Курсова робота
з дисципліни Сільськогосподарська екологія
на тему: Агроекологічна угруповання земель для обгрунтування адаптивно-ландшафтного землеробства учхоза № 1 Омського району
Введення
Соціально - Економічні умови, що склалися до теперішнього періоду, вимагають більш диференційованого обліку, інвентаризації та оцінки грунтово
- земельних ресурсів. Адаптація землеробства до природних і виробничих умовам передбачає зіставлення вимог рослин і їх адаптивних можливостей з фактичним станом агроландшафту і можливістю його регулювання. Відповідальна роль тут відводиться створенню контурної мережі аероландшафтних виділів, екологічно однорідних за умовами обробітку певних сільськогосподарських культур та їх груп.
Для обгрунтування адаптивно-ландшафтного землеробства необхідно вміти розробляти та реалізовувати у своїй роботі різні програми, схеми та проекти по екологічно безпечного виробництва сільськогосподарської продукції, самостійно управляти ходом технологічного задуму, обгрунтовувати нові екологічні напрямки та інвестиційні програми використання та моделювання процесу організації грунтового та рослинного покриву агроландшафту, розраховувати параметри моделей і оптимізувати їх. Суть нових підходів до оптимізації використання сільськогосподарських земель сформульована в концепції адаптивно-ландшафтного землеробства, яке в першу чергу базується на використанні агроекологічних карт, що відображають просторову диференціацію агроекологічних умов у межах конкретної території з урахуванням вимог основних сільськогосподарських культур. Агроекологічні карти і пояснювальні нариси до них є основою для подальших розробок систем землеробства.
Звідси практичне складання агроекологічних карт і написання пояснювальних записок до них, є досить актуальним.
Мета курсової роботи: Придбати досвід складання агроекологічної карти і написання нарису до неї, зробити комплексну оцінку використання грунтових ресурсів і визначити можливості переходу до адаптивно-ландшафтного землеробства сільськогосподарських підприємств.
Завдання курсової роботи:
- дати агроекологічну характеристику природних умов досліджуваної території;
- виявити особливості структури грунтового покриву та охарактеризувати елементарні грунтові одиниці;
- зробити агроекологічну оцінку грунтів і грунтового покриву;
- виділити агроекологічні групи і дати їм еколого-виробничу характеристику;
- провести інвентаризацію елементарних ареалів агроландшафту;
- скласти агроекологічну карту земель досліджуваної території;
- розробити рекомендації по переходу до адаптивно-ландшафтного землеробства.
1 . Опис об'єкту
Учхоз № 1 омського району знаходиться Західно в”Ђ Сибірської лісостепової провінції чорноземних, сірих лісових автоморфних і полугідроморфние грунтів, лугово в”Ђ чорноземних і лучних грунтів, комплексів солонців, в південній частині лісостепу. Учхоз № 1 знаходиться неподалік від обласного центру і пов'язано з адміністративним центром автомагістраллю.
2. Характеристика агроекологічних умов
2.1 Клімат
Територія Учхоза № 1 за типом природних умов та грунтового покриття знаходиться в зоні південної лісостепу.
Для території господарства, як і для всієї території Омської області характерний резкоконтінентальний клімат з малою кількістю опадів і різкими коливаннями температур протягом року. Середньорічна температура повітря становить 0,2 В° С, середньорічна сума опадів коливається від 260 до 320мм. Зима сувора, тривала (150-160 днів) і малосніжна. Товщина снігового покриву становить 18-24 см. Середня температура зимового періоду -19 В° С, а мінімальна -40 В° С. При середній висоті сніжного покриву 22 см, глибина промерзання грунту сягає 130 - 160 см. Весна досить посушлива і характеризується незначною кількістю опадів. Як правило, квітень і травень в лісостепових районах сухі, вітряні. Запас продуктивної вологи в шарі грунту 0-100 см на початок вегетації становить 110-150 мм. Дата переходу середньодобових температур вище 5 В° С настає 22 квітня. Літо тривале і тепле. Середня температура липня +23 В° С, а самий жаркий період припадає на другу - третю декади липня. Сума позитивних температур становить 1918 В° С. Безморозний період становить 115 днів. Основна маса опадів випадає в період червень - серпень, але перша половина літа більш посушлива. Найбільш вологий за вегетацію період - перша декада липня. В цей час випадає в середньому 2,3 мм опадів за день. територія учхоза № 1 відноситься до помірно посушливій зоні, тому ГТК = 1,27. Осінь нетривала і зволожена. Дата переходу середньої добової температури нижче 0 В° С припадає по середньобагаторічного даними на 21 жовтня, а нижче 10 В° С - на 23 листопада. Стійкий сніговий покрив встановлюється в третій декаді жовтня.
Навесні для даної території характерні сильні південно-західні вітри, що викликають пилові бурі. Середня швидкість вітру в зоні південної лісостепу становить 4,9 м/с, а число днів в році зі швидкістю вітру понад 15 м/с - 19.
2.2 Рельєф
Західно-Сибірська низовина, до складу якої входить Омська область, складна по рельєфу і являє собою величезний тектонічний прогин, тривалий час акумулював у собі різноманітні пухкі наноси, залишаються морем, текучими водами і вітром. улоговинний характер рельєфу Західно-Сибірської низовини обумовлює її погане дренування, високий рівень стояння грунтових вод і акумуляцію солей, що порушує географічну закономірність формування зональних автоморфних грунтів і зрушує процес грунтоутворення в сторону розвитку грунтів полугідроморфние і гідроморфного ряду. Територія учхоза № 1 являє собою плоску вододільних рівнинах, маючу складний мікрорельєф з великою кількістю дрібних понижень різного розміру - від декількох квадратних метрів до декількох гектар. Пониження рельєфу в основному зайняті березовими або березово-осиковими колками, нерідко заболоченими.
2.3 Гідрологія і гідрографія
Гідрографічна мережу на території Омської області виражена слабко. З великих річок протікає Іртиш, інші ставляться до його басейну. Дренує роль Іртиша, Омі і їх приток, а також озер у зв'язку з особливостями геологічної будови порід на прилеглих територіях вельми незначна. Багато озера є акумуляторами солей як сучасного, так і більш древнього грунтоутворення. Води озер характеризуються різним засоленням - від прісних до гірко-солоних, від хлоридного і сульфатного типів засолення до содового.
Особливу роль у грунтоутворювального процесах і землеробстві грають грунтові води: глибина їх залягання, сольовий склад і динаміка. Мінералізація грунтових вод незначна і становить 0,1-0,5 г/л. хімічний склад вод різний, зустрічаються гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні і кальцієво-магнієві. Грунтові води поширені спорадично на глибині 2-5 м. в господарстві грунтові води сприяють формуванню гідроморфних і полугідроморфние мінеральних грунтів.
2.4 Літологія
Головними почвообразующими породами, на яких утворюються грунти господарства, є переважно четвертинні утворення різного віку, походження та літологічного складу. Відомості про склад та розміщення у поверхні землі літологічних різноманітних відкладень надзвичайно важливі не тільки для розуміння спрямованості і активності процесів грунтоутворення, але і для раціонального використання земельних ресурсів. Вони необхідні для вирішення теоретичних і практичних питань при проведенні гідролого-меліоративних вишукувань, розробці протиерозійних заходів, при складанні планів використання органічних і мінеральних добрив та ін
Фундамент материнських порід складний сильно зім'ятими в складки метаморфічними, інтрузивними і ефузивними породами палеозойського віку. П...
