ЗМІСТ:
1. ВСТУП
2. ДВА способом приведення в ЖИТТЯ АГРАРНОГО
ПИТАННЯ У ПЕСТЕЛЯ (Російська правда)
3. ВИСНОВОК
4. ПРИМІТКИ
5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Пестель (Павло Іванович) - декабрист (1792 - 1826), син попереднього. Виховувався в Дрездені, потім у пажеському корпусі. Беручи участь у Вітчизняній війні, він був поранений під Вільно (1812); по одужанні вступив до ад'ютанти до графа Вітгенштейна, відзначився у боях при Лейпцігу, при Бар-сюр-Обидві і при Труа; пізніше разом з графом Вітгенштейнів проживав у Тульчині, звідки їздив у Бессарабію для збирання відомостей про обурення греків проти турків і для переговорів з господарем Молдавії (1821). У 1822 році він був переведений полковником в абсолютно засмучений вятський полк і протягом року привів його в порядок. Сам Олександр I, оглядаючи його у вересні 1823 року, висловився: "чудово, точно гвардія", і завітав П. 3000 десятин землі. Беручи участь ще з 1816 року в масонських ложах, П. був одним з засновників "Союзу благоденства" (1817), склав навіть для нього статут, але незабаром переніс свою діяльність в південну таємне товариство. Володіючи великим розумом, різнобічними знаннями і даром слова (про що одностайно свідчать майже всі його сучасники), П. скоро став на чолі суспільства. Силою свого красномовства він переконав у 1825 році і Петербурзьке товариство діяти в дусі південного. Виявом його поглядів була складена ним "Руська Правда"; цей проект, написаний у дусі республіканському, можна вважати, разом з проектом Н. Муравйова головними виразами ідей таємного товариства, хоча ні той, ні інший не мали ніякої обов'язковості для членів суспільства. Сам П., за словами Якушкіна, при складанні "Руської Правди" мав на увазі тільки приготуватися до діяльності в земській думі. Найважливішою стороною "Руської Правди" були роздуми П. про внутрішній устрій Росії, політичному і економічному, які Н.І. Тургенєв називав "соціалістичними теоріями". Слідча комісія побудувала свої звинувачення проти П. та деяких інших саме на "Руській Правді". Зі збережених листів П. видно, що він відрізнявся ніжною дбайливістю по відношенню до батьків. Незабаром після 14 грудня він був арештований на дорозі до Тульчина і, після 6-ти місячного ув'язнення в Петропавлівській фортеці, засуджений (див. XII, 119) до четвертувати, заміненого повішенням, що і було виконано 13 липня 1826. Досить співчутливий відгук про П. см. в "Записках" графа П.Д. Кисельова (П., 1823). Ще тепліше відгук графа Вітгенштейна ("Російський Архів", 1870). В. Р-в.
"Руська правда "висловлювала революційний характер перетворень. Вона передбачала знищення самодержавства, кріпацтва, станів. Передбачалося створення республіки з поділом влади: законодавчої (Народне віче), виконавчої (Державна дума) і "Блюстительная" (Верховний Собор - наглядовий орган щодо Віча і думи). Пестель бачив держава єдиним, централізованим. Селяни звільнялися від кріпосної Залежно з наділенням землею.
А тепер спробую вирішити поставлену мною завдання.
ДВА спосіб приведення вжізні АГРАРНОГО ПИТАННЯ У ПЕСТЕЛЯ
В історії російської суспільної думки першому поколінню дворянських революціонерів, декабристів, належить дуже важливе місце. У їх революційної ідеології, незважаючи на її дворянську обмеженість, отримала своє вираження передова творча думка кращих людей Росії першої чверті XIX століття. Їх сміливі ідеї і мужнє революційний виступ стали заповітом боротьби проти царизму і кріпацтва для наступних поколінь російських революціонерів.
Декабристи не були наслідувачами західних ідеологів. Їх надихала гаряча любов до батьківщини, покірної і придавлений кріпацтвом і аракчеєвських свавіллям. В історичну епоху ломки феодальних відносин вони внесли свою революційну активність і оригінальні творчі ідеї, що відповідали умовам визвольної боротьби в Росії.
