Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Структура та порядок оскарження постанов суду першої інстанції

Реферат Структура та порядок оскарження постанов суду першої інстанції

ПЛАН

Введення

В§ 1. Постанови суду першої інстанції

В§ 2. Апеляційне провадження

В§ 3. Касаційне провадження

В§ 4. Європейський суд з прав людини

Висновок

Список літератури


ВСТУП

Ст. 55 [1] Конституції України гарантує кожному право на оскарження рішень в суді, дій або бездіяльності органів державної влади. Це конституційне положення закріплено в ст. 13 ЦПК України 2004 року та в законі В«про судоустрійВ» [2], ст. 12 якого передбачає право учасників судового процесу та інших особ в порядку передбаченим законом на оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядках. [3]

Я вирішила зібрати інформацію на тему: "Оскарження постанов суду першої інстанції, структура, порядок "тому що, актуальність цієї теми зростає з кожним днем. В більшості випадків громадяни та організації слідують приписами норм права, правильно їх застосовують і добровільно приводять до виконання, не звертаючись за захистом до держави в особі суду. Однак це не виключає випадків, коли по тим чи іншим мотивам між суб'єктами правовідносин виникають розбіжності по здійсненню їх прав і обов'язків. Це змушує зацікавлена ​​особа звертатися до суду для врегулювання його стосунків з іншою стороною відповідно до норм права. І це є позитивним чинником для будь-якого правового держави. Роз'яснення правових та інших відносин у суді говорить про те, що людина довіряє законові майбутнє своїх інтересів і цілей по засобам розгляду відповідних справ в судовому порядку. Однак є і "зворотна сторона монети", в тих випадках, коли суд виносить ухвалу, порушуючи при цьому права та інтереси однієї зі сторін ...

Свого часу німецький юрист [4] Р. Ієрінга писав про необхідність створення такої правової системи, в рамках якої боротьба за право була б обов'язком правовласника "відносно самого себе" і одночасно обов'язком "по відношенню до суспільства ". У перехідний період нашої держави значною мірою по-новому постає питання про законність, особливо в її взаємозв'язку з управлінням соціального процесу, не тільки правовими процедурами, але і розвитком демократії, встановленням системи забезпечення конституційних прав людини. Оскарження постанов у апеляційному та касаційному порядках, право на перегляд рішення суду першої інстанції - яскравий приклад демократизації держави.

Демократія, як лад влади характеризується певними ознаками. Присутність і функціонування апеляційних судів у судовій системі України сміливо можна було б віднести до одного з цих ознак. Повторна перевірка рішень суду першої інстанції судом більш високого рівня - другої інстанції зайвий раз гарантує нам, громадянам захист наших прав. Більш того, апеляція не дозволяє сваволі суду розвиватися, більш того - усуває подібні незаконні інциденти.


В§ 1. Постанови суду першої інстанції

Постановами вирішуються питання, пов'язані з рухом провадження у справі в суді першої інстанції, різні клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (ч. 1 ст. 232 ЦПК) [5].

Постановами суду першої інстанції вирішуються питання, спрямовані на виникнення, розвиток або припинення цивільних процесуальних правовідносин, на створення належних умов для всебічного, повного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, на реалізацію і захист процесуальних прав суб'єктів громадянське процесуального правовідносини.

Для виявлення специфіки постанов у юридичній літературі наводиться їх класифікація за різних підставах.

В залежності від вирішення вимоги, спрямованої на розвиток провадження у справі, вони можуть бути класифіковані на такі види:

а) постанови, спрямовані на порушення цивільного процесу в справі (ст. 136 ЦПК), а також в питаннях виправлення описки і явної арифметичної помилки (ст. 213 ЦПК), постанову додаткового рішення (ст. 214 ЦПК), скасування обмеження дієздатності або поновлення громадянина в дієздатності (ст. 260 ЦПК);

б) постанови, які забезпечують розвиток процесу в справі, - ними вирішуються окремі процесуальні питання, які виникають під час підготовки справи до розгляду, вирішенню судом справи і виконання судового рішення - про залученні або вступ у справу співучасників, третіх осіб, органів державного управління, про залучення додаткових доводів, призначення експертизи, відкладення розгляду в справі та ін (статті 143, 149, 173 ЦПК);

в) постанови, які перешкоджають виникненню цивільного процесу в справі (перетінальні) і подальшого його розвитку (Заключні). Перетінальні - постанови про відмову в прийнятті заяви (ст. 136 ЦПК), зупинка провадження у справі (Статті 221-223 ЦПК), залишення заяви без руху (ст. 139 ЦПК); заключними постановами закінчується провадження у справі без винесення рішення - закриття провадження у справі (ст. 227 ЦПК), залишення позову без розгляду (ст. 229 ЦПК);

г) постанови по застосуванню санкцій за цивільні процесуальні правопорушення - про притягнення до штрафної і майнової відповідальності (статті 44, 48, 53, 153, 284 ЦПК та ін), до кримінальної та громадської відповідальності (статті 44, 58, 117, 167, ч. СО ст. 235 ЦПК);

д) постанови, які сигналізують про порушення законності й істотні недоліки в роботі підприємств, установ, організацій з метою вжиття заходів до них усунення - окремі ухвали (ст. 235 ЦПК).

В залежності від суб'єктів, які постановили ухвали, їх можна класифікувати на одноособові і колегіальні. Частина 2 ст. 232 ЦПК передбачає, що постанову постановляє суд у повному складі, а у випадках, передбачених Кодексом, - суддя одноособово. Все залежить від того, в якому складі розглядається справа. Згідно зі ст. 124і ЦПК суддя одноособово розглядає всі цивільні справи, підвідомчі суду. А справи по спорах про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасування рішення, постановленого одноособове суддею, розглядаються у колегіальному складі. Колегіальне розглядаються й інші справи, передбачені зазначеною та іншими нормами ЦПК (статті 24316, 24812). Отже, при розгляді справи колегіальне ухвали приймаються також колегіальне. Але питання, пов'язані з рухом справи в суді, діями судді по підготовці справи, виконанням судових рішень, вирішуються суддею одноособове, крім випадків, коли вони виникають у судовому засіданні під час розгляду справи в колегіальному складі суддів (ч. СО ст. 16 ЦПК).

За процесуальній формі втілення постанови класифікуються на самостійні і протокольні.

Суд постановляє самостійні ухвали в нарадчій кімнаті, які втілюються в письмову форму окремого процесуального документа, підписуються всім складом суду і приєднуються до справи (закриття провадження у справі - ст. 227 ЦПК та ін.)

Протокольні постанови з окремих нескладним питань суд постановляє, порадившись на місці в судовому засіданні. Вони заносяться в протокол судового засідання (про порядок допиту свідків, експертів і дослідження інших доводів - ст. 181 ЦПК).

За змістом постанову, постановлене в нарадчій кімнаті, повинна містити: час і місце постановлення; найменування та склад суду, прізвище секретаря судового засідання; назву осіб, які беруть участь у справі, і предмета спору; суть питання, яке вирішується; мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким він керувався, виносячи постанову; висновок суду; порядок і термін оскарження постанови (ч. 1 ст. 234 ЦПК).

Постанова, яке виноситься судом без видалення до нарадчої кімнати, за змістом повинна містити: суть питання, яке вирішується; мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким він керувався, виносячи постанову; висновок суду (ч. 2 ст. 234 ЦПК).

Всі постанови оголошуються відразу після їх постанову. Питання про те, набирають...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок