Конституційне право кожного на одержання кваліфікованої юридичної допомоги як аксіологічні вимога законодавства і практики його застосування
юридичний допомога кваліфікований констітуціоналізаціі
Функціонуюча в Казахстані правозахисна модель, утворена чинним законодавством на основі Конституції, збагачується і передбачає подальший розвиток. В сучасної суспільно-правовій практиці можливості отримання населенням юридичної допомоги розширені, створений широкий спектр інститутів надають юридичний допомога фізичним та юридичним особам. У цю сферу, окрім традиційних інститутів (адвокатури, юридичний консультант) залучені практично всі державні органи - суди, прокуратура, центральні та місцеві державні органи, а також Уповноважений з прав людини в Республіці Казахстан, юридичні служби організацій, неурядові, громадські об'єднання та інші колективи громадян, які в тому чи іншому плані надають населенню необхідну допомогу.
У зв'язку зі зміною політико-правового, соціально-економічного спрямування держави та переходом на ринкові відносини, виникли нові служби, а такі раніше діяли інститути як нотаріуси були переорієнтовані і розширили свої можливості по наданню кваліфікованої юридичної допомоги. Державою чималу увагу приділено адвокатуру. Створено інститут приватнопрактикуючих юристів, які також забезпечує суспільство кваліфікованої юридичної допомогою.
Зведення права на кваліфіковану юридичну допомогу до конституційного рівня обумовлено важливою обставиною. Відсутність даної норми позбавляє особу можливості отримати юридичну допомогу, що, в свою чергу, призводить не тільки до суттєвого обмеження або обмеження законних прав та інтересів людини і громадянина, порушення принципу рівності перед судом, але іноді і до незворотних наслідків для громадян і всього суспільства в цілому.
Разом з тим, на наш погляд, ще рано говорити про те, що в Казахстані конституційне право кожного на одержання кваліфікованої юридичної допомоги реалізовано в повному обсязі, з урахуванням конституційних імперативів та міжнародних зобов'язань, взятих Республікою. Свідченням тому є недоліки у законодавчій реалізації даного положення, що відзначаються в щорічних посланнях Конституційного Ради про стан конституційної законності в країні, а також вченими-правознавцями та іншими представниками юридичної спільноти на сторінках спеціалізованих видань. Ними звертається увага на недостатність законодавчих механізмів надання кваліфікованої юридичної допомоги, відзначаються недоліки в практичній діяльності окремих інститутів, наприклад, адвокатів, нотаріусів, приватнопрактикуючих юристів, державних органів та установ і т.д. Окремі ж автори звертають увагу на необхідність дачі офіційного тлумачення пункту 3 статті 13 Конституції в цілях визначення поняття В«кваліфікованої юридичної допомогиВ». Ряд авторів вказує, що реалізація даного права утруднена відсутністю поняття юридичної допомоги в процесуальних законах.
Перш за все, слід звернути увагу на відсутність однозначного розуміння і трактування обговорюваного конституційного положення в науковій, правотворчій і правозастосовчій діяльності. Багато хто розглядає надання кваліфікованої юридичної допомоги не інакше як діяльність виключно членів колегії адвокатів, що, на наш погляд, звужує значення даного права людини.
У цьому зв'язку Конституційний Рада дає точну оцінку відзначаючи, що В«конституційно-правова завдання надання кваліфікованої юридичної допомоги фізичним та юридичним особам є обов'язком, головним чином (виділено авторами), адвокатів В», що в свою чергу не виключає участі в процесі надання юридичної допомоги інших суб'єктів.
Вважаємо, що конституційне положення про право кожного на отримання кваліфікованої юридичної допомоги має більш широке поле. І тому згодні з авторами, розглядають його В«як право особистості на звернення до адвоката, нотаріуса, прокурору, державного або муніципального органу, громадської організації за отриманням юридичної консультації, інших видів юридичної допомоги з метою володіння юридичними знаннями, для захисту порушених прав, юридичної закріплення суб'єктивних прав і попередження їх можливого порушення у майбутньому В». У цьому зв'язку, назві проекту не применшуючи роль адвокатів у реалізації конституційного положення і закріплюючи в законодавстві норми, що стосуються подальшого вдосконалення адвокатури, слід розширити можливості отримання громадянами кваліфікованої юридичної допомоги, що надаються іншими правомочними суб'єктами.
Примітно, що кваліфікованої, відповідно до світової практики може вважатися допомогу, надається фахівцями права - як мінімум особами, що мають юридичне освіту, при обов'язковому дотриманні професійних стандартів та етичних норм, підтримуваних професійним контролем. Поза цих стандартів і норм юридична допомога кваліфікованої визнана бути не може. Кваліфікована юридична допомога розглядається як публічна функція. Отримання такої допомоги, в тому числі безкоштовно, є конституційно гарантованим правом кожного, хто її потребує. Тому надання кваліфікованої юридичної допомоги не може бути по самій природі підприємницькою діяльністю, спрямованою на отримання прибутку. В Відповідно до міжнародних стандартів вона повинна здійснюватися представниками незалежної юридичної професії.
Як зазначає О.М. Бондар, юридична природа права на кваліфіковану юридичну допомогу носить конституційно-який убезпечить характер; втілюючи в своєму нормативному змісті єдність матеріальних і процесуальних початків, воно може розглядатися як конституційно-процесуальне право-гарантія, яке покликане забезпечувати належні юридичні передумови для послідовної правореалізації та ефективного досягнення громадянами юридичних цілей, включаючи судовий захист своїх прав і свобод.
Як ми бачимо, реалізація конституційного права складне, багатогранне правове явище, сутністю якої є не тільки достатнє знання права і закону, але і дотримання професійних стандартів та етичних норм і всемірне підтримку правового знання і грамотності населення.
Слід визнати, що правова деталізація відповідних конституційних прав далека від оптимального законодавчого завершення і практичного втілення.
У цьому зв'язку набуває актуальність вивчення природи В«кваліфікованої юридичної допомогиВ», його конституційно-правового змісту і значення, змістовних принципів і гарантій надання такої допомоги, державної політики в галузі надання відповідної допомоги, в тому числі безкоштовної, практики судів і правоохоронних органів, правові механізми реалізації цього конституційного права.
Безумовно, що на сучасному етапі правового розвитку Казахстану для вдосконалення механізмів надання та підвищення рівня надання фізичним та юридичним особам кваліфікованої юридичної допомоги та створення правових умов та гарантій отримання відповідної допомоги всіма учасниками правових відносин зроблено чимало. Так, прийнятий досить прогресивний Закон В«Про адвокатську діяльності В»,В« Про нотаріат В», які певною мірою сприяють організації діяльності адвокатів і нотаріусів в нових умовах, визначають їх статус, розширюють сферу діяльності названих інститутів. Про поетапну галузевої інституціоналізації кваліфікованої юридичної допомоги було сказано в програмних документах: Державній програмі правової реформи в Республіці Казахстан В»від 12 лютого 1994 року № 1569; Концепції правової політики Республіки Казахстан від 20 вересня 2002 року № 949; Концепції правової політики Республіки Казахстан на період з 2010 до 2020 року від 24 серпня 2009 року № 858.
Разом з тим, як зазначив Глава держави В«якщо немає забезпечення захисту прав, то немає свободи і демократії ..., і державі слід домагатися реального забезпечення рівності сторін судового процесу та надання кваліфікованої юридичної допомоги населенню. Конституційне право кожної людини на кваліфіковану юридичну допомогу і принцип змагальнос...
