Курсова робота
Дисципліна: Моделювання в екології та ПТС
на тему : В«Оцінка ступеня забруднення стічних вод В»
Зміст
Введення
Класифікація стічних вод
Очищення стічних вод
Опис методу моделювання і основні визначення
Варіаційні ряди розподілу
Перевірка статистичних гіпотез
Мета роботи
Опис вихідних даних
Розрахункова частина
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Важко переоцінити роль води в нашому житті. В середньому людина за добу випиває близько 2л води. Але чи замислюєтеся Ви, яку саме воду Ви п'єте?! Про це свідчить той факт, що все більше людей в містах воліють пити воду не з-під крана, а купувати воду в пляшках. Це цілком виправданий крок, пов'язаний із застосуванням хлору, як основного знезаражуючого компонента для очищення води, та й не тільки хлору. Небезпечні для здоров'я також певні умови штучною і природною мінералізації води в наших кранах. Недостатній рівень очищення та знезараження при використанні стічних вод, застаріле обладнання на водозабірних станціях, використанням очищеної річкової води - все це негативно позначається на здоров'ї людини. А чи варто говорити про епідемічну небезпеку такої води. Однак і покупка води в пляшках, на жаль, теж не вихід. За деякими параметрами така вода виявляється на порядок гірше ніж та, що тече з крана. І адже не факт, що вода, яку Ви купуєте, дійсно якісна і відповідає всім необхідним нормам.
Не слід забувати також про промисловості. Використання води на виробництві визначається органолептичними, токсикологічними та епідеміологічними показниками. Використання вод з водозаборів, міс
ьких стічних вод, води з відкритих водойм часто викликає певні труднощі. У сучасних умовах вода, як правило, забруднена і потребує доочищення. Однак, в залежності від хімічного складу води обробка її обеззараживающими речовинами може лише призвести до збільшення ступеня її токсичності та непридатності. Слід врахувати той факт, що у виробництві вода є або безпосереднім (основне робоче речовина) або непрямим (Охолодження, очищення і т.д.) учасником виробничого циклу або технологічного процесу. Від якості використовуваної в техпроцесі води залежить надійність, справність і довговічність обладнання, і як наслідок, економічний добробут підприємства, а також життя і здоров'я людей.
Фермери використовують різні хімікати, що потрапляють в кінцевому підсумку в прісну воду: гербіциди, інсектициди, акарициди, фунгіциди та дезінфікуючий розчин для овець, що містять в цілому 450 активних інгредієнтів - Біоцидів. У землю вносяться стимулюють ріст рослин фосфати і нітрати, а силосні бурти, свинарські ферми і птахоферми є джерелом великого кількості отруйних стоків. Крім дезінфікуючих засобів прісну воду заражають і застосовувані в сільському господарстві фармацевтичні препарати - антибіотики, гормони і інгібітори росту. Гормони препарати потрапляють у воду і через каналізацію разом з побутовими стоками.
Для дезинфікування питної води використовуються хімічні реагенти, сліди яких залишаються у воді. Що вважається канцерогенним тригалометани - Побічний продукт хлорування води. У 1988 році в пресі широко висвітлювалось застосування сульфату алюмінію при очищенні води: тоді декілька тонн цього речовини були скинуті в систему водопостачання одного англійського містечка і викликали масове захворювання серед місцевих жителів.
Найбільш небезпечними забруднювачами промислового походження є важкі метали: кадмій, свинець і цинк. Інший серйозний джерело забруднення прісних вод - кислотні дощі, що викликаються транспортно-промисловими викидами.
Забруднювачі потрапляють в прісну воду різними шляхами, але завжди при участі людини: в результаті нещасних випадків, навмисних скидів відходів, проток і витоків.
Найбільший потенційне джерело забруднення - фермерські господарства, що займають в Англії та Уельсі майже 80% земель. Частина покриває грунт необробленого гною тварин проникає в джерела прісної води.
