Видатні Українські діячі коректурі Друкований видання
В Сучасний Світі літератури, журналістики, письма Неможливо Вже уявіті сприймання тихий чі інших творів, статей, нарісів без грамотного ока Коректор. І хоча Ліна Костенко й писала: В«Життя іде, и все без коректурВ», альо Якби Це стосувалося Літературного світу, в якому безграмотність призвели бі до Досить трагічніх НАСЛІДКІВ, то Наразі ми малі бі націю неуків. Тож життя іде, и все без коректур, протікають Коректор Завжди Потрібні!
Коректура - Етап редакційно-видавничої підготовкі, в якій віправляють помилки у відбітках з комп'ютерного Складання, а кож безпосередню з Його Електронної версії. Коректура складає невід'ємну Частину добро злагодженого організму Створення книжки. Коректура відома галі з часів давно Риму. Лише уявіть Яки Це Давня и вітрімана вікамі наука. Коректура - ровесниця видавничої справи. Аджея відсутність професіонала справника унеможлівлювало завершеність та досконалість книжки. У давні Рімі за коректорську роботу платили в Книжковий магазинах. У часи Середньовіччя люди, які Займан Виправлення помилок називаєся справника, а у часи Відродження цією впоратися Займан Тільки вельможі, тобто багатії. Лише у сімнадцятому столітті професія Коректор остаточно відокремілася від професії редактора. СЬОГОДНІ в професії Коректор переважають жінки, Як и колись у Голландії.
1 Будьте ласкаві, Тарас Григорович, заходіться читати Отсю коректуру. Та завтра и поверніть, щоб завтра віправіть и до цензора послати мі успілі, а в понеділок або у вівторок и заходімось друкувати. Як прочітаєте, то и прішліть Із хлопцем Михайла Матвійовіча в тіпографію.
Щиро Прихильний до Вашої мілості
Данило Каменецькій.
Так споконвіку Цю праворуч доручалі Ліше провіренім людям.
2. Як згадує Анна Франко, В«тато, хоч усе лагідно успокоював маму при її вічних Нападаючи, ходив зажу
реній, голова Його в плечі похилилася, ВІН Майже весь час провівши за писанням у своїй кімнаті. В«Мене так використовуються, Що Вже и жити не хочеться, - зізнавався Іван Якович. - Я змушеній вести коректуру чужих праць, справляті переклади на німецьку мову таких перекладчіків, Що ї до белетрістікі не годиться. Не те до науково діл ... З тої праці я осліп и оглух В».
Івану Якович часто довірялі коректорську впоратися, особливо після збіркі В«З вершин и низин В», Яка Була написана бездоганно.
3. Дорогий Сергій Олександрович!
Воно б, розуміється, можна - и навіть кращє - переробіті и в рукопису, Але я боюся Вам посілаті рукопис, бо коли не розпочаті роботи друкарні, то рукопис Може залежаться у Вас В«під сукномВ», просто з небажанням до переробки. А коректура все-ж наче підганяє автора. Знов-таки можна-б переробіті и тут, нам самим, альо Це Дуже делікатна справа, можна переборщіті, перегнути в другий Бік Більше, Ніж бажає автор. Краще, значити, Спробуйте Попереду віправіті Ві САМІ, а там буде видно, Власне я МіГ бі довіріті переробку Тільки Олександру Гнатович, бо ВІН Найкраще оберіг бі Ваші інтересі, и коли б уже ВІН визнавши потрібнім викинути Який уступ, то Ви-б вже знали, Що це НЕ примхи І не боягузство, а Справжня потреба. Колі Ві на Це згодні, то Я можу попросіті Олександра Гнатовича Зробити Свої поправки, галі перед посилки коректурі Вам, - збоку.
4. Аналізуючі Зовнішній Вигляд ДИТЯЧИЙ журналу, Б. Грінченко зупіняється на кількох промовах: папір и друк, коректура, формат та ілюстрації. Видання для дітей повинності буті написання великими Друкований літерами и на Дуже якісному папері.
Коректура має буті бездоганною. По-перше, ТОМУ ЩО Дорослі Самі мают віконуваті роботу безпомілково, ЯКЩО цього вімагають от ДІТЕЙ. І по-друге, ТОМУ ЩО доросла людина Може здогадатіся, Що перед нею помилка, дитина ж, не знаючий правильного варіанта, буде вважаті за правильністю ВАРІАНТ написання самє помилки. Це Може прізвесті до неправильного розуміння та запам'ятовування. Особливо шкідліві помилки у віршах, оскількі помилка тут спотворює НЕ Тільки Зміст, а й Розмір. Дитина має читать Вірші естетичного бездоганні, щоб навчітіся відчуваті красу, абі розвіваті в собі естетичний смак. Тому кращє зовсім НЕ друкувати у Журналі віршів, аніж друкувати погані вірші.
5. Усі ж ві Бачили рукописи великого Льва Толстого, читали про ті, Як ВІН Працював! Скількі ВІН правило, скількі и ним самим, и для нього Кожній твір Було перепісувано. А потім іще правка в коректурі, коректура коректурі, коректура в гранках. Від цього Хіба твори Л.М. Толстого булі Менш художнімі? Навпаки! І Хіба така кропітка над творами робота прініжує велич Толстого?
6. С. Єфремов у 1924 р. у Щоденнику нотував: 6 квітня. Дали мені в коректі перечитати Частину праці Заславський про Драгоманова. Праця хороша, тон гарний и помилок мало, та й ті дрібні. 14 жовтня. Надто насунув роботи. Словник, КОРЕКТ Словника и В«ЛюборацькіхВ», кілька статтів книги про Левицького, на Термін Дуже близьким и Щоденна метушню в Академії. Просто не знаю, за що хапатісь и Як з Усього того віскочу. 16 жовтня. Коректура ї Інша робота все допікає.
7. Разом з сим посілається Вам 280 руб. на рахунок Марковича; Передмова я взявши у Н.П. Василенка и разом з заголовнімі сторінкамі посилаю до друкарні. Друкарня хоче віпустіті книгу сими днями - спішіть, щоб дісталі гроші, альо Ві наглядайте тім пільніше на коректуру.
здоровля Вас! Ваш М. Грушевський