Завдання всебічного дослідження справжнього, документальної спадщини декабристів залишається невиконаною досі. Тільки цим можна пояснити той факт, що до теперішнього часу соціально-економічні погляди найбільш видатного ідеолога декабристського руху - П.І. Пестеля характеризуються на підставі помилково приписуються його авторству В«Практичних почав політичної економії В»; що до теперішнього часу в нашій літературі зберігаються успадковані в основному від П.Є. Щеголева і В.І. Семевський неправильні тлумачення найважливіших положень В«Руської ПравдиВ». Відсутність досі наукового, ретельно вивіреного видання тексту В«Руської ПравдиВ» та користування несправним, в даний час - застарілим виданням, виконаним в 1906 р. П.Є. Щеголєвим за списком Н.Ф. Дубровіна 1 лише закріплює помилкові тлумачення найважливіших положень цього оригінального програмного творіння південних декабристів, що зіграв видатну роль в розвитку ідейного змісту декабристського руху в цілому.
На одному з таких найважливіших програмних елементів В«Руської ПравдиВ», а саме на аграрному питанні, ми і маємо на увазі зупинитися в цій статті. Для правильного читання і тлумачення В«Руської ПравдиВ» необхідно перш за все враховувати процес формування цього документа, який визначив його складний внутрішній склад.
В одному з питань слідчої комісії від 1 квітня вказується, що, за словами Поджіо, Янтальцева і Ліхарева, Пестель працював над своїм планом конституції більше семи років. У своїй відповіді Пестель не заперечував цього, але тільки додав, що В«назву ж Руської Правди дав я моєму плану конституції в 1824 році В» 2 . Іншим своєю відповіддю, від 9 квітня, Пестель дає підставу стверджувати, що над планами конституції він розмірковував вже з 1816 р. 3 Таким чином, сам Пестель періодом своєї роботи над В«Руською ПравдоюВ» вважав весь час свого
участі в діяльності таємних товариств, тобто і той ранній період своєї ідейної еволюції, від якого збереглися уривки з його ранніх творів, що служили матеріалом при його подальшій роботі над власне В«Руською ПравдоюВ».
Дійсно в В«Руській ПравдіВ» ми зустрічаємося з багатьма проблемами, вже знайшли своє відображення в ранніх творах Пестеля. Але в В«Руській ПравдіВ» ці проблеми представляються автором у новому світлі, наповнюються новим змістом і при своєму дозволі отримують велику революційну гостроту. У 1822 р. на нараді керівних членів Південного товариства під час В«контрактівВ» 4 (В«контрактамиВ» в той час називалися армійські ярмарки, на яких вироблялися полкові закупівлі ) в Києві Пестель виклав головні риси розроблявся ним проекту, який на нараді в наступному, 1823 р. був визнаний програмою Південного товариства декабристів.
У своїй відповіді на питання від 1 квітня Пестель заявляє: В«Перш ще приїзду мого [до Петербурга в 1824 р. - С.Ф.] був Микита Муравйов примушений спалити свою конституцію, і він же сперечався найбільш проти моєї, особливо проти виборчої системи і поділу земель. Трубецькой сперечався переважно проти тимчасового правління. Руська Правда не була тоді ще розпочато, і я тут намірився її написати, до чого особливо мене запрошував кн. Оболенський і Матвій Муравйов. Тоді ж і почав я короткі її накреслення В» 5 . Це не була випадкова обмовка Пестеля. В іншому місці
того ж свідчення Пестель говорить: В«Я деякі статті й ​​короткі накреслення написав під час мого перебування в Петербурзі в 1824 році і, коли поїхав назад до полку, взяв ці паперу з собою В» 6 . У своєму автобіографічному показанні на слідстві Пестель також відносить свою інтенсивну роботу над В«Руською ПравдоюВ» саме до 1824 р., відзначаючи ослаблення цієї роботи тільки в 1825 р. 7 . Нарешті, в самій В«Руській ПравдіВ» ми знаходимо одн...