Крім того, фермери Англії та Уельсу щорічно вносять у грунт 2,5 млн. т азоту, фосфору і калію, і частина цих добрив потрапляє в прісну воду. Деякі з них - стійкі органічні сполуки, проникаючі в харчові ланцюга і викликають екологічні проблеми. Сьогодні у Великобританії згортають виробництво хлорорганічних сполук, що випускаються у великих кількостях в 1950-і рр..
Все більшу загрозу для прісноводних водойм представляють стоки, що скидаються рибницькими господарствами, зважаючи широкого застосування ними фармацевтичних засобів боротьби з хворобами риб.
Лісові господарства і відкритий дренаж - джерела великої кількості речовин, що потрапляють в прісну воду, в першу чергу заліза, алюмінію і кадмію. З ростом дерев кислотність лісового грунту збільшується, і проливні дощі утворюють дуже кислі стоки, згубні для живої природи.
Потрапивши в річку, гнойова рідина може стати причиною серйозної екологічної катастрофи, оскільки її концентрація в 100 разів більше, ніж у стічних вод, оброблених на очисних спорудах.
Атмосферний забруднення прісної води особливо згубно. Є два види таких забруднювачів: грубодисперсні (зола, сажа, пил і крапельки рідини) і гази (сірчистий газ і закис азоту). Всі вони - продукти промислової або с/г діяльності. Коли в дощовій краплі ці гази з'єднуються з водою, утворюються концентровані кислоти - сірчана і азотна.
Тверді і рідкі забруднюючі речовини потрапляють з грунту в джерела водопостачання в результаті т. зв. вилуговування. Невеликі кількості звалених на землю відходів розчиняються дощем і потрапляють в грунтові води, а потім в місцеві струмки і ріки. Рідкі відходи швидше проникають в джерела прісної води. Розчини для обприскування сільськогосподарських культур або втрачають свою активність при контакті з грунтом, або потрапляють у місцеві річки, або вилуговуються в землі і проникають у грунтові води. До 80% таких розчинів витрачаються даремно, так як потрапляють не на об'єкт обприскування, а в грунт.
Час, необхідний для проникнення забруднювачів (нітратів або фосфатів) з грунту в грунтові води, точно невідомо, але у багатьох випадках цей процес може тривати десятки тисяч років. Забруднюючі речовини, надходять у навколишнє середовище від промислових підприємств, називають промисловими стоками та викидами.
На забруднення можуть вказувати такі ознаки, як мертва риба, але є і більш складні методи його виявлення. Забруднення прісної води вимірюється в показниках біохімічної потреби в кисні (БПК) - тобто скільки кисню поглинає забруднювач з води. Цей показник дозволяє оцінити ступінь кисневого голодування водних організмів.
У той час як норма БПК для річок Європи дорівнює 5 мг/л, в неочищених побутових стоках цей показник сягає 350 мг/л. Великої шкоди завдає молоко при зливі його надлишкової кількості, так як викликається ним забруднення в 400 разів більше, ніж від побутових стоків.
До самим явним ознаками забруднення прісних водойм відноситься цвітіння води (бурхливий розвиток фітопланктону). Цей процес спостерігається, коли вода збагачується сумішшю органічних сполук, вилужених з навколишнього грунту. Таке збагачення (евтрофікацію) більшою ступеня викликають фосфати, ніж нітрати.
Сформована в останні 20 років ситуація викликає тривогу, так як значна частина з 500 водойм Англії покрилася зеленню і стала токсичною зважаючи на їх забруднення. Прісна вода перетворюється на розсадник потенційно небезпечних видів бактерій, найпростіших і грибів. Такі бактерії, як сальмонела і лістерія, а також найпростіші - наприклад, кріптоспорідіі - не менш небезпечні для здоров'я людини, ніж холера в Європі в XIX столітті.
Водорості на поверхні води діють як густий лісовий полог, не пропус...
