Міністерства вищої та середньої Спеціального
Освіти Республіки Узбекистан
Національний Університет Узбекистану
Імені Мірзо Улугбека
Факультет Журналістики
Кафедра В«ПечаткиВ»
Курсова робота
Тема: В«Репортаж у сучасній газеті: проблематика, функції і види (на матеріалах газет В«Правда СходуВ» і В«Нові вістіВ» за 2004 - 2006 р.р.) В»
Студентки 2 курсу
Усманова Іроди
Науковий керівник
стар.преп. С.Р.Сулаймонова
Ташкент - 2006
Зміст
Введення
Глава 1. Особливості та види репортажу в газетах В«Правда СходуВ» і В«Нові ВістіВ»
Глава 2. Майстерність підготовки репортажу
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Глобалізація інформаційних процесів, створення єдиного світового інформаційного простору корінним чином вплинули на специфіку журналістської праці. Оперативна інформація набуває значимість специфічного товару, цінність якого зростає в геометричній прогресії. Новинні та інформаційні матеріали сьогодні складають більшу частину матеріалів газетної і телевізійної і радійних публіцистики.
Все це безпосередньо вплинуло і жанрову палітру ЗМІ, де пріоритетною виявилося роль репортажу. Його оперативність, наочність, подієвість дозволили журналістам представляти аудиторії таку інформацію, яка створює у неї В«ефект присутностіВ» на місці події.
Тим курсової роботи обумовлена необхідністю вивчення і осмислення досвіду, накопиченого репортерами В«Правди Сходу В»іВ« Нових известий В», нових методів і прийомів подачі репортажу, освоєння функціональних і інших можливостей даного жанру в сучасній пресі. Оскільки накопичений досвід свідчить про все зростаючу роль інформаційних жанрів в загальному В«концертіВ» сучасної газети. Вивчення можливостей жанру репортажу актуально і в зв'язку з тим, що Президент Республіки Узбекистан на спільному засіданні Законодавчої палати і Сенату Олій Мажліса 28 січня 2005 визначив нові завдання для ЗМІ на шляху просування до демократичному, громадянському суспільству. Зокрема, він підкреслив, що найважливіше В«Умова поглиблення демократичних оновлень і громадянських свобод в Узбекистані - це реалізація конкретних і послідовних заходів з реалізації демократичних стандартів у розвитку засобів масової інформації. Це подальша лібералізація діяльності преси, телебачення, радіо, забезпечення їх незалежності і свободи як обов'язкової складової процесу поглиблення реформ в нашій країні В». [1]
Мета і завдання курсової роботи. Основна мета даної роботи - визначити закономірності розвитку, функції і види репортажу в сучасній газеті. Мета дослідження продиктувала необхідність розгляду наступних завдань:
1. Проаналізувати проблемно-тематичний зміст репортажних матеріалів в досліджуваних газетах
2. Вивчити творчу лабораторію провідних репортерів, оцінити їх внесок у формування інформаційного вигляду кожного каналу ЗМІ.
Теоретична значимість роботи полягає в розширенні уявлень і знань про репортажі, його видах, формах і прийомах підготовки.
Практична цінність роботи полягає в осмисленні сучасної практики і майстерності журналістів в ході підготовки репортажних матеріалів.
