Зміст
Введення
Глава 1 Аудиторія засобів масової інформації
В§ 1 Аудиторія засобів масової інформації
В§ 2 Аудиторія та включення її в засоби масової інформації
В§ 3 Вплив телебачення
Глава 2 Психологія телевізійної аудиторії
В§ 1 Психологічні особливості телеглядача
В§ 2 Психологічні типи аудиторії
Глава 3 Тенденції на сучасному телебаченні
Глава 4 Уподобання телеаудиторії
Висновок
Список джерел
Введення
Телебачення увійшло в наше життя в 1930х роках і стало як і радіо, рівноправним учасником засобів масових інформацій в 60х роках ХХ століття. Надалі воно розвивалося випереджаючими темпами і висунулося на перше місце. Телевізор став частиною нашої життя. Це цілий світ з маленького екрану. Світ, який викликає стільки суперечок і дискусій. Світ, безумовно, цікавий і що саме головне - необхідний нам, втім, як і всі інші плоди цивілізації. Телебачення - що ж у ньому є такого, що притягує до нього? Всі ми так чи інакше об'єднані тим, що прийшовши додому, майже напевно, ми все запустимо блакитний екран, Сядемо на диван і з цікавістю будемо спостерігати картинка: страшні, смішні, серйозні, вульгарні і т.д. А адже раніше ніхто не поспішав на улюблений серіал, зважаючи на відсутність цієї коробочки в будинку. Значить, щось ми все-таки дуже і дуже відрізняємося від тих людей, що вели бесіди, збираючись біля каміна. Невже ми так змінилися? Або знову у всьому винне телебачення.
Людина ХХ століття живе в медіатізірованном просторі, яке складає його нове середовище проживання, реальність, сучасну культуру. Засоби масової комунікації стали основним засобом виробництва сучасної культури, а не тільки підрядним механізмом. [1] І звичайно основним засобом масових комунікацій є телебачення, як найважливіший компонент відеокультури в целом.Інформаціонний бум, що став реальністю життя російського суспільства в останні 10 років, привів, з одного боку, до включення Росії в глобальний інформаційний простір, що є одним з найважливіших факторів у формуванні особистісних характеристик людини, і в особливості, молодого, так як саме він - головний споживач відеокультури. З перших років свого життя сучасна молода людина потрапляє в інформаційне поле, створюване мережею масових комунікацій. Телевізор створив новий вид людини - homomedium.
Мета роботи: полягає в тому, щоб розглянути аудиторію телебачення. Оцінити її з точки зору інформації, що поставляється засобами масової інформації. А так само розглянути переваги телевізійної аудиторії.
Глава 1 Аудиторія засобів масової інформації
В§ 1 Аудиторія засобів масової інформації
Реальним В«ФізичнимВ» об'єктом вивчення аудиторії ЗМІ є маси людей, різні громадські групи в певній системі відносин - відносин з приводу інформації, поширюваної по каналах періодичної преси, радіо, телебачення.
Поняття В«АудиторіяВ» закріплено за суб'єктом, який зайнятий в рамках цієї системи, насамперед споживанням інформації і тим самим є об'єктом інформаційного впливу.
Засоби масової інформації направляються до особистості та її соціальнимролям - як до громадянину і сім'янинові, представнику російського народу в цілому і жителю конкретного району, представнику цієї професії та працівникові народногосподарської галузі і т. д. У цілому зміст масової інформації охоплює всі сторони зв'язків людини з суспільством і його підсистемами, всі області суспільних відносин, в які включена особистість.
В цілому вся система масової інформації розрахована на все населення країни, місцеві засоби-відповідно на все населення того регіону, в якому вони діють. Населення країни або регіону становить потенційну аудиторію ЗМІ.
