Вплив ЗМІ на формування громадської думки та їх роль в ході виборчої кампанії » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Журналистика » Вплив ЗМІ на формування громадської думки та їх роль в ході виборчої кампанії

Реферат Вплив ЗМІ на формування громадської думки та їх роль в ході виборчої кампанії

Категория: Журналистика

Міністерство освіти Республіки Башкортостан

Відділ освіти Адміністрації муніципального району

Вплив ЗМІ на формування громадської думки та їх роль в ході виборчої кампанії

Секція суспільствознавство


Зміст

Введення

1.Види ЗМІ

1.1.Печать

1.2.Радіо

1.3.Інтернет

2.Телевіденіе як найбільш значуще і поширений засіб отримання інформації

3.Значімость освітлюваних проблем ЗМІ

4.Доверіе ЗМІ: респонденти міста і села

5.СМІ і опитування громадської думки

Висновок

Список використаної літератури


Введення .

Засоби масової інформації виконують різноманітні функції: інформування населення про події, що відбуваються в країні і світі; освіту і соціалізація; реклама в різних її іпостасях. ЗМІ впливають майже на всі сфери й інститути суспільства, включаючи політику, охорону здоров'я, освіту, релігію; є найважливішими інструментами реалізації політичного процесу.

Актуальність даної теми полягає в тому, що формування масового суспільної свідомості і спрямований вплив на окремі групи населення є політичними функціями ЗМІ. Вони впливають на громадську думку, формують певну ідеологію в масах, залучають до політичних ідей різні групи осіб. Особливо сильно процес впливу на громадську думку відбувається під час політичних виборів, коли впроваджуються установки, стереотипи, нав'язуються свої цілі і людина спонукається до певної дії. Таким чином, завдяки ЗМІ формується громадська думка-стан масової свідомості, яка укладає в собі приховане чи явне ставлення різних соціальних спільнот до проблем, подій дійсності.

Об'єктом дослідження є вплив ЗМІ на громадську думку, а предметом дослідження- результати виборів 2 грудня 2007 року в Державну Думу Р.Ф. Мета роботи - Розглянути місце і роль ЗМІ в політиці та їх вплив на громадську думку. Завдання дослідження: 1). Вивчити функції ЗМІ і методи впливу на громадську свідомість. 2). Провести аналіз підсумків виборів за матеріалами періодичних видань і порівняти їх з результатами опитувань. 3). Вивчити та узагальнити накопичені матеріали з обраної теми, включаючи відомості з історії, соціології, політології та психології.


1.Види ЗМІ .

1.1.Печать.

Друк (газети, тижневики, журнали, альманахи, книги) придбала особливе місце в системі ЗМІ. Друкована продукція сприймається читачем-глядачем без допомоги яких-небудь додаткових коштів. По-перше, є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім В«репертуаромВ» повідомлень, включених в номер чи книгу. По-друге, можна користуватися можливостями В«відкладеного читанняВ» - після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і докладного прочитання в зручний час і в підходящому місці. Однак, у друку є властивості, за якими вона програє іншим засобам комунікації. Якщо телебачення і особливо радіо здатні передавати інформацію практично безперервно і у вищій ступеня оперативно, то друк самою технологією приречена на дискретність випуску номерів і книг.

1.2.Радіо.

Радіозв'язок дозволяє миттєво передавати інформацію на необмежені відстані, причому отримання сигналу відбувається в момент передачі. Однак, радіомовлення в певному сенсі примусово-передачу можна слухати лише в той час коли вона йде в ефір, притому в тому ж порядку, темпі і ритмі, що задані в студії. Тому неможливо відкласти прослуховування в зручний час, робити це швидше або повільніше, в обраному порядку.


1.3.Інтернет .

