Зміст
Введення
1. Літературний огляд
2. Матеріали та метод
2.1 Географо - економічна характеристика Кирилівського району
2.2 Методи і дослідження
3. Результати власних досліджень
3.1 Основні джерела техногенних навантажень в Кирилівському районі
3.2 Техногенні небезпеки
3.3 Природні небезпеки
Висновок
Список використаних джерел
Додаток 1. Карта Кирилівського району Вологодської області
Додаток 2. Руйнування берега Шекснінська водосховища в районі с.Горіци Кирилівського району
Введення
У міру розширення масштабів виробничої діяльності людини, посилення ступеня його взаємодії з навколишнім природним середовищем все частіше вдаються до поняття ризик. В останні півтора-два десятиліття серйозна увага приділяється проблемам ризиків взагалі, екологічного та техногенного ризиків, зокрема, з метою досягнення безпечного розвитку.
У даній роботі об'єктом дослідження є техногенні системи та навколишнє природне середовище в Кирилівському районі Вологодської області.
Метою курсової роботи є дослідження ріскообразующіх факторів в Кирилівському районі Вологодської області. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:
-виявити основні джерела техногенних навантажень;
-проаналізувати техногенні небезпеки;
-проаналізувати природні небезпеки.
1. Літературний огляд
Поняття ризику багатогранне і охоплює всі сфери людської діяльності. Наукою до досі не вироблено єдиного поняття ризику. На думку Чернавський Н.М. і Плескачева Т.Б., природні ризики визначаються ек
стремально високими параметрами природного середовища внаслідок стихійних явищ - ураганів, повеней, землетрусів і багатьох інших природних катастроф, що призводять до руйнування споруд, виходу з ладу обладнання та загибелі людей. Технічні ризики пов'язані з відмовами устаткування, руйнуванням конструкцій і споруд. Екологічні ризики зазвичай пов'язують з надходженням в навколишнє середовище забруднюючих речовин вище певних меж і негативним впливом техногенної діяльності на природні об'єкти, наслідком чого є погіршення здоров'я населення і незворотні зміни в екосистемах.
Джерелами ризиків є практично всі види природних явищ і процесів геологічного, гідрологічного та метеорологічного характеру. Найбільш часті з них - це повені, землетруси, урагани, бурі, смерчі, а також зсуви, тобто високошвидкісні природні явища з катастрофічними наслідками. [1]
Оцінка екологічного ризику може бути проведена на підставі наявних наукових і статистичних даних про екологічно значимі події, катастрофи, про внесок екологічного чинника в стан санітарно-екологічного благополуччя населення, про вплив забруднення навколишнього середовища на стан біоценозів та ін
Поняття В«ТехногеннийВ» вживається в екологічній літературі зазвичай при характеристиці надзвичайних ситуацій. За походженням надзвичайні ситуації поділяються на техногенні, антропогенні та природні. Екологи в основному вірно, на думку Е.А. Дергачова, використовують поняття В«техногеннийВ», але іноді підбирають до нього синоніми, що звужують його зміст до значення В«технічнийВ» або В«антропогеннийВ». Т.А.Акімова і співавтори зараховують до техногенних не тільки матеріально-енергетичні характеристики впливів (механічні, фізичні, хімічні та біологічні фактори), але і категорії об'єктів впливу: різні живі реципієнти (люди, тварини, рослини); компоненти навколишнього середовища (поселенська середу, природні ландшафти, грунти, водні об'єкти, атмосфера); вироби і технічні споруди. Вони також пропонують іменувати Екосфера глобальну системну цілісність В«сучасна біосфера - соціосфера - техносфера В»[2]. Таким чином, поняття В«техногеннийВ» в екології представляє комплекс антропогенно-технічних факторів діяльності, що роблять вплив на соціоприродної середу. [3]
З перерахованого вище випливає, що в даний час дослідження в області екологічних рисові і техногенних систем нечисленні, а значить виявлення основних джерел техногенних навантажень, аналіз техногенних і природних небезпек актуальний і необхідний.
2. Матеріали і методи
2.1 Географо-економічна характеристика Кирилівського району
Територія Кирилівського району розташована в північно-західній частині Вологодської області. Кирилівський район межує з Вожегодскім, Вологодським, Білозерським, Череповецким, Шекснінська, Усть-Кубенський, Вашкінскім, Витегорском районі Вологодської області, Архангельської областю. (Карта району дана в додатку 1).
Район розташований в північно-західній частині Вологодської області. Загальна площа району складає 5394 кв. км. Територія витягнута з півночі на південь на 180 км, із заходу на схід в середньому на 50 км. Відстань від г.Кіріллова до г.Вологди, обласного центру, 129 км, до найближчої залізничної станції Череповець -100 км. Автодорога Вологда - Медвеж'єгорськ з під'їздом до г.Кіріллову з удосконаленим покриттям в асфальтобетонному виконанні. Прилегла ж/д станція - Череповець, 92-й км, на лінії С.-Петербург - Вологда - Кіров.
В склад Кирилівського району входить 15 сільрад з 484 населеними пунктами і місто Кирилов. Адміністративний центр району - місто Кирилов. Кирилівський район об'єднує муніципальні освіти: місто Кирилов, Алешінское, Горицька, Коварзінское, Колкачское, Коротецький, Липівське, Ніколо-Торжское, Суховерховское, Талицкий, Ферапонтовское, Чарозерское.
Населення складає 20,2 тис. чоловік, в т.ч. в сільській місцевості 11,4 тис. осіб. Населення Кирилова - 8,2 тис. чоловік. Щільність населення на 1 кв. км 3,7 людини. Корінне населення - росіяни.
Рельєф території представлений крайовими грядами Верхневалдайского заледеніння на тлі вологих низин. Для південно-західній частині району характерний горбисто-моренний рельєф. Особливо виділяється ділянка крупнохолмістого складання в околицях міста Кирилова-гори Маура, Ципіна, Сандирева. Приблизно на паралелі, де знаходиться місто Кирилов, проходить межа між середньою (північній) і південної зонами тайги. [4]
Клімат території помірно-континентальний з відносно коротким теплим літом і тривалої холодною зимою. На клімат впливають атлантичні циклони, вітри з Арктики і континентальні повітряні потоки помірних широт. В районі Кирилова Середні температури становить -11.2 градуса Цельсія, Середні - +16.9 градусів. [5]
Площа земельних ресурсів становить 539.3 тис. га, з них сільгоспугідь - 48.7 тис. га. Грунти характеризуються надлишковим зволоженням. Площа лісів складає 382.2 тис. га.
Корисні копалини району представлені піщано-гравійних матеріалів. Південніше міста Кирилова розташовується зандрові поле, до якого приурочено велике піщано-гравійна родовище Ковріжінское.
На території району в 1992 році створено національний парк В«Російська ПівнічВ». Загальна площа національного парку становить 166.4 тис. га, 90.5 тис. га включені в межі парку без вилучення з господарського користування.
Водні об'єкти, що представляють собою частина особоохраняемих природних територій федерального призначення: акваторія Шекснінська водосховища, Північно-Двінський канал, ріки та озера на території Національного парку. [4]
2.2 Методи дослідження
При виявленні основних навантажень в даній курсовій роботі використовуються елементи статистичних, картографічних методів, методів аналізу, порівняння та узагальнення.
Слово В«СтатистикаВ» походить від латинського status - стан, становище речей з точки зору закону. Статистика розробляє спеціальну методологію дослідження та обробки матеріалів: масові статистичні спостереження, метод угруповань, середніх величин, індексів, балансовий метод, метод графічних зображень і інші методи аналізу статистичних да...
