ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. Пристрій державної влади в Російській Федерації
1.1 Розвиток принципу поділу влади
1.2 Принцип поділу влади в Російської Федерації
РОЗДІЛ 2. Законодавча гілка влади в Російській Федерації
2.1 Загальна характеристика законодавчої влади в Росії
2.2 Роль Федеральних Зборів в законотворчості
РОЗДІЛ 3. Виконавча гілка влади в Російської Федерації
3.1 Уряд Російської Федерації
3.2 Роль Уряду в реалізації державної влади в Російській Федерації
ГЛАВА 4. Судова гілка влади в Російській Федерації
4.1 Судова система Російської Федерації
4.2 Конституційний Суд Російської Федерації та Конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації
4.3 Система судів загальної компетенції
4.4 Система Арбітражних судів Російської Федерації
4.5 Світові Судді суб'єктів Російської Федерації
ГЛАВА 5. Президент Російської Федерації в системі державної влади
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЯ
державна влада законодавча судова президент
Введення
Проголошені Конституцією Російської Федерації 1993 року нові початки організації сучасного Російської держави, що випливають з його визначення як демократичної, правової і соціальної (ст. 4), дали новий виток розвитку державної влади в країні. До недавнього часу вся державна влада була сконцентрована в руках партійного апарату. Після розпаду Радянського Союзу Росія пішла по шляху західної цивілізації, відмовившись від тоталітарного минулого і проголосивши створення правової ліберального держави. У механізм здійснення державної влади вводиться система В«Стримувань і противагВ». Тепер основою механізму здійснення державної влади є принцип поділу влади на кілька гілок: законодавчу, виконавчу і судову.
При цьому відбувається не просто відділення законодавчої, виконавчої та судової влади один від одного і поділ їх компетенції, але створюються такі умови, щоб вони, діючи самостійно, могли взаємно контролювати одна одну на основі системи взаємних В«стримувань і противагВ».
Першочерговим завданням правової держави є створення такого державного апарату, який зможе втілити принципи правової держави в життя. Конституцією Російської Федерації закріплені ці принципи, але реально правова держава може існувати тільки тоді, коли вони будуть здійснені на практиці. І, перш за все це пов'язано з ефективним, цілеспрямованим і законним здійсненням державної влади.
Забезпечити захист прав і свобод людини, верховенство закону та взаємну відповідальність громадян і держави, повинен державний апарат. На жаль, існує ще чимало недоліків у діяльності різних державних органів, що здійснюють державну владу в Російській Федерації, які найчастіше порушують конституційні принципи, створюючи перешкоди на шляху побудови правової російської держави.
Президент Російської Федерації В.В. Путін у посланні Федеральним Зборам Російської Федерації від 17 травня 2003 акцентував увагу на необхідності зміцнення Російської державності, вказавши на малоефективність державного апарату, його непідготовленість до вироблення і реалізації рішень, адекватних сучасним потребам країни, на необхідність розмежування повноважень між різними рівнями влади. Так, констатує Президент Російської Федерації: В«бюрократія сьогодні володіє величезними повноваженнями. Що знаходиться в її руках кількість повноважень не відповідає якості влади. В»[1].
Об'єкт курсової роботи: механізм здійснення державної влади в Російській Федерації.
Предмет курсової роботи: система В«стримуваньВ» і В«противагВ», в рамках якої здійснюється державна влада в Російській Федерації.
Мета курсової роботи вивчити механізм здійснення державної влади в Російській Федерації та розглянути сформовану в країні систему В«стримуваньВ» і В«противагВ».
Завдання курсової роботи:
- В загальних рисах охарактеризувати систему поділу влади в Російській Федерації.
- Розглянути роль Федеральних Зборів, Уряду, Судової системи і Президента в механізмі здійснення державної влади в Російській Федерації.
Теоретичну основу дослідження становлять навчальна література з теорії держави і права, навчальна література з конституційного права, а так само статті в періодичних виданнях присвячені державному апарату Російської Федерації та принципом поділу влади.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція РФ, федеральні конституційні закони, регулюють діяльність федеральних органів влади, постанови Державної Думи і Ради Федерації.
Методологічну основу дослідження становлять:
- загальнонаукові методи: аналіз, порівняння;
- спеціальні методи: системний, структурно-функціональний, історичний.
Структура роботи відображає поставлені завдання, складається з вступу, п'яти розділів і висновку.
Глава 1. Пристрій державної влади в Російській Федерації
1.1 Розвиток принципу поділу влади
Багато античні і середньовічні філософи відзначали, що діяльність держави неоднорідна і містить в собі декілька видів: законодавчу діяльність, виконання законів або управління і правосуддя.
У XVII столітті до цього питання звернувся англійський філософ Джон Локк. Він прийшов до висновків, що мета держави це збереження свободи і власності, набутої за допомогою праці. Для їх захисту державна влада повинна ділитися на законодавчу, виконавчу і союзну. Розроблене Джоном Локком вчення про державу було пристосуванням теорії до форми управління, яка встановилася в Англії в Внаслідок революції 1688 р. Теорію Локка іменують В«гнучкої моделлюВ» поділу властей. Вона заснована на співпрацю і взаємодію влад при верховенстві однієї з них. Джон Локк віддавав пріоритет законодавчої влади, але не абсолютизував її. Решта влади повинні підкорятися їй. В даний час ця система характерна для країн з парламентською формою правління.
Французький філософ і історик Шарль-Луї Монтеск'є, свою теорію В«поділу владиВ» пов'язав з теорією природного і невід'ємного права. На його думку, в ідеально влаштованому державі немає концентрації влади в однієї органу або посадової особи. В такій державі існують три незалежні один від одного влади: законодавча, виконавча і судова. Яке об'єднання їх в руках одного органу або особи неминуче веде до зловживань і несумісні з політичною свободою особистості. Цю модель прийнято вважати В«жорсткоїВ» формою поділу влади. Для їх сучасного розвитку характерні деякі спільні риси. Одна з них полягає в посиленні урядової влади; що стосується іншого, то вона проявляється в посиленні засобів впливу різних органів влади один на одного. Ця модель характерна для країн з президентською формою правління.
Перші кроки по реалізації теорії поділу влади в Росії були зроблені лише на початку XX століття. Прихильниками поділу влади в Росії були М.М. Сперанський, А.П. Куніцин (професор Санкт-Петербурзького університету в 1817-1819 рр..), декабрист П.І. Пестель. Але ідеї Локка і Монтеск'є розглядалися і сприймалися ними з урахуванням реалій Російської імперії (верховенство В«даній богом В»імператорської влади).
Але з встановленням радянської влади всі спроби реалізації цього принципу були відкинуті. Поділ влади було оголошено інструментом здійснення влади буржуазією. Концепція поділу влади, як буржуазний інститут, марксизмом відкидалася. У період існування СРСР уся влада належала Радам. Поради були одночасно законодавчими, виконавчими і контрольними органами влади. Поради формували підзвітні виконавчі органи, самостійно вирішували будь-яке питання, що відноситься до ведення виконавчого органу. Першим реальним кроком до введення в СРСР системи поділу влади було установа в березні 1991 року поста Президента СРСР. Майже в цей же час засновується посаду Президента РРФСР. Однак в умовах слабкості цивіл...
