План
Вступ
1. Загальна характеристика права лісокористування
1.1 Поняття права лісокористування
1.2 Зміст права лісокористування
2. Види лісокористування
2.1 Право загального лісокористування
2.2 Право спеціального леспользованія
3. Підстави виникнення і припинення користування лісами
3.1 Підстави виникнення права лісокористування
3.2 Основи припинення права лісокористування
Висновок
Список літератури
Вступ
Уразливість і екологічна нестабільність чарівної зелені та важливого природного багатства Україна - ліс - постійно привертали і привертають увагу фахівців лісового справи та інших природничих наук, а також широкого кола громадськості. І не дивно, адже ліси завжди були і залишаються одним з головних природних факторів, місцем формування трудової діяльності людини - починаючи з доісторичних часів і до сьогоднішніх днів. Екологічні та економічні суперечності щодо лісокористування і напрямів його розвитку нерідко зводять до емоційного сприйняття поверхових, іноді розрізнених факторів, без з'ясування їх глибинних причин. Багато вчених і політики бачать можливість поліпшити екологічну ситуацію на шляху подальшого розширення об'єктів природно-заповідного фонду, істотного обмеження або навіть повного припинення промислового лісокористування в лісах деяких регіонів, не вдаючись до системного аналізу стану справ у галузі, до висвітлення об'єктивних лісівницьких - технічних показників, що характеризують стан лісів і зміни, що відбулися в них за минулі десятиріччя і відбуваються сьогодні.
Актуальність цих проблем обумовлює важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов'язаних з правовим регулюванням лісокористування, а особливо таких важливих видів користування лісовими ресурсами як заготівля деревини та живиці, а також інших видів лісокористування. А так само з'ясування тих підстав в зв'язку, з якими може виникати і припинятися право лісокористування. Детальний аналіз і характеристика нинішнього стану лісокористування, розробка пропозицій та рекомендацій щодо його вдосконалення отримали не лише теоретичного, а практичного значення. Вони необхідні для подальшого поліпшення законодавства, що регулює діяльність відповідних органів держави по лісокористування, поліпшення підготовки кадрів для них.
В системі права будь-якого держави лісокористування, його законодавче закріплення посідають особливе місце. Це обумовлюється колом тих суспільних відносин, які підлягають упорядкування, охорони та розвитку у відповідності з об'єктивними потребами.
Поняття, проблеми сутності, стану, практичного застосування, удосконалення та перспектив розвитку права лісокористування привертали увагу багатьох вчених-екологів. Цим питанням присвячено ряд дисертацій, навчальних посібників, наукових статей, в Зокрема: В.Ф. Горбового, В.І. Андрейцева, А. Бобко, І. Синякевич, Я. Лазаренко, Г.В. Тищенко, А.І. Крассова, Б.В. Єрофєєва, В. Завгородній, В. Непийвода та інших, у яких розкривається поняття, зміст і принципи лісокористування, а також висловлюються рекомендації щодо його вдосконалення та механізму здійснення.
Об'єктом дослідження є лісокористування як один з важливих правових інститутів лісового права.
Предметом дослідження є суспільні відносини у сфері лісокористування.
Методологічною основою курсової роботи стали такі методи наукового пізнання як діалектичний, порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Причому кожен з них в конкретному випадку використовувався не в чистому вигляді, а в поєднанні з іншими.
Метою дослідження є визначення на основі аналізу наукової літератури та законодавства, стосується проблем екологічного права, сутності та особливостей права природокористування.
Для досягнення цієї мети в процесі написання курсової роботи ставилися такі основні задачі:
1. Визначити поняття та з'ясувати зміст лісокористування;
2. Розкрити сутність видів лісокористування.
3.Рассмотреть підстави виникнення і припинення права лісокористування.
лісової ресурс право
1. Загальна характеристика права лісокористування
1.1 Поняття права лісокористування
Право лісокористування в юридичній літературі розглядається як один з важливих правових інститутів лісового права, що включає в себе сукупність правових норм, що встановлюють умови і порядок багатоцільового раціонального використання, відтворення та охорони лісів, ведення лісового господарства, права і обов'язки лісокористувачів, виходячи з інтересів суспільства в отриманні деревини, інших лісових ресурсів, використання інших корисних властивостей лісу. [1]
Право лісокористування є також складовою частиною права природокористування, тому йому притаманні всі загальні особливості останнього. Разом з тим, право лісокористування має певні особливості, що обумовлено формою державної власності на ліси, їх правовим режимом, значимістю лісів у виконанні екологічної, економічної, культурно-оздоровчої та інших функцій.
Право лісокористування слід розглядати у двох аспектах: як об'єктивне і як суб'єктивне право. Об'єктивне право лісокористування - Це сукупність правових норм, що регулюють порядок та умови раціонального використання та відтворення лісів, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин у зазначеній галузі. Суб'єктивне право лісокористування - це встановлена ​​і гарантована законом можливість конкретних суб'єктів на безпосередню експлуатацію лісів з метою задоволення потреб у лісових ресурсах, добування їх корисних властивостей [2].
Як вже говорилося, раніше право лісокористування має цільовий характер. Держава надає окремим лісокористувачам конкретні ділянки лісу, об'єкти лісокористування для визначених цілей, які в обов'язковому порядку фіксуються в дозволах на право користування. Надання праву лісокористування цільового характеру має важливе значення. Воно дає державі можливість планувати експлуатацію природних ресурсів і тим самим забезпечувати найбільш ефективне їх використання в інтересах суспільства. Використання наданих об'єктів не за призначенням розглядається не тільки як вихід за межі права лісокористування, але і як порушення права державної власності на них. У ряді випадків це порушення тягне за собою вилучення у лісокористувача відповідної ділянки або об'єкта, а відповідно, і припинення права лісокористування по відношенню до них. Однаково лісокористувачі не мають права покидати надано об'єкт без використання.
Право лісокористування відноситься до абсолютних прав. Лісокористувачі мають право вимагати від будь утримуватися від неправомірних вторгнень в межі їх лісокористування. Особи, які порушують права лісокористувачів, повинні виконувати наступні вимоги. Право лісокористування охороняється державними органами від порушень з боку будь-яких осіб.
Право лісокористування безпосередньо пов'язане з охороною природи та її окремих об'єктів: це дві сторони однієї медалі, дві взаємопов'язані і взаємообумовлені категорії. Використання та охорона - елементи однієї системи взаємодії суспільства і природи. Вплив на природу відбувається в процесі її використання. Отже, правове регулювання лісокористування та охорона природи повинні здійснюватись єдиним комплексом.
1.2 Зміст права лісокористування
Якщо говорить про зміст права лісокористування, то тут, як і у всіх правових відносинах виділяються три елементи: суб'єкт, об'єкт і зміст даних правовідносин, під яким розуміють сукупність прав і обов'язків суб'єкта по відношенню до об'єкта.
Суб'єктами лісокористування є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні ос...