В останнє десятиліття активно розвивається новий тип каналів інформації - всесвітня комп'ютерна мережа ( Інтернет). Комп'ютерні мережі поєднують в собі можливості всіх типів

ЗМІ, щоправда, друковані тексти можуть читатися лише з монітора. Також на багатьох сайтах неможливо побачити повної структури новин, оскільки переважають так звані В«ГарячіВ» теми, сенсації дня. Складно сказати, чи є Інтернет засобом масової інформації. Швидше за все поки не є, але ситуація розвивається таким чином, що Інтернет як джерело інформації стає більш структурованим, добірка новин починає здійснюватися менш хаотично, багато новини поширюються офіційними джерелами. Незабаром, ймовірно, Інтернет стане повноцінним засобом масової інформації.


2.Телевіденіе як найбільш значуще і поширене

засіб отримання інформації.

Телебачення сьогодні-одне з найбільш масових засобів інформації. Якості телевізійної інформації-її візуальність. Достовірність і гранична оперативність викликали широке застосування телебачення в промисловості, на транспорті. У військовій справі, в освоєнні космосу. За допомогою маленького телеекрану люди отримують доступ до таким творам культури, які віддалені від них не тільки в просторі, але і в часі.


3. Значимість освітлюваних проблем ЗМІ .

ЗМІ концентрують увагу на найбільш драматичних подіях і діях, значно убедняя і спрощуючи дійсний стан речей в країні і світі. Так, висвітлення виборчих кампаній найчастіше обмежується повідомленнями про те, де кандидат знаходиться і перед ким він виступає. Характер повсякденного проведення кампаній змушує кандидатів мати заздалегідь підготовлену промову, яка з незначними модифікаціями повторюється на наступних один за одним виступах. Для репортерів ці промови дають мало нового матеріалу, вони не В«ЗапалюютьВ» інтересу публіки. Звинувачення і контрзвинувачень між кандидатами носять деколи скандальний характер, ось вони і привабливі, зорові для передачі через ЗМІ. Тому у висвітленні публічних дій претендентів органами ЗМІ акцент робиться не на аналізі суспільної проблематики, не на політичній платформі кандидатів, а на їх особистості, на їх передбачуваної В«здібностіВ» управляти країною, а не на програмі такого управління. При такому положенні речей може створитися ситуація, коли перемогу на виборах здобуває не той, хто дійсно усвідомлює реальні проблеми держави і пропонує найбільш оптимальні шляхи їх вирішення, а той, хто здатний забезпечити собі найбільшу популярність в очах громадськості і, вміло використовуючи ЗМІ, краще В«продаєВ» себе і свою передвиборну програму як можна більшому числу ізбірателей.Но з іншого боку, загальновідомо, що ЗМІ незамінні в забезпеченні правильного функціонування демократії. Дискусія навколо цієї функції ЗМІ зазвичай зосереджується на їх ролі В«сторожового псаВ»: неупереджене розгляд і обговорення успіхів і провалів уряду є для ЗМІ джерелом інформування громадськості щодо того, наскільки ефективно її представники в ньому працюють. ЗМІ можуть грати і більш конкретну роль в забезпеченні повного участі громадськості у виборах, не тільки інформуючи громадськість про те, як працює уряд, але і цілим рядом інших способів.


4.Доверіе ЗМІ: респонденти міста і села.

Варіація довіри різним ЗМІ, а також довіри ЗМІ в цілому в групах населення за типом населеного пункту:

1.В містах-мільйонерах відносно високий рівень довіри ЗМІ в цілому (40%), при цьому тут вельми низький (25%) рівень довіри телебаченню і найвищий серед груп за даним критерієм рівень довіри друку (22%).

2.В містах з населенням від 100 до 300 тисяч осіб, а також з населенням понад 300 тисяч людина спостерігається підвищення довіри телебаченню (до 40%) і зниження довіри друку (до 5%) при незначному зниженні довіри ЗМІ в цілому (приблизно на 2%).

3.В містах з населенням менше 100тисяч чоловік спостерігається максимальне в групах за типом населеного пункту підвищення рівня довіри телебаченню (до 45%) при деякому збільшення довіри друкованим ЗМІ і триваючому падінні довіри ЗМІ в цілому (до 35%).

4.У с...


Страница 1 из 2Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок