КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ
Одним з найбільш проблематичних питань теорії та практики конституційного будівництва на сучасному етапі в більшості постсоціалістичних держав є питання про конституційно-правової відповідальності. Незважаючи на те, що конституційно-правова відповідальність в цілому сформувалася як інститут публічного права і елемент системи гарантій конституційного ладу цих держав, даний вид відповідальності є відносно новим явищем в праві.
У теж час, формування інституту конституційно-правової відповідальності є однією з найбільш актуальних проблем, що виникли перед сучасною демократичною суспільством і державою. Адже головне призначення конституційно-правової відповідальності - захист Конституції. Це дуже важливо, оскільки вона закріплює і охороняє найвищі соціальні цінності, основи організації суспільства і держави, функціонування публічно владних структур, правовий статус особистості.
Конституційно-правова відповідальність поряд з іншими елементами механізму захисту та охорони Конституції спрямована на забезпечення стабільності конституційного ладу, збалансованості прав і обов'язків учасників конституційних правовідносин. Вона передбачає можливість застосування заходів примусу з боку держави у разі вчинення конституційного делікту, що означає негативну оцінку протиправної поведінки, дисциплінує суб'єктів конституційно-правових відносин, спонукає їх до належного виконання своїх обов'язків, виконує превентивну функцію [1].
Одна з серйозних проблем конституційного права полягає в тому, що реалізація багатьох норм матеріального права не забезпечена належним чином процесуальними нормами. Це повною мірою відноситься і до проблеми конституційно-правової відповідальності. Завдання полягає в тому, щоб усунути цей дисбаланс. Зробити це, безумовно, не просто. Але саме тільки тоді повною мірою запрацює механізм конституційно-правового регулювання та, відповідно, конституційно-правової відповідальності. Проблема полягає і в тому, що багато конституційні норми належним чином не захищені, що знижує можливості застосування даного виду відповідальності. А це не сприяє забезпечення захисту та охорони конституційних норм, становленню конституційної законності.
Вважаємо, що інститут конституційно-правової відповідальності повинен в більшій мірі, ніж це має місце зараз, "працювати" на охорону та захист Конституції, стабільність конституційного ладу, забезпечення конституційної законності, демократичного правового статусу особистості. У зв'язку з цим, М.В. Баглай абсолютно справедливо підкреслює, що в демократичній правовій державі конституційно-правова відповідальність виступає як реальна гарантія від концентрації влади та зловживання нею [2]. Причому важливо, щоб обсяги прав і обов'язків суб'єктів влади були збалансовані і знаходилися в пропорційній залежності. Міра влади повинна вимірюватися мірою відповідальності.
Багато негативні процеси, що мають місце в більшості держав - учасниць СНД, у значною мірою пов'язані з тим, що норми інституту конституційно-правової відповідальності не працюють. Найчастіше немає і політичної волі, щоб він заробив, хоча підстав для застосування такого виду відповідальності достатньо.
В Значною мірою окреслені проблеми детерміновані відсутністю комплексної наукової основи інституту конституційно-правової відповідальності. Безперечно, позитивним фактором є те, що конституційно-правова відповідальність стає об'єктом наукових пошуків у сучасній конституційно-правовій науці [3]. У теж час, незважаючи на те, що на сьогоднішній день сам факт існування інституту конституційно-правової відповідальності фактично ніхто не ставить під сумнів, слід констатувати, що в більшості підручників з конституційного права або взагалі нічого не говориться про даному виді відповідальності [4], або ці питання висвітлюються досить фрагментарно.
І це не випадково. Справа в тому, що багато питань конституційно-правової відповідальності являють собою "білі плями" в науці конституційного права. На думку Н.М. Колосової, причинами, які гальмували і гальмують включення конституційно-правової відповідальності в традиційний набір видів юридичної відповідальності як в науковому плані, так і в нормативної фіксації, є особливості конституційно-правових відносин. По-перше, це їх комплексний, багатоплановий характер, у зв'язку з яким конституційно-правова відповідальність може носити характер відповідальності влади в цілому перед громадянами, відповідальності конкретних органів посадових осіб, відповідальності фізичних і юридичних осіб, а звідси гостро ставляться питання розмежування конституційно-правової та політичної, цивільно-правової та адміністративної відповідальності. По-друге, це латентний (прихований) характер конституційно-правових відносин: щоб виявити конституційно-правове правопорушення (конституційний делікт), необхідний комплексний аналіз конституційних норм. По-третє, мають місце особливості санкцій (більшість з них, наприклад, скасування актів, психологічно буває складно сприйняти як санкцію) [5].
Конституційно-правова відповідальність як наукова і практична проблема конституціоналізму, як вказував відомий український вчений Ю.М. Тодика, передбачає аналіз і висвітлення наступних теоретичних питань:
1) обгрунтування цієї відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності;
2) сформований або ж знаходиться тільки в стадії становлення інститут конституційно-правової відповідальності;
3) з'ясування співвідношення політичної та конституційно-правової відповідальності;
4) вплив конституційно-правової відповідальності на забезпечення стабільності конституційного ладу, охорону і захист Конституції;
5) структура, елементний склад конституційно-правової відповідальності, підстави її виникнення, специфіка суб'єктів цієї відповідальності;
6) механізм реалізації цього виду юридичної відповідальності;
7) мети, завдання, функції, зміст конституційно-правової відповідальності;
8) співвідношення і взаємозв'язок конституційно-правової відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності;
9) роль Конституційного Суду в механізмі реалізації конституційно-правової відповідальності;
10) конституційно-правова відповідальність та її роль у становленні правової державності і цивілізованого громадянського суспільства, демократії і конституціоналізму;
11) визначення поняття конституційного правопорушення (делікту) як підстави виникнення конституційно-правової відповідальності, аналіз особливостей його складу і визначення критеріїв класифікації конституційних правопорушень;
12) процесуально-процедурна забезпеченість реалізації конституційно-правової відповідальності;
13) можливі тенденції розвитку цього виду юридичної відповідальності;
14) необхідний Чи окремий нормативно-правовий акт, який би комплексно врегулював різні аспекти реалізації конституційно-правової відповідальності;
15) які фактори впливають на динаміку цього виду юридичної відповідальності і т.п. [6].
Все це найважливіші доктринальні і практичні аспекти конституційно-правової відповідальності, які необхідно вирішувати в цілях підвищення ефективності впливу Конституції, в цілому норм конституційного законодавства на соціальні процеси, становлення конституціоналізму та правової державності. При вирішенні цих питань важливий зважений підхід і наявність обгрунтованих рекомендацій для практики. Відповіді на ці та більшість інших питань, пов'язаних з проблематикою конституційно-правової відповідальності покликана дати наука конституційного права.
Аксіоматично, що конституційна відповідальність не може бути аналогом інших видів юридичної відповідальності. У теж час, слід зауважити, що її специфіка ще недостатньо вивчена, а висловлені думки ве...
