МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Значення міжнародно-правових актів з охорони навколишнього середовища незаперечно, враховуючи їх об'єднуючу силу серед країн-[1]. За допомогою міжнародних договорів (багатосторонніх, регіональних і двосторонніх) утвердився ряд принципів сучасного права з навколишнього середовища, таких як:
- принцип зобов'язання країн охороняти навколишнє середовище;
- принцип неотменяемого суверенітету держав над їхніми національними природними ресурсами (При цьому не перешкоджати іншим державам використовувати власні загальнолюдські ресурси);
- принцип ненанесенія шкоди навколишньому середовищу за межами кордонів застосування національної юрисдикції;
- принцип права на інформацію про стан навколишнього середовища, участі громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з екологічних питань;
- принцип обов'язкової оцінки впливу людської діяльності на навколишнє середовище;
- принцип взаємних консультацій та взаємодопомоги при нанесенні шкоди в результаті забруднення;
- принцип хто забруднює - той платить і т.д.
У цьому контексті незаперечний пріоритет необхідно віддати спрощенню міжнародно-правових процедур щодо відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу іншими державами. Особливо актуальним (безперечно і дуже важким) є питання міжнародної відповідальності держав, включаючи їх відповідальність у разі шкідливих наслідків від діяльності, не забороненої міжнародним правом.
1. Міжнародні домовленості:
а) Конвенції в області охорони морського середовища від забруднення:
- Конвенція МАРПОЛ 73/78. Вона має особливе значення у відношенні технічних критеріїв, які висуваються кораблям, з метою запобігання забрудненню навколишнього середовища. Так в цьому випадку самими показовими є вимоги по відношенню до танкерів. А це пов'язано зі значними додатковими фінансовими витратами з боку власника корабля.
- Конвенція ООН з морському праву. Безперечно величезне значення цього унікального міжнародного акту, що регулює взаємини (і інтереси) держав в просторі, що займає 71% площі планети. Включені до нього розпорядження екологічного характеру (в преамбулі, в деяких інших частинах і особливо спеціальної частини В«Захист і охорона морського середовищаВ») породжують як права, так і обов'язки, для виконання яких необхідні конкретні заходи та дії. Для їх здійснення необхідні як фінансові ресурси, так і створення адекватних адміністративно-управлінських структур.
б) Договору і конвенції, пов'язані з ядерною зброєю і використанням атомної енергії в мирних цілях:
- проблема ядерного зброї (виробництво, розміщення, досліди, обмеження, включаючи повну заборону) пов'язана з основними політичними та геостратегічними тенденціями в глобальному масштабі. Залучення наших країн до таких домовленостей безперечно має значення по відношенню до ситуації незаангажованості в одній дуже делікатній сфері міжнародних відносин.
- покладений початок міжнародно-правової регламентації проблеми використання атома в мирних цілях ще в 50-их роках зазнало порівняно великі метаморфози - особливо після Чорнобильської аварії. Прийняті майже відразу після цього дві конвенції - про оперативному повідомленні при ядерній аварії і про допомогу в разі ядерної аварії або наявності радіаційної аварійної обстановки дали досить ясний сигнал державам про те, що немає нешкідливих видів людської діяльності. Цілком природно, що такі міжнародно-правові домовленості повинні вплинути на поведінку держав у глобальному, регіональному та двосторонньому плані.
Істотним елементом міжнародно-правової регламентації в галузі використання атомної енергії в мирних цілях є віденські конвенції про цивільну відповідальність за ядерній шкоді і про ядерну безпеку. Вони розглядають виключно важливі питання про відповідальність і постійній підтримці необхідного і достатнього рівня безпечної експлуатації атомних електростанцій.
в) Конвенція з міжнародній торгівлі охоронюваними видами дикої фауни і флори - безперечно її значення для охорони природи. В ній ставиться акцент на заборону (або хоча б регламентоване обмеження) міжнародної торгівлі безпосередньо охоронюваними видами, включеними в спеціальні списки, а також за допомогою регулювання та нагляду за торгівлею іншими видами, які можуть перетворитися на охоронювані.
г) Рамсарська конвенція по вологим зонам має міжнародне значення як конвенція про місця проживання водоплавних птахів. Через визначення та включення таких зон в глобальний список конвенція переслідує мету охорони, управління та доцільного використання природи і природних ресурсів (включаючи флору і фауну). Безперечним є значення вологих зон з точки зору збереження екологічного балансу планети.
д) Конвенція про охорону біологічного різноманіття. Безперечно одна з найбільш значущих глобальних конвенцій, прийнята на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Бразилії. Основні акценти в ній поставлені на розумне і далекоглядне використання біорізноманіття в глобальному масштабі, беручи до уваги його виняткове значення у справі збереження екологічного балансу планети. Основним В«гальмомВ» у її ефективному застосуванні є знаходження розумного компромісу між потребою в сучасних і модних біотехнологіях і можливою небезпекою В«їх відхилення для інших, не охоплених конвенцією, цілей В».
е) Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великих відстанях і протоколи до неї. Основною метою цього акту міжнародного права є обмеження і запобігання шкідливого впливу т.зв. кислотних дощів на навколишнє середовище (Особливо на ліси). Створені наукові й адміністративні структури з застосування конвенції та протоколів до неї є правовою основою зниження викидів у повітря речовин, що викликають такі дощі.
ж) Віденська конвенція по захисту озонового шару і Монреальський протокол щодо речовин, що руйнують озоновий шар. Це дуже важливі домовленості, якщо мати на увазі фізичне значення озонового шару для захисту від ультрафіолетового опромінення. Мова йде про наявності суворої виробничої дисципліни, про поетапне зниження виробництва та споживання озоноруйнуючих речовин. Очевидно список озоноруйнівних речовин буде розширюватися (в залежності від представляються наукою доказів. На даний момент найбільш негативним ефектом на озон є використання фреонів в холодильній, Фармацевтична і оптичної Промисловість.
з) Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату. Всупереч її загальному характеру, вона, тим не менш, поклала початок глобальної стратегії зниження емісій газів, що призводять до парникового ефекту.
Дуже важливі міжнародні зобов'язання приймаються за Протоколом, підписаним у Кіото. В ньому конкретизовані зобов'язання держав про зниження викидів трьох основних парникових газів. Це двуоксид вуглецю, двоокис азоту і метан.
і) Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті. Основний замісел полягає в тому, що на потенційні негативні екологічні чинники необхідно звертати особливу увагу ще на ранньому етапі процесу прийняття рішення (Дозволити чи ні той чи інший вид людської діяльності). Важлива роль у застосуванні конвенції відводиться громадянському суспільству (особливо населенню в прикордонних районах, тобто людям, права яких може зачіпати діяльність, чинена на території сусідньої держави), яка може мати негативний вплив на людину і навколишнє середовище. Конвенція має виключно практичне значення у зв'язку з:
1) прийняттям відносини по питань, які по основоположним принципам і нормам міжнародного права знаходяться в національній компетентності іншої держави;
2) уніфікація норм і стандартів для проектування технологічних споруд і контролю над ними;
3) прийняття уніфікованих методик;
...
