Зміст
Вступ
1. Антропогенний вплив на гідросферу
2. Загальні забруднікі НАВКОЛИШНЬОГО середовища
2.1 Нафтові вуглеводні
2.2 Багатоядерні ароматічні вуглеводні
2.3 Хлорвмісні сполуки
2.4 Пестициди
3. Переваги и недолікі біоремедіації
3.1 Переваги біоремедіації
3.2 Недолікі біоремедіації
3.3 Вимоги до біоремедіації
4. Бактеріальна Трансформація нафтових вуглеводнів
5. Нафтоокіснювальні Властивості мікроорганізмів Pseudоalteromonas citrea, Pseudoalteromonas elyakovii та Oceanisphaera litoralis
5.1 Методика Вивчення нафтоокіснювальніх властівостей
5.2 Результати та їх Обговорення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Забруднення атмосфери, Що прийнять велікомасштабній характер, нанесло збиток рікам, озерам, водойміщам, ґрунтам. Забруднюючі речовіні и продукти їхніх перетвореності рано чи пізно з атмосфери попадають на поверхню земли. Це и без того ровері хвацько однозначно погіршується тім, Що й на водойми, и на землю безпосередню Йде Потік відходів. Велічезні площі сільськогосподарськіх угідь піддаються впливим різніх пестицидів и добрив, ростуть теріторії смітніків.
Наслідки забруднення небезпечні насамперед для Всіх живих мешканців морів и океанів. Ці Наслідки різноманітні. Первінні Критичні Порушення у функціонуванні живих організмів Під дією забруднюючіх речовін вінікають на рівні біологічних ефектів: після Зміни хімічного складу клітін порушуються процеси дихання, росту и розмноження організмів, можліві мутації и канцерогенез; порушуються рух и орієнтаці
я в МОРСЬКИЙ середовіщі. Морфологічні Порушення нерідко віявляються у віді різноманітніх патологій внутрішніх органів: змін розмірів, розвітку віродлівіх форм. Особливо часто ці Явища реєструються при хронічному забрудненні. Усе Це відбівається на стані Окрема популяцій, на їх взаємовідносінах. У такий спосіб вінікають екологічні Наслідки забруднення. Важливим Показники Порушення стану екосистем є Зміна числа віщіх таксонів риб. Істотно змінюється фотосінтезуюча дія в цілому. Зростанні біомаса мікроорганізмів, фітопланктону, зоопланктону. Це характерні ознайо евтрофікації МОРСЬКИХ водойм, особливо смороду значні у внутрішніх морях. У Каспійському, Чорному, Балтійському морях за Останні 10-20 РОКІВ біомаса мікроорганізмів віросла Майже в 10 разів. У японських морі сущим нещастя стали "червоні пріпліві", наслідок евтрофікації, при Який бурхліво розвиваються мікроскопічні водорості, а потім знікає Кисень у воді, гинут водяні тварини й утворюється велічезна маса гниючи залішків, Що отруюють НЕ Тільки море, альо ї атмосферу.
Забруднення Світового океану приводити до поступового зниженя первінної біологічної продукції. За оцінках учених, вон скороти на 10%. Відповідно до цього зніжується и щорічній пріріст інших мешканців моря.
1. Антропогенний вплив на гідросферу
Відомі Такі забруднення води:
1) фізічне забруднення - Пісок, мул, глина - Наслідки ерозії, пив, радіоактівні домішкі, частина золі від ТЄС;
2) Теплове - спуск у водоймах води з теплових та атомних електростанцій;
3) біологічне - мікроорганізмі, віруси, бактерії, грибки, найпростіші, черви, промислова біологічнімі забруднювачамі є м'ясокомбінаті, цукрові та маслозавод;
4) хімічне - кислоти, солі, луги;
5) органічне - нафта та її сполуки, відходи тваринництва;
6) Поверхнево - Активні речовіні - миючі засоби, пестициди.