Глава 1. Особливості та види репортажу в газетах В«Правда СходуВ» і В«Нові ВістіВ»
У теоретичній літературі поняття репортаж з'явилося в першій половині ХIХ століття. У перекладі з латинської В«reportareВ» означає В«передаватиВ», В«повідомлятиВ». Спочатку до жанру репортажу відносили матеріали про хід судових засідань, про парламентські дебатах, різних засіданнях їм зібраннях. Ці В«репортажіВ» пізніше стали називатися звітами. Сам же репортаж являв собою матеріал, що нагадує за змістом і формою нарис в сучасній російській газеті. Видатні репортери ХХ століття Егон Ервін Кіш, Юліус Фучик, В. Вудворд, Л. Рейснер, Б.Грін були в нашому розумінні скоріше дослідниками, ніж репортерами. За Д. Рендалл, і зараз, коли європейський журналіст щось про репортажі, він має на увазі те, що ми називаємо нарисом. [2]
Західні нариси, з точки зору їх змісту, і є В«генетичними попередникамиВ» і найближчими В«Родичами нинішнього російського репортажуВ». [3]
Сьогодні від репортерів чекають повідомлень, здатних привернути увагу читачів несподіванкою, динамічністю, новизною теми. На думку авторів навчального посібника В«Праця журналіста: професіоналізм, творчість, майстерність »« Правдивий репортаж з місця події, розповідь очевидця про нові явища і факти - це та правда, яка потрібна сьогодні і завтра людям. Бо брехня, розтиражована в десятках т сотнях тисяч примірників, не тільки обман людей, але і лихо для газети і журналіста В». [4]
Говорячи про якості репортера, російський дослідник журналістики Є.П. Прохоров виділяє в ньому і необхідність розвитку в ньому образного мислення, бачення явищ дійсності. Адже для того, щоб передати картину подій і закарбувати вигляд персонажів поточної історії, важливо помічати і фіксувати характерні деталі і подробиці. Інтелектуальний потенціал викладу необхідно доповнювати барвистість, В«мальовничістюВ», прийомами художньої образності ... Характерною рисою журналіста є цікавість, прагнення розслідувати події і факти. Бажання докопуватися до істини вимагає мужності ... В». [5]
Сучасна періодична друк, і особливо російська, просунулася далеко вперед. Це стало можливим завдяки й динамічному розширенню глобальної мережі Інтернет. У всесвітній павутині з'явився новий жанр - оперативний репортаж з місця події. Завдяки цьому технологічному нововведенню, журналісти сьогодні можуть передавати саму В«ГарячуВ» інформацію земної кулі. В«І хоча для журналістів такі репортажі бувають часто сполученими з великими труднощами і навіть з ризиком для життя, вони сприймаються з великим інтересом і істотно збільшують аудиторії В». [6]
У узбекистанський ж пресі пріоритетні фоторепортажі, які за своїм візуальному впливу нітрохи не гірше текстових аналогів. Це теж результат впровадження в журналістику високих технологій, що дозволяють за дуже короткий час відтворити на папері фотозображення.
Основне призначення репортажу - передати повідомлення про подію, свідком або учасником якого став репортер. В«За допомогою його читач відчуваєВ« ефект присутності »». [7]
Таким образам, репортаж це не тільки ефективний засіб показу дії, події, явища. Він поєднує в собі і сувору документальність, об'єктивність, протокольних відображення дійсності. Це-то і зближує репортаж з іншими інформаційними жанрами. Крім того, йому властиві мальовничість, образність, емоційність і яскравість зображення. Ці аспекти зближують його з художньо-публіцистичними жанрами. Разом з тим, для репортажу В«також характерне широке використання методи наочного зображення дійсності. Однак у репортажі наочність несе чисто інформативну функцію, функцію повідомлення про цілком конкретну подію, подію .... В»[8]
В«Правда СходуВ» - провідна соціально-економічна та суспільно-політична газета Узбекистану, часто використовує інформаційні можливості репортажу. До прикладу, в рубриці В«Столичний репортаж" газета в номері за 21 березня 20006 року помістила подієвий репортаж В«Мала батьківщина - махалляВ». У ньому автор оповідає про столичної махалле Яккасарай, яка з'явилася ще в часи Великого шовкового шляху. Тут сьогодні упереміж з глинобитними будівлями з'явилися ошатні особняки, престижні іномарки, приватні підприємства. Інформаційним ж приводом для цього репортажу послужив вічно молоде свято Навруз, який по- особливому зустрічають в цій махалле. Особлива заслуга автора в тому, що про життя махали говорять і показують самі махаллінци. Зокрема, на території махали розташов...
