МОСКОВСЬКИЙ Державний університет ім. М. В. ЛОМОНОСОВА
ФАКУЛЬТЕТ ЖУРАНАЛІСТІКІ
Кафедра стилістики російської мови
Робота
з курсу В«Сучасний російська мова В»
на тему В«Використання жаргонної лексики у засобах масової інформації В».
Виконала студентка 1 курсу
денного відділення 114 групи (РВ)
Зотова А. М.
Перевірила Василькова Н. Н.
Москва - 2009
Зміст
1. Жаргонна лексика .......................................................................... 4
1.1 Жаргон в системі російської мови ..................................................... 4
1.2 Жаргонна лексика як явище ........................................................ 5
1.3 Класифікація жаргонної лексики .................................................... 6
1.4 Історія жаргонної лексики в Росії .......................................... 7
1.5 Відображення жаргонної лексики в словниках .................................... 11
1.6 Жаргон в журналістиці ........................................................... 13
1.7 Специфічний жаргон журналістів .......................................... 18
Список літератури ........................................................................ 23
Додаток 1. Картки. ............................................................... 25
Введення
У сучасних ЗМІ часто зустрічаються жаргонні слова. Це породжує в сучасному суспільстві своєрідну моду на жаргонізми. Намагаючись збільшити число передплатників, слухачів, глядачів, деякі сучасні газети, журнали, радіо-і телепрограми сліпо слідують за усталеною в свідомості носіїв мови мовної модою. А люди, для яких радіо і телебачення є авторитетом, звикають до даної лексиці і сприймають її як нормовану, незважаючи на те, що в ЗМІ нерідко попадаються грубі, ужиті не до місця слова. Люди починають сприймати такі слова (у тому числі і жаргонізми), спожиті у пресі, як нормовані.
Деякі лінгвісти ставляться до жаргонизмам насторожено або неприязно, інші цілком схвалюють вживання В«простихВ» слів і виразів.
До жаргону в ЗМІ можна ставитися по-різному, але щоб зрозуміти своє ставлення до даної проблеми, треба спочатку цю проблему вивчити. Саме вивчення проблеми використання жаргонізмів є метою моєї курсової роботи.
Я поставила перед собою наступні завдання: систематизувати знання про жаргонізмів в російській мові; з'ясувати думки фахівців з приводу використання жаргону в ЗМІ; спробувати визначити, чи слід вживати в жаргонную лексику в газетах і журналах, на радіо і телебаченні. Для вирішення останнього завдання я розглянула деякі спожиті в ЗМІ жаргонізми і постаралася довести необхідність чи неправильність їх вживання.
1. Жаргонна лексика
1.1 Жаргон в системі російської мови
Всю лексику російської мови можна розділити на загальнонародну і необщенародной (лексику обмеженого вживання). Основу російської мови становить загальнонародна лексика: її розуміння і вживання не залежить ні від географічного місця проживання, ні від професії, ні від соціального стану людини. До складу загальнонародної лексики входять всі літературні слова, а також ті нелітературні слова, які поширені серед людей різного віку і професій. Необщенародной називають лексику, розуміння і вживання якої пов'язані з місцем проживання людини, родом його заняття і т.п. До необщенародной лексиці ставляться жаргони, діалекти і спеціальні слова.
Лексика обмеженого вживання ділитися на групи:
За частотою вживання - активна і пасивна.
По періоду використання - застаріла і нова.
За характером відображення діяльності - термінологічна і професійна.
За соціальною загальноприйнятих - жаргонна і аргоіческая.
Крім того, російську мову можна розділити на нормативний і ненормативний. До нормативної лексиці ставитися літературну російську мову й деякі професійні жаргони (наприклад, жаргон лікарів). До ненормативної лексиці відносяться територіальні діалекти, просторіччя, матюки і решта жаргони (наприклад, сленг). Таким чином, визначити однозначно приналежність жаргонів до нормативної або ненормативної лексики неможливо.
1.2 жаргонної лексики як явище
жаргонної лексики - це слова, вживання яких обмежене соціальними чинниками, наприклад, приналежністю до певної соціальному середовищі, або до вікової категорії, спільністю інтересів і т.п. Відмінною рисою жаргону є високий ступінь експресивності слів, особливо у вираженні емоційних відтінків; при цьому деякі слова з розмитим лексичним значенням можуть мати кілька значень (В«млинецьВ», см. картку 1). Жаргонізація - своєрідна мовна гра в назви, яка обумовлена ​​бажанням створити В«свійВ» мова спілкування.
Жаргон - соціальний діалект, який відрізняється від загальнорозмовного мови специфічною лексикою і фразеологією, експресивністю оборотів і особливим використанням словотворчих засобів, але не володіє власної фонетичної і граматичної системою.
Причини виникнення жаргону різні. Іноді це відбувається в результаті прагнення до специфічної для даного колективу мовної експресії, до вираження особливого ставлення до реалій дійсності і до слів, що позначає ці реалії. Часто причина появи жаргону - протест проти буденності, заштампованності мовних засобів, пустослів'я. В інших випадках жаргони є засобом мовної конспірації.
На відміну від звичайних слів, які В«живутьВ» в мові досить довго, жаргони є дуже рухливими і мінливими. Жаргонні слова іноді вмирають, поступаючись місцем новим позначенням (В«тугрикиВ» - В«бабкиВ» - В«БаксиВ» для позначення грошей, див. картку 7), іноді частково відроджуються (В«ЧувакВ», картка 8).
Крім того, іноді жаргонні слова переходять у категорію просторічних (В«напартачитиВ», див. картку 9) або розмовних (В«шахрайВ», см. картку 10), будучи одним з джерел поповнення російської літературної мови.
1.3 Класифікація жаргонної лексики
Жаргонах лексично і стилістично різнорідні, відрізняються нестійкістю і швидкістю сменяемостью найбільш ходовий лексики.
Жаргон може виникати в будь-якому стійкому і більш-менш замкнутому колективі. Це своєрідна колективна мовна гра, яка закінчується з виходом людини з даного колективу (наприклад, учень, який закінчує школу і вступає до університету, перестає вживати шкільний жаргон, зате починає активно використовувати студентський).
Існують шкільний жаргон, студентський жаргон армійський жаргон, жаргон музикантів, жаргон спортсменів, жаргон торговців, комп'ютерний жаргон, жаргон наркоманів і т. д.
Найбільш чітко вираженими є:
1. Сленг - молодіжний жаргон (В«млинецьВ», В«преподВ», картки 1, 4).
2. Арго - засекречений мову декласованих груп суспільства - злодіїв, бродяг та жебраків [1] (Деякі дослідники визначають арго як діалект, який може вживатися незалежно від професії і соціального положення).
3. Професійні жаргони (професійні мови) - характеризуються сильно розвиненою і досить точної термінологією того чи іншого ремесла, галузі і т.п. (В«ПарадигмаВ», див. картку 11).
Крім жаргонів, які виникають на базі загальнонародної мови, існують з'являються в результаті спілкування різномовного населення в прикордонних областях або в місцях скупчення різнонаціонального населення (наприклад, в морських портах).
Вчені виділяють такий вид жаргону, як інтер-жаргон. Він об'єднує слова, що входять в різні жаргони (В«класнийВ», див. картку 12). Цей жаргон - приналежність не однієї, а багатьох (у тому числі і вже зниклих) соціальних груп. Переходячи з одного жаргону в інший, слова можуть змінювати форму і значення.
1.4 Історія жаргонної лексики в Росії
Історія російської жаргону налічує далеко не десятки років. Вивчення давньоруських пам'яток...
