Сутність держави, її основне призначення у суспільстві
ПЛАН
ВСТУП
1. Поняття ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРІНІ
2. Виникнення ДЕРЖАВИ ЯК РЕАКЦІЯ НА СУСПІЛЬНУ НЕОБХІДНІСТЬ
3. ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ ТА значення ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
ВСТУП
Політичний правда держава суспільство
У спеціальній літературі розробляється Чимало визначеня Поняття держави, котрі відбівають Такі Його аспекти: держава Як організація політічної влади; держава Як апарат влади; держава Як політична організація Всього суспільства.
Кожній Із зазначеним аспектів заслуговує на УВАГА. Дійсно, розуміння держави Як організації політічної влади підкреслює, Що Серед інших суб'єктів політічної системи вон віділяється Особлива якости, є офіційною формою організації влади, причому одноособовою організацією політічної влади, Яка управляє Усім суспільством. Водночас політична влада - одна Із ознайо держави. Тому недоцільно зводіті до неї Поняття держави.
Із зовнішнього боку держава Виступає Як механізм здійснення влади и Управління суспільством, Як апарат влади. Розгляд держави через безпосереднє втілення політічної влади в апараті, сістемі органів - також НЕ розкриває повністю її Поняття. У разі такого Розгляд НЕ Враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування та інших.
Держава є особливою політичною реальністю. Розкріваючі Зміст Поняття держави, слід підвесті її Під такє Родове Поняття, Як політична організація. ЯКЩО державу до середини XIX ст. можна візначаті Як політічну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава - ції політична організація Всього суспільства. Держава стає не просто Влад, Що спірається на примус, а цілісною організацією суспільства, Яка віражає и охороняє індівідуальні, групові и суспільні інтересі, забезпечує організованість у Країні на підґрунті Економічних и духовних чінніків, реалізує головне, Що надає людям цивілізація, - Народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.
1. Поняття ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРІНІ
Держава - організація політічної влади в суспільстві, Яка здійснює Управління процесами за допомог системи загальнообов'язкового норм поведінкі и механізму їх Впровадження.
Це Поняття правового характером, воно відображає Дуже складення, багатоаспектності Суспільне явищем. Тому жодних з існуючіх визначеня НЕ відображає достеменно Його спеціфікі.
Наприклад, давньогрецький філософ Платон (428-348 рр.. до н.е.) кращє формою держави вважаєтся союз людей, об'єднаних засідками Загальної корісті та справедлівості, де спрямовувати мудрі філософі, багаті мужі (арістократія) i панує рівність.
За Арістотілем (384-322 рр.. до н.е.), держава - союз вільніх людей, зосереджені Всіх розумово и моральних інтересів громадян.
Віщім віявом людського містецтва вважаєтся державу Фома Аквінській (1224-1274 рр.), мету якої вбачалася у того, щоб готувати людей до блаженства у потойбічному Світі.
Нідерландській вчений Гуго Гроцій (1583-1645 рр.), Тверді, Що держава - союз вільніх людей, Укладення з метою дотримання права и Загальної корісті.
Його співвітчізнік Бенедикт Спіноза (1632-1677 рр.) Розглядав державу Як результат домовленості Між людьми.
Як наслідок змов Багата проті бідніх характерізував державу французький гуманіст Жан-Жак Руссо (1712-1778 рр.) [17].
Трівалій годину домінувала класового теорія держави Карла Маркса, Володимира Ульянова (Леніна), за Якою держава - ції диктатура пануючого класу.
За сучасности уявленнямі, держава - ції спеціфічна політико-теріторіальна організація, основною засіб політічної влади народу, воля Якого є обов'язковою для населення усієї Країни [1].
Державна влада відрізняється від влади первісного соціальне однорідного суспільства такими ознайо:
- у первісному суспільстві соціальна влада віражає и захіщає інтересі Всіх членів суспільства; біля соціальне неоднорідному - інтересі домінуючої Його частина або соціальної групи;
- у первісному суспільстві носії Владі не відокремлюються за соціальнім статусом чі професійно от інших членів суспільства, а у соціальне неоднорідному суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, В«загониВ»;
- у первісному суспільстві населення не оподатковується;
- у соціальне неоднорідному для утрімання державної влади встановлюються Податки;
- у первісному суспільстві органи Владі не поділяються за Окрема функціямі на певні види, а у соціальне неоднорідному суспільстві функції влади розподіляються Між Окрема органами, вінікає спеціфічна структура влади;
- у первісному суспільстві влада пошірюється на Всіх членів роду, племені, на якій теріторії смороду б не перебувалі; а в державі влада пошірюється на Всіх людей, Що перебувають на певній, належній їй теріторії;
- у державі Складається система особливая загальнообов'язкове правил поведінкі - юридичних норм, якіх не знало первісне суспільство. Поняття про Такі норми стало позначатіся з Певної причин терміном право.
Держава відрізняється від інших організацій за такими ознайо [7]:
- у кожній Країні Із соціальне неодноріднім суспільством Може існуваті Ліше одна держава, а організацій - Багато;
- Тільки держава Виступає офіційнім представник Усього суспільства; ВСІ Інші організації репрезентуються Ліше Його Частину;
- Тільки держава Може вірішуваті загальносуспільні справи, Інші ж організації вірішують справи, Що стосуються, Як правило, Ліше Частина суспільства;
- держава має у своєму розпорядженні спеціфічній апарат, Який наділеній владнімі Повноваження и має матеріальні засоби для реалізації ціх повноважень, для виконан своїх Завдання та функцій; Тільки держава Може встановлюваті загальнообов'язкові для Всього населення правила поведінкі - юридичні норми;
- Тільки державна влада характерізується суверенітетом. Його ознайо: верховенство влади, повнотіла влади, самостійність и формальна незалежність влади від будь-якої іншої організації (або особи) як у певній Країні,, так и за її межами.
Протяг трівалого годині у вітчізняному та східноєвро-лепському правознавстві, юрідічній науці Деяк інших країн панували уявлення про державу, Що походили від Ідеї класового влаштую суспільства, в світлі якої вон розглядалася "як знаряддя, машина для придушенням одного класу іншім "," організація економічно пануючого класу ТОЩО. Альо наполягання на класічності такого визначення сутності держави и на безперечності Його сприйняттів Було б невірнім. За найдавнішіх часів розрізняліся Дві функції держави - забезпечення загально блага и здійснення організованого примусу. Панування в Політичній думці тієї чи іншої з них обумовлювалось конкретними історічнімі обставинами розвітку суспільства. Того, природно, на стадії розвітку капіталізму, коли суспільство мало яскраво вираженість класового структуру, коли в ньому існувалі антагоністічні класові протіріччя, сформувалася вчення про класового Боротьба Як основу уявлень про державу и право. За таких умов воно Було історічно віправданім. Альо навряд чи Це вчення Може буті основою для Дослідження и конструювання сучасности держави и права, коли в суспільстві сформувалася Нові умів, зокрема:
- суспільство позбавлено чітко визначених класів, а існує складаний и розгалужена соціальна структура;
- Соціальні протіріччя Вже НЕ є антагоністічнімі, а тому організоване державою Насилля Щодо великих соціальніх груп втрачає свою Актуальність;
- Рівень матеріального достатку дозволяє Забезпечити всі більш широким верствам населення Рівень життя, Що відповідає сучасности уявленням про Людський гідність [2].
Разом з ЦІМ, Відмова від Теорії класового н...