Скиданов відпрацьованіх Забруднення вод у водойми виробляти до погіршення ЯКОСТІ води. У ріки та Інші водойміща скідається Майже 450 тис. м 3 стічніх вод, при цьому Майже половина з них без попередня очищена. Промислові підпріємства скідають стічні води прямо в ріки. Стоки з полів кож надходять у ріки й озера. Забруднюються и підземні води - Найважлівішій резервуар прісніх вод. Забруднення прісніх вод и земель бумерангом Знову повертається до людини в продуктах харчування и Питна воді. Для того, щоб води збереглі свою здатність до самоочищення, необхідно не менше Як десятикратне розведення стоків чистою водою. Забрудню вода не Тільки НЕ прідатна для Використання, альо ї завдає непоправної Шкода природному середовища.
У природному стані вода Ніколи НЕ вільна від домішок. У ній розчінені Різні гази и солі, завіслі тверді частиночки. Навіть прісною ми назіваємо воду Зі вмістом розчинення солей до 1 г на літр.
Ріки Завжди булі джерелом прісної води. Альо в сучасности епоху смороду стали транспортуваті відходи. Відходи на водозбірній теріторії по руслах рік стікають у моря й океани. Велика частина використаної води повертається в ріки и водойм у вігляді стічніх вод. Дотепер ріст очисних споруд відставав від росту споживання води. І на Перший погляд у цьому полягає корінь зла. Насправді все є набагато серйозніше. Навіть при зробленому очіщенні, включаючі біологічне, Усі розчінені неорганічні речовіні и до 10% органічніх забруднюючіх речовін залішаються в очищених стічніх водах. Така вода Знову Може стати прідатною для споживання Тільки після багатократно розведення чистою природною водою. І тут для людини Важливим співвідношення абсолютної кількості стічніх вод, хоча б очищених, и водяного стоку рік.
Світовий водогосподарчій баланс показавши, Що на Усі види водокористування вітрачається 2200 тис. м 3 води в рік. На розбавлення стоків іде Майже 20% ресурсів прісніх вод світу. Розрахунки на 2000 р. у положенні, Що норми водоспожівання зменшаться, а очищення охопіть Усі стічні води, показали, Що все Рівно щорічно буде потрібно 30 - 35 тис.. м3 прісної води на розведення стічніх вод. Це означає, Що Ресурси ПОВНЕ світового річкового стоку будуть блізькі до вічерпання, а в багатьох районах світу смороду вже вічерпані. Аджея 1 м 3 очіщеної стічної води псує 10 м 3 річкової води, а не очіщеної в 3-5 разів Більше. Кількість прісної води не зменшується, альо її Якість різко падає, вон стає НЕ прідатною для споживання.
людства прийдеться Изменить стратегію вікорістовування води. Необхідність змушує ізолюваті Антропогенний водяній цикл від природного. Практично Це означає Перехід на замкнуту водопостачання, на маловодні чі маловідходну, а потім на "суху" чи безвідхідну технологію, Що супроводжується різкім зменшеності обсягів споживання води и очищених стічніх вод.
Запаси прісної води потенційно Великі. Однак у будь-якому районі світу смороду можут віснажітіся через нераціональне чі Використання чі забруднення. Число таких місць зростанні, охоплюючі цілі географічні райони. Потреба у воді НЕ задовольняється в 20% міського и 75% сільського населення світу. Обсягах спожіваної води залежався від регіону и рівня життя и складає від 3 до 700 л на добу для однієї людини.
споживання води промісловістю кож поклади від економічного роз В¬ витку даного району. Наприклад, у Канаді промисловість спожіває 84% Усього водозабору, а в Індії 1%. Найбільш водоємні Галузі промісловості: сталеварна, Хімічна, нафтохімічна, целюлозно-паперова и Харчова. На них іде Майже 70% усієї води, затрачуваної в промісловості. У середней у Світі на промисловість іде пріблізно 20% усієї спожіваної води. Головний же споживач прісної води сільське господарство: на нього іде 70-80% усієї прісної води. Зрошуюче землеробства займає Лише 15-17% площі сільськогосподарськіх угідь, а Дає половину всієї продукції. Майже 70% посівів бавовніку у Світі існує завдякі зрошення.
сумарной стік рік СНД за рік складає 4720 м 3 . Альо розподілені водяні ресурси Вкра нерівномірно. У найбільш обжитих регіонах, де знаходится до 80% ПРОМИСЛОВОЇ продукції и 90% прідатніх для сільського господарства земель, Частка водяних ресурсів складає Всього 20%. Багато районів Країни недостатня забезпечені водою. Ц...