У рамках кожного із засобів інформації діють окремі видання, програми, розраховані на певну частину населення, виділену по конкретному ознакою (статтю, віком, освітою, професією, аматорським захопленням). Така аудиторія є розрахунковою, або цільовий (цим поняттям можна позначати і ту частину аудиторії даного каналу інформації, на яку розраховані дані програма, цикл передач і т. п.). Люди, що вступають у контакт з джерелами інформації (окремо розглянутими програмами, циклами передач) складають реальну аудиторію-це ті, хто дивиться, слухає дані матеріали, передачі або взагалі звертається до каналу та його програмі. Більш тонким виявляється поділ аудиторії на масову і спеціалізовану. Воно випливає з явища поділу інформації всередині системи ЗМІ. В аудиторії телебачення є частина аудиторії, на інтереси і компетенцію якої робиться особливий акцент. Взагалі у більшості матеріалів є подвійний адресат, точніше, в їх аудиторії є дві групи: одна, для якої дане повідомлення несе інформацію, пов'язану з професійно - посадовий чи суспільно-політичною роллю, інша - для якої зміст повідомлення таким чином В«поверненимВ» не виявляється. Інакше кажучи, хоча, наприклад, наші центральні канали звернені до самої широкої аудиторії, є В«свійВ» слухач і глядач у програм і циклів передач. Масові програми повинні розраховувати свої виступи на обидві групи аудиторії, іноді поміщаючи диференційовані матеріали, іноді - ті, що мають привернути увагу обох груп, так як В«покликанняВ» ЗМІ - встановлювати зв'язки між фахівцями та неспеціалістами, виробниками і споживачами, обслуговуючими та їх клієнтами і т. д. Однак спеціалізована аудиторія В«має правоВ» і на особливу увагу небудь програми. Таким чином, у відношенні аудиторії до ЗМІ поєднується загальне і особливе, що і дозволяє виділяти в ній при дослідженні різні групи.
У широкому спектрі людських потреб існує й потреба в інформації. Остання, випливає з з соціальної системи як системи інформаційної, в якій взаємодія (співробітництво) протікає у формі інформаційних процесів. Потреба в інформації виражає у суб'єкті суспільну необхідність в інформаційному забезпеченні практично всіх видів людської діяльності та зумовлює включення особистості в існуючу в суспільстві систему соціальної інформації. Потреба в інформації як би пронизує усі інші людські потреби, обслуговує їх і в той же час носить і самостійний характер, висловлюючи творчу сутність людської свідомості. Адже інформація забезпечує процес мислення, який, В«має своєю основною функцією випередження, передбачення, активне ставлення до ззовні вступникам даними В». [2]
Для будь-якого соціального суб'єкта (особистості, групи, суспільства в цілому) існує необхідність в отриманні інформації.
Характер взаємин аудиторії з джерелами масової інформації пояснюється не боргом чи обов'язком, а В«просто інтересомВ».
В§ 2 Аудиторія та включення її в засоби масової інформації
Вибір того чи іншого засобу інформації у системі ЗМІ (преса, радіо, телебачення, інтернет) або окремих джерел у рамках цих засобів (певна газета, певний телеканал) відбувається під впливом великого числа факторів об'єктивного і суб'єктивного властивості. Величина вільного часу, дохід на одну людину в сім'ї, розміри житлоплощі, престижність володіння тією чи іншою маркою телевізора, комп'ютера - лише деякі з тих чинників, що визначають включеність людей в аудиторію окремих каналів і джерел масової інформації. Серйозну роль тут відіграють і власне комунікативні фактори (Лежать в самій системі спілкування людей з джерелами інформації). Склад аудиторії (і відповідно не аудиторії) формується під впливом безлічі факторів, які можна було б об'єднати загальним поняттям доступності.
Доступність інформації має безліч аспектів: фізіологічний (людина повинна досить добре бачити чути, щоб сприйняти інформацію), тимчасовою (у людини має бути час, який він може приділити сприйняттю інформації), фізико-технічний (повинні бути відповідні географічні умови, рівень розвитку мережі теле-і раді...
