ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Поняття, функції та класифікація заходів захисту
1.1 Поняття заходів захисту
1.2 Функції заходів захисту
1.3 Види заходів захисту
Глава 2. Відмінність заходів захисту від заходів юридичної відповідальності
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Юридичні заходи захисту досліджувалися в тісному зв'язку з правовою відповідальністю, яка є не єдиним засобом, що забезпечує стабільність суспільних відносин, охорону правопорядку. У правовому арсеналі існує спеціальний комплекс юридичних засобів - заходів захисту, що не відносяться до заходів юридичної відповідальності. Одночасно слід враховувати, що юридичні заходи захисту - одна зі складових більш широкої категорії - В«захисту праваВ». Захист права включає в себе всі правові засоби, спрямовані на захист права в цілому, прав і свобод, суб'єктивних прав і законних інтересів. Вона, крім юридичних заходів захисту, включає в себе юридичну відповідальність, процесуальну діяльність і інші складові.
Заходи юридичного захисту - це охоронні правові засоби (одна з різновидів державного примусу), що застосовуються у разі вчинення правопорушення або настання інших юридичних фактів, що переслідують цілі попередження, припинення, регулювання, відновлення, а також забезпечення безпеки.
Заходи захисту володіють наступними ознаками: засновані на державному примусі, забезпечуються або гарантовані державою; можуть бути закріплені як в санкції, так і в диспозиції норми права; реалізуються як в процесуальній, так і в непроцесуальних формі; підставою їх застосування виступають різноманітні юридичні факти, які можуть бути як правомірними, так і протиправними; здійснюються в рамках охоронних правовідносин.
Заходи захисту полягають в тому, що особа примушується до виконання лежачому на ньому обов'язку, яку воно раніше мало виконати, але з якихось причин не виконало.
ГЛАВА 1. ПОНЯТТЯ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ
1.1 ПОНЯТТЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ
Захист - Сукупність правових прийомів, за допомогою яких суб'єкт досягає певної мети - можливості безперешкодно реалізовувати права та законні інтереси, або усунути перешкоди для забезпечення такої можливості. Оскільки захист являє собою діяльність по усуненню перешкод у нормальному функціонуванні правовідносин, то вона буде мати місце тільки тоді, коли її буде вправі (буде зобов'язаний) здійснювати уповноважених суб'єкт.
Суть заходів захисту полягає в тому, що в зазначених у законі випадках держава застосовує примусові заходи з метою відновлення порушеного права та захисту суб'єктивних прав без залучення порушника до відповідальності. Наприклад, примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння (віндикація), примусове стягнення аліментів на утримання дітей і т.д. І хоча примус направлено на правопорушника (Наприклад, на батька, який ухиляється від сплати аліментів), цілі покарання винного відсутні. Названі заходи закріплені не в санкціях юридичних норм, а в їх диспозиціях.
Заходи захисту - це охоронні правові засоби (один з різновидів державного примусу), що застосовуються у разі вчинення правопорушення або настання інших юридичних фактів, що переслідують мети попередження, припинення регулювання, відновлення, а також забезпечення безпеки. Основною ознакою, що відрізняє заходи захисту від заходів юридичної відповідальності, є відсутність у них каральної функції.
Заходи захисту передбачені в нормах права. Захист права неможлива без правової норми, тому що саме в ній закріплюються заходи захисту. Без існування норми права немислима реалізація цих заходів. Як правило, в диспозиціях правових норм формулюються превентивні заходи. Вказуючи, що заходи захисту можуть бути закріплені як в диспозиції, так і в санкції правової норми, ми виступаємо проти В«перетворенняВ» диспозиції в санкцію, і навпаки. Заходи захисту можуть бути закріплені або в диспозиції, або в санкції правових норм, а застосування примусу, закріпленого в імперативній нормі, не завжди означає, що для суб'єкта настають несприятливі наслідки, незважаючи на те, що вони можуть носити правоогранічівающіе характер.
Основне призначення норм, що закріплюють заходи захисту, полягає в підтримці нормального функціонування комплексу регулятивних приписів, які містяться в інших нормах права. Іншими словами, вони забезпечують їх дію, а в деяких випадках спрямовані на відновлення нормального функціонування. Цим обумовлено те, що вони вдягнулися в юридичну форму. Причому застосування заходів захисту тягне правові наслідки. Дана властивість норм, що закріплюють заходи захисту, слід з теорії юридичних засобів. Так, А.В. Малько та К.В. Шундіков розуміють під юридичними засобами В«сукупність правових установлень (інструментів), з допомогою яких задовольняються інтереси суб'єктів права і забезпечується досягнення соціально корисних цілей В». Як правило, норми, в яких закріплюються заходи захисту, відображають імперативний зріз правового регулювання, входячи в структуру імперативного методу. Однак є й винятки. Деякі різновиди заходів захисту, наприклад самозахист у цивільному праві, необхідна оборона в кримінальному праві, застосовуються за розсудом суб'єкта і характеризують диспозитивний метод правового регулювання суспільних відносин.
Ідею про те, що заходи захисту є особливою санкцією, висловлював ще С.С. Алексєєв, який зазначав, що в санкції правової норми можуть бути закріплені як заходи юридичної відповідальності, так і заходи захисту. У деяких випадках міра захисту дійсно закріплена в санкції правової норми. Наприклад, призупинення дії незаконного нормативно-правового акта. У зазначеному випадку міра захисту закріплена в санкції правової норми. Однак міра захисту може бути закріплена не тільки в санкції, але і в диспозиції, яку можуть реалізувати уповноважені суб'єкти у разі настання відповідних юридичних фактів. Зокрема, запобіжного заходу, застосовувані до правопорушника, закріплені не в санкції, а в диспозиції правової норми. Так само, як і превентивні заходи (Огляд, перевірка документів, обмеження руху транспортних засобів, закриття території тощо) закріплюються не в санкції, а в диспозиції норми права.
Поняття В«Заходи захистуВ» розкривається в літературі по-різному.
С.С. Алексєєв вважає, що захист права - це державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права, забезпечення виконання юридичного обов'язку. [1] Таке розуміння заходів захисту мало чим відрізняється від поняття юридичної відповідальності, обов'язковою ознакою якої вважається використання державно-примусового механізму. A.C. Мордовець включає в поняття В«Заходи захистуВ» та відновлення порушеного права, і заходи процесуального примусу. [2] О.Е. Лейст вважає, що дане поняття, якщо із заходів захисту виключити заходи захід, по суті тотожне поняттю В«право-відновні санкціїВ». [3] В.Д. Ардашкін до заходів захисту в адміністративному праві відносить все запобіжного заходу, причому адміністративні заходи припинення спрямовані не власне на відновлення, а на припинення неправомірних дій. [4]
Під заходами захисту в цивільному праві або під заходами оперативного впливу розуміються такі юридичні засоби правоохоронного характеру, які застосовуються до порушника цивільних прав та обов'язків безпосередньо уповноваженою особою як стороною в цивільному правовідношенні без звернення за захистом права до компетентних державних органів чи громадським органам. Ці заходи називаються оперативними тому, що вони є односторонніми діями уповноваженої особи.
Заходи захисту в сімейному праві спрямовані лише на захист інтересів потерпілого, застосовуються незалежно від вини. Сімейне законодавство не дає переліку способів захисту сімейного права, вони можуть виражатися і в припиненні правовідносин, в...
