення комерційного телебачення в РБ
Більше двох десятиліть республіканське телемовлення працює в режимі самостійної трансляційної частоти. Після відкриття в 1956 р. студії Білоруського ТБ в Мінську це був важливий етап здобуття майстерності на шляху до справді творчому програмування діяльності. На тлі мізерного вибору ефірних частот і нерозвиненості комунікаційної інфраструктури це була досить смілива мета. Подібного роду кроки з боку як місцевої, так і центральної влади покликані забезпечити відповідність республіканської телевізійної мережі зростаючому інтересу людей до багатоканальним, а головне, безкоштовного телебаченню. Для задоволення цих запитів зараз є і певні можливості. Крім того, незважаючи на різного роду труднощі, зростає число локальних студій в глибинці з невеликим об'ємом ефіру. Інтерес до місцевої інформації у аудиторії набагато вище, ніж до надходить з Мінська.
З точки зору еволюції, характеру взаємодії телевізійного мовлення і аудиторії багаторічний період діяльності національно ТБ можна умовно розділити на три основні фази.
Консервативна. (1985-1991) Незважаючи на значні зміни у зовнішньому стилі подачі телевізійного матеріалу домінуючому на ТБ залишався авторитарний тип мовлення, при якому ТВ цілеспрямовано нав'язує свою думку аудиторії. По суті палітра програм БТ того часу складалася апробованих моделей мовлення. Творці інформаційно-публіцистичних циклів білоруського телебачення як і раніше намагалися чинити тиск на адміністративні структури, а то й просто використовували ефір як таран, намагаючись підштовхнути функціонерів до прийняття певних рішень. Ця схема, що продемонструвала свою незграбність, ще в роки застою, при руйнуванні суворої ієрархії партійної підпорядкованості виявилася і зовсім нежиттєздатною. Для цього періоду характерна персоніфікація новинного мовлення, а також зникнення інституту дикторів. Існувало 2 програми білоруського телебачення: БТ-1 і БТ-2.
(1991-1993) цей період характеризується розквітом ліберального типу мовного процесу та настанням відповідної фази еволюції мовлення на БТ. Показово, що в основному нові моделі програм були пов'язані з творчістю окремих журналістів, які прагнули представити аудиторії максимально повну та об'ємну картинку. Здебільшого це були серйозні аналітичні авторські цикли, які згодом були викуплені у ТВ комерційними фірмами і фінансувалися в подальшому за рахунок бізнес-структур. Фактично це було переддень сучасно фази, яку на увазі множинності різноманітних джерел пропонують інформацію можна назвати плюралістичною (з 1993 року і по теперішній час). Метод створення творчих бригад, що працюють на основі самоокупності програми, широко використовується молодими телекомпаніями. Слідом за першими спробами фінансової підтримки найбільш перспективних білоруських телециклу вони перейшли до створення власних програм (у першу чергу розважальної і комерційної орієнтації), а також незалежних телекомпаній, кабельних мереж.
Власні програми на національному каналі тоді мали 25 недержавних телекомпаній. Як правило, їх підготовка та видача в ефір здійснювалася на основі договору з головною дирекцією програм Білоруського телебачення і оплачувалася В«по бартеру В», шляхом надання часу під рекламу. Найбільш процвітаючими були дві великі незалежні телекомпанії - В«ФітВ» і В«Своє колоВ».
Одним з переломних моментів у діяльності БТ цього періоду стало В«час Григорія КиселяВ», людини, незнайомої перш за телевізійною В«лабораторієюВ», що прийшов на БТ зі свіжим оком середньостатистичного глядача. Треба віддати належне, цієї команді вдалося здійснити технічне переозброєння, на базі якого значно розширився обсяг мовлення, модернізувалася інформаційна служба, стало освоюватися розважально-рекреаційне напрямок.
Однак з поля зору абсолютно випало обласне мовлення, ресурси якого тепер в кращому випадку використовуються в якості кореспондентських пунктів. З 1998 перестав виходити інформаційний збірник В«Ефір і годинуВ» F па змістом методичний бюлетень, за допомогою якого хоча б на сірій папері та в напівсліпий ротапрінтной друку, творчі працівники в областях і в столиці отримували можливість дізнатися про діяльність один одного. У цьому виданні періодично публікувалися аналітичні огляди одиничних в республіці фахівців у сфері телевізійної критики. Припинила своє існування і щотижнева газета В«Білоруське телебачення та радіоВ».
Великою втратою для зміцнення творчого потенціалу ТВ виявилися перервані контакти з московськими колегами. У колишньому СРСР існував Всесоюзний (зараз Всеросійський) інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіо, регулярно проводилися вс...
