Міносвіти РОСІЇ
Федеральне державне освітня установа
вищого професійної освіти
Амурський гуманітарно-педагогічний державний університет
(ФГТУ ВПО В«АмГПГУВ»)
Реферат по радіаційній екології
Наслідки аварії на чорнобильській аес
Виконав:
студентка гр. ЕКЛ-46
Романенко Я.А.
Перевірив:
Айбазова Л.Б.
Комсомольськ-на-Амурі 2011
Зміст
Введення
1. Медичні наслідки
1.1 Гостра променева хвороба
1.2 Онкологічні захворювання
1.3 Спадкові хвороби
1.4 Інші хвороби
2. Екологічні наслідки
2.1 Міська Середа
2.2 Сільськогосподарська середу
2.3 Лісова середу
2.4 Водне середовище
Висновок
Список літератури
Введення
радіаційний опромінення аварія чорнобильський
26 квітня 1986 стався вибух на Чорнобильській АЕС, яка розташована в 100 км від Києва в Україні (в той час частині СРСР), і подальший пожежа реактора, що тривав 10 днів. Хоча аварія сталася більше двох десятиліть тому, у відношенні її реальних наслідків продовжують вестися суперечки. Ці
події привели до безпрецедентному викиду радіоактивного матеріалу з ядерного реактора і пагубних наслідків для населення і навколишнього середовища.
В результаті забруднення навколишнього середовища радіоактивними матеріалами з постраждалих районів в протягом 1986 року довелося евакуювати більше 100 000 чоловік, а потім після 1986 відселити ще 200 000 чоловік з Білорусі, Російської Федерації та України. Близько п'яти мільйонів чоловік продовжують жити на територіях, забруднених в результаті аварії. Уряди трьох постраждалих країн при підтримки міжнародних організацій приймають дорогі заходи по реабілітації забруднених територій, наданню медичних послуг і відновленню соціального та економічного добробуту регіону.
Наслідки аварії не обмежилися територіями Білорусі, Російської Федерації та України, оскільки інші європейські країни також зазнали впливу внаслідок атмосферного переносу радіоактивного матеріалу. Ці країни також зіткнулися з проблемами радіаційного захисту їх населення, але в меншій мірі, ніж три найбільш постраждалі країни.
Об'єкт дослідження - Чорнобильська атомна електростанція.
Предмет дослідження - наслідки аварії, що сталася на Чорнобильській АЕС.
Мета - вивчити і уточнити поточні наукові оцінки довгострокових медичних і екологічних наслідків чорнобильської аварії.
Для досягнення мети необхідно виконати завдання :
1) вивчити медичні наслідки, властиві радіаційному опроміненню в результаті аварії;
2) вивчити екологічні наслідки, викликані викидами радіоактивного матеріалу в Внаслідок аварії.
1. Медичні наслідки
Оцінки впливу чорнобильської аварії на здоров'я людей дуже суперечливі. Грінпіс і Міжнародна організація В«Лікарі проти ядерної війни В»стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків каліцтв у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 000. За даними організації Союз В«ЧорнобильВ», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.
Найбільші дози отримали приблизно 1000 чоловік, знаходилися поряд з реактором у момент вибуху і що брали участь в аварійних роботах у перші дні після нього. Ці дози варіювалися від 2 до 20 Гр і в ряді випадків виявилися смертельними.
Більшість ліквідаторів, що працювали в небезпечній зоні в наступні роки, і місцевих жителів отримали порівняно невеликі дози опромінення на все тіло. Для ліквідаторів вони склали, в середньому, 100 мЗв, хоча іноді перевищували 500. Дози, отримані жителями, евакуйованими з сильно забруднених районів, досягали іноді кількох сотень мілізіверт, при середньому значенні, оціненого в 33 мЗв. Дози, накопичені за роки після аварії, оцінюються в 10-50 мЗв для більшості жителів забрудненої зони, і до декількох сотень для деяких з них. Для порівняння, жителі деяких регіонів Землі з підвищеним природним фоном (наприклад, в Бразилії, Індії, Ірані та Китаї) отримують дози опромінення, рівні приблизно 100-200 мЗв за 20 років.
Багато місцевих жителів в перші тижні після аварії споживали продукти (в основному, молоко), забруднені радіоактивним йодом-131. Йод накопичувався в щитовидній залозі, і це призвело до великим дозам опромінення на цей орган, крім дози на все тіло, отриманої за рахунок зовнішнього випромінювання і випромінювання інших радіонуклідів, що потрапили усередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були істотно зменшені (за оцінками, в 6 разів) завдяки застосуванню йодовмісних препаратів, в інших районах така профілактика не проводилася. Отримані дози варіювалися від 0,03 до декількох грей, а в деяких випадках досягали 50 Гр. В даний час більшість жителів забрудненої зони отримує менше 1 мЗв на рік понад природного фону.
1.1 Гостра променева хвороба
Було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби серед людей, що виконували аварійні роботи на четвертому блоці. У багатьох випадках променева хвороба ускладнювалася променевими опіками шкіри, викликаними ОІ-випромінюванням. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 чоловік. Ще дві людини загинуло під час аварії з причин, не пов'язаних з радіацією, і один помер, імовірно, від коронарного тромбозу. Протягом 1987-2004 року померло ще 19 людей, проте їх смерть не обов'язково була викликана перенесеної променевої хворобою.
1.2 Онкологічні захворювання
Щитовидна залоза - один з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, тому що вона накопичує йод-131; особливо високий ризик для дітей. У 1990-1998 роках було зареєстровано більше 4000 випадків захворювання раком щитовидної залози серед тих, кому у момент аварії було менше 18 років. Враховуючи низьку ймовірність захворювання в такому віці, частину з цих випадків вважають прямим наслідком опромінення. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що при своєчасній діагностиці і правильному лікуванні ця хвороба представляє не дуже велику небезпеку для життя, проте, щонайменше, 15 осіб від неї вже померло. Експерти вважають, що кількість захворювань на рак щитовидної залози буде зростати ще протягом багатьох років.
Деякі дослідження показують збільшення числа випадків лейкемії та інших видів раку (крім лейкемії і раку щитовидної залози) як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів. Ці результати суперечливі і часто статистично недостовірні, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаного безпосередньо з аварією, не виявлено.
1.3 Спадкові хвороби
Різні громадські організації повідомляють про дуже високому рівні вроджених патологій і високої дитячої смертності в забруднених районах. Згідно з доповіддю Чорнобильського форуму, опубліковані статистичні дослідження не містять переконливих доказів цього. Було виявлено збільшення числа вроджених патологій в різних районах Білорусії між 1986 і 1994 роками, проте воно було приблизно однаковим як в забруднених, так і в чистих районах. У січні 1987 року було зареєстровано незвично велике число випадків синдрому Дауна, проте подальшої тенденції до збільшення захворюваності не спостерігалося.
Дитяча смертність дуже висока у всіх трьох країнах, що постраждали від чорнобильської аварії. Після 1986 року смертність знижувалася як в забруднених районах, так і в чистих. Хоча в забруднених районах зниження в середньому було повільнішим, розкид значень, спостерігався в різні рок...
