ЗМІСТ
Введення
Глава I. Поняття і види адміністративно-правових методів
1.1 Поняття адміністративно-правових методів
1.2 Види адміністративно-правових методів
Глава II. Види заходів адміністративного примусу
2.1 Адміністративно-запобіжні заходи
2.2 Адміністративно-пресекательние заходи
2.3. Заходи адміністративної відповідальності
Висновок
Список нормативних актів та літератури
Введення
Тему "Адміністративно-правові методи державного управління "я взяв для розробки з ряду причин. Однією з них є те, що в умовах сучасного постіндустріального, інформаційного суспільства, у зв'язку зі зрушеннями, виробленими науково-технічною революцією і впровадженням загальнолюдських цінностей (свобода, рівноправність, демократія, права людини, соціальна справедливість та ін), змінюється роль держави всередині країни, а відбуваються в світі інтеграція та глобалізація породжують нові проблеми. Звичайно, вони неоднаково вирішуються в різних країнах, але активізація діяльності держави розширення його адміністративних функцій являє собою загальне явище [1]. Зараз Росія переживає складний період формування правових, економічних, соціальних засад демократичного суспільства. Належить удосконалити методи державної участі в економіці, гарантувати законні права суб'єктів господарювання, прискорити соціальний і духовний розвиток, активізувати зовнішні зв'язку. Тому й актуальність даної теми полягає в тому, що в Росії в нині має місце реформування структури та сутності органів адміністративного управління, вихід їх на більш високий щабель розвитку, з витікаючими від сюди результатами їх діяльності, а відповідно і змінами у сфері державного управління.
Розробкою теми займалися такі вчені як А.П. Альохін, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов, Д.Н. Бахрах, В.Є. Чиркин, В.Є. Пікулькін, Е.А. Буздаліна. Моя курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків і списку використаних нормативних актів та літератури. Об'єктом дослідження курсової роботи є суспільні відносини, що виникають у процесі застосування заходів адміністративного переконання і примусу.
Предметом дослідження є адміністративні методи державного управління, їх сукупність, види, форми здійснення. Метою курсової роботи є комплексний структурно-логічний аналіз і дослідження адміністративних методів державного управління, а так само докладний вивчення їх основних видів, методів здійснення та особливостей.
Для досягнення мети ставляться наступні завдання:
-дати поняття і загальну характеристику адміністративно правових методів
-виділити примус як важливий і невід'ємний метод регулювання суспільних відносин у сфері державного управління
-розкрити основні види адміністративного примусу.
На захист курсової роботи виносяться наступні положення:
-існування і застосування адміністративних методів управління є невід'ємною частиною механізму державного управління в Загалом
-переконання-це основний метод діяльності держави, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
- адміністративний примус використовується як крайнє засіб забезпечення й охорони правопорядку при нерезультативності переконання
- суть співвідношення переконання і примусу полягає в тому, що вони взаємно доповнюють один одного
ГЛАВА I. ПОНЯТТЯ І ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ МЕТОДІВ
В§ 1.1 Поняття адміністративно-правових методів
У загальноприйнятому розумінні метод означає спосіб, прийом практичного здійснення чого-небудь. Стосовно до державно-управлінської діяльності під ним розуміється спосіб, прийом практичної реалізації завдань і функцій виконавчої влади в повсякденному діяльності виконавчих органів (посадових осіб) на основі закріпленої за ними компетенції, у встановлених межах і. у відповідній формі [2].
Отже, метод управління є засіб практичного здійснення функцій державно-управлінської діяльності, досягнення її цілей. Методи управління різноманітні, бо різні за своїм призначенням суб'єкти виконавчої влади, різні і знаходяться під їх впливом об'єкти. Але це не виключає можливості певним чином типізувати їх в інтересах виявлення притаманних їм найбільш значимих властивостей і специфічних рис.
Найбільш характерно для методів управління наступне [3]. По-перше, вони органічно пов'язані з цільовим призначенням цього виду державної як особливого варіанти практичної реалізації єдиної державної влади. По-друге, вони виражають управляє (впорядкує) вплив суб'єктів виконавчої влади на відповідні об'єкти. По-третє, вони безпосередньо виражаються в зв'язках між суб'єктами та об'єктами державного управління як форми реалізації виконавчої влади.
четверте, вони використовуються суб'єктами виконавчої влади в якості засобів реалізації закріпленої за ними компетенції.
п'яте, метод управління завжди має своїм адресатом відповідний об'єкт (індивідуальний або колективний).
шосте, з урахуванням різноманіття прийомів і способів реалізації управлінської метод управління є певна можливість вирішення управлінських завдань, що стоять перед суб'єктом виконавчої влади.
сьоме, в методах управління в відповідному обсязі знаходить своє вираження державний (публічний) інтерес, що управляє воля держави.
восьме, метод управління завжди безпосередньо виражає належать державі та її виконавчому апаратові повноваження юридично-владного характеру.
дев'яте, для методів управління характерна правова форма їх безпосереднього практичного виразу. Своє найбільш відчутне прояв вони отримують в правових актах управління.
По-десяте, вибір конкретних методів керуючого впливу знаходиться в прямій залежності не тільки від особливостей організаційно-правового статусу суб'єктів виконавчої влади, але перш за все - від особливостей об'єкта управління (наприклад, від форми власності, від його індивідуального чи колективного характеру і т. п.).
Отже, по головним своїми показниками метод управління є засіб цілеспрямованого керуючого впливу. Такий підхід до його розуміння зближує його з методом правового регулювання управлінських суспільних відносин. Загальне для них - і той, і інший є регулюючими засобами, тобто виступають в ролі "носіїв" адміністративно-правових дозволений, заборон і приписів [4].
Головний критерій, необхідний для розмежування названих варіантів керуючого впливу в методологічному сенсі, наступний метод правового регулювання - функція адміністративного права; метод управління - функція суб'єкта адміністративного права, причому не всякого, а лише того, який одночасно є суб'єктом виконавчої влади (державного управління). Метод управління, будучи способом безпосереднього керуючого впливу з боку виконавчого органу (Посадової особи) на відповідний об'єкт, несе в своєму змісті певний "заряд" юридично-владних, повноважень, сукупність яких безпосередньо зумовлена ​​сутністю адміністративно-правового регулювання. Метод управління фактично виражає різні аспекти практичної діяльності того чи іншого виконавчого органу (посадової особи), тобто допомагає отримати відповідь на питання: як вони діють. Однак при цьому з'являється можливість значного розширення його понятійної характеристики. І широка трактування методів управління зустрічається досить часто, причому без належних підстав. Дійсно, в практичній роботі виконавчих органів (Посадових осіб) використовується багатий арсенал різноманітних засобів, сукупність яких служить інтересам здійснення управляючого впливу. Однак далеко не у всіх цих засобах такий вплив знаходить своє пряме вираження. Тим Проте, вони також кваліфікуються як методів управління. Важливість інших засобів, використовуваних в роботі органів управління, безперечна, але зв'язуються з вирішенням завдань іншого порядку. Так, очевидно, що для пр...
