Етичні аспекти в діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ
Зміст
Введення
1. Етичні аспекти оперативно-розшукової діяльності
2. Етика слідчої діяльності
3. Особливості професійної етики співробітників ДІБДР
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Діяльність органів внутрішніх справ різноманітна, що знаходить відображення в професійній етиці, яка в даному випадку носить в Значною мірою збірний характер, так як в ній узагальнюються особливості поведінки та моральної культури співробітників кримінальної міліції, міліції громадської безпеки (місцевої міліції), Державної інспекції безпеки дорожнього руху і т.д.
Кожен вид юридичних, правоохоронних професій пред'являє до своїх представникам ряд характерних моральних вимог, постійно накладає на їх моральну культуру свій відбиток.
Всім видів юридичної діяльності притаманні як загальні, так і специфічні професійні моральні вимоги і норми, обов'язкові для дотримання кожним співробітником, так як всі вони носять нормативний, фіксований в різних правових актах, характер.
Тому для успішного виконання оперативно-службових завдань необхідно: знання особовим складом своїх обов'язків і прав, прав і законних інтересів громадян; оперативне реагування на сигнали про злочини та адміністративні правопорушення, вмілі активні дії для їх припинення; знання начальником своїх підлеглих, виховувати у особового складу вірності Присязі, самовідданості і постійної готовності до виконання свого службового обов'язку, відповідальності за забезпечення правопорядку, непримиренності до правопорушників, вдосконалення професіоналізму і т.д.
Всі зазначені вимоги носять не тільки професійно необхідний характер, але й етичний.
Так само в будь-яких умовах працівник міліції повинен бути ввічливим і тактовним з громадянами, звертатися до них на В«ВиВ», свої вимоги і зауваження викладати в переконливій і зрозумілій формі, не допускати суперечок і дій, що ображають їхню честь та гідність.
1. Етичні аспекти оперативно-розшукової діяльності
Як ви знаєте важливі та складні завдання вирішуються в ході оперативно-розшукової діяльності, тому етичний аналіз оперативно-розшукової діяльності має не тільки значний науковий інтерес, а й велике практичне значення, перш за все в силу специфічності даного виду правоохоронної діяльності. І це не дивно.
Оперативно-розшукові заходи проводяться з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод особистості, власності, безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.
Законодавство, нехай і в найбільш загальних рисах, але закріплює принципові положення здійснення оперативно-розшукової діяльності. Так, оперативно-розшукова діяльність, хоча і здійснюється шляхом проведення переважно негласних заходів, тим не Проте, застосовується тільки у виняткових випадках (тобто коли можливості вирішити завдання гласним шляхом вичерпані), у виняткових цілях (тільки боротьба з злочинністю) і тільки тими органами і посадовими особами, до виключної компетенції яких її ведення відноситься. Таким чином, з формально-логічних позицій оперативно-розшукова діяльність, будучи передбачена законом, вже моральна, оскільки закон за визначенням не може бути аморальним.
Крім того, поведінка людей в суспільстві, як відомо, регулюється правом. Право відображає інтереси членів суспільства і його моральність. Поведінка злочинця суперечить праву, і, отже, суперечить воно і суспільної моральності, бо зазіхає на інтереси членів суспільства. Отже, якщо злочин вчинено і залишається нерозкритим, порушеним слід вважати не тільки кримінальне право, що очевидно, але й моральність, оскільки в цьому випадку, так само як і право, потоптаними і нереалізованими виявляються норми суспільної моралі.
Грунтуючись на сказаному, можна зробити висновок, що своєчасне та ефективне здійснення дій, забезпечують попередження та розкриття злочинів, сприяє торжеству моральності. Наведене закінчення потрібно розглядати з урахуванням того, що специфічні за змістом і унікальні за характером можливості, наявні в активі оперативно-розшукової діяльності, дозволяють вирішувати завдання, пов'язані з попередженням, розкриттям злочинів, розшуком переховуються злочинців і осіб, зниклих безвісти, найбільш результативно.
Так проведення оперативно-розшукових заході дозволяє втручатися у кримінальні процеси на самих ранніх стадіях в таємниці від перевірених осіб контролювати їх поведінку виявляти і фіксувати інформацію, що має значення для попередження чи розкриття злочину. У цьому зв'язку не дивно, що переважна більшість тяжких злочинів розкривається в результаті застосування саме оперативно-розшукових заходів.
У світлі викладеного, без перебільшення можна сказати, що моральний характер оперативно-розшукової діяльності визначається в цілому її яскраво вираженою гуманної спрямованістю, а сама вона являє собою досить ефективний засіб утвердження моральних норм в суспільстві.
Для оперативно-розшукової діяльності моральні категорії мають велике значення. Зокрема, розглядаючи моральні основи оперативно-розшукової діяльності, слід виходити з того, що вони відображають процеси застосування загальних норм моралі у специфічних умовах боротьби зі злочинністю, тобто в ході проведення переважно негласних оперативно-розшукових заходів.
Безпосереднє значення моральних норм, категорій та інститутів для оперативно-розшукової діяльності проявляється в наступному. (Отже, значимість моральних норм для оперативно-розшукової діяльності проявляється:
перше, в суспільстві мораль відіграє охоронну роль, сприяючи формуванню громадської думки, заснованого на засудженні протиправних дій, створенні обстановки нетерпимості до антигромадської поведінки, активній протидії злочинній діяльності. Тому органи уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності мають можливість залучати в допомогу для боротьби із злочинністю окремих осіб, надають їм сприяння на добровільній основі. (А саме: представників державних, громадських і комерційних організацій, окремих громадян, у тому числі і на конфіденційній основі).
друге , оскільки мораль відіграє в суспільстві виховну роль, використання сформованих у суспільстві моральних положень у ході здійснення оперативно-розшукових заходів дозволяє суб'єктам оперативно-розшукової діяльності надавати виховне вплив на осіб, конфіденційно сприяють органам у боротьбі з злочинністю.
третє, пануюча в суспільстві мораль, що важливо, впливає на формування моральної свідомості самих оперативних працівників, привносячи тим самим моральне багатство суспільства в сферу практичної оперативно-розшукової діяльності. Цими моральними нормами оперативний працівник керується (співвідносить задуми і відповідно дії) при виконанні службових обов'язків (у тому числі при проведенні оперативно-розшукових заходів), при оцінці намірів, дій осіб, які потрапляють у сферу оперативно-розшукової діяльності, а також в ході ділового спілкування.
Беручи до уваги сказане, слід, тим не менш зазначити, що декларування повного відповідності оперативно-розшукової діяльності принципам і нормам суспільної моралі було б спрощенням складної проблеми.
Цілком очевидно, що для загальнолюдської моралі не прийнятні такі засоби досягнення мети, як насильство, брехня, обман, зрада і т.п. У той же час добре відомо, що, здійснюючи оперативно-розшукові заходи, оперативний працівник так чи інакше користується методом примусу і навіть насильства (постановка особи на облік, затримання злочинця), дезінформує перевіряти особу (легенда в оперативній комбінації), морально маскується сам (при особистому розшуку) або спонукає до цього іншої людини (нап...
