ВСТУП
Методологічною основою земельно-оціночних робіт у містах є платність землекористування. В залежності від функціонального призначення земель розрізняють підходи до їх оцінки.
Земля має не тільки споживчу вартість, але і ціну. Ціну земель, що виступають у Як просторового базису в умовах ринку, визначає попит. Але пропозиції в Республіки Казахстан перевищують попит і тому існуючі методи оцінки земель (витратний, дохідний та метод порівняльного аналізу) використовувати не надається можливим, проте, ставки продажу земель в користуванні, у приватній власності, а також ставки земельного податку в населених пунктах можна визначити, використовуючи комплексний метод оцінки земель.
Суть цього методу полягає в оцінці витрат вкладених у землю на її освоєння та облаштування, а також вплив сукупності природно-господарських і містобудівних факторів на вартість земельних ділянок. Враховувати при цьому слід:
- просторово-планувальне районування;
- вартість освоєння земель, включаючи вишукування, дослідження минулих років;
- витрати на створення інженерно-транспортної інфраструктури;
- вартість об'єктів соцкультпобуту та рекреації;
- плановані капіталовкладення на розвиток інфраструктури та будівництва;
- фізичні властивості землі (ландшафт, рельєф, геологічна будова, рослинний покрив);
- екологічне стан повітря, води і грунту;
- характер забудови (Окремо житлової та виробничо-складський);
- характер розселення;
- архітектурні та рекреаційно-естетичні достоїнства.
У сукупності перерахованих факторів найбільш складним по можливості представити вплив на ціну земельних ділянок є оцінка їх фізичних властивостей і екологічне стан навколишнього середовища - геоекологічна оцінка території населених пунктів.
Метою даного курсового проекту є:
1) визначення категорій складності інженерно-геологічних умов (ЯРМУ);
2) оцінка забруднення атмосфери;
3) оцінка забруднення грунтів;
4) оцінка забруднення підземних вод.
1. МЕТОДИКА земельно-оціночних РАЙОНУВАННЯ
Історично, земельні ділянки в понятті суспільства це найбільш значущий елемент національного багатства. Отже, не піддається сумніву, що її раціональне використання є однією з найбільш важливих завдань і робить значний вплив на економіку країни в цілому. Будівлі нових і розростання раніше створених населених пунктів відбувається, в основному, саме шляхом залучення нових земель, в тому числі і сільськогосподарського призначення.
Однак, незважаючи на свою важливість, раціональне і правильне використання землі досі є суттєвою проблемою і вимагає до себе професійного та багатостороннього підходу при розгляді. Потрібно, зокрема, детальне вивчення земельних ділянок, інформація про якість, обсязі, місцерозташування, характер сучасного та можливого передбачуваного в майбутньому використання земель, у тому числі і земель населених пунктів.
Земля виступає основоположним елементом для будь-яких населених пунктів, найбільш значущим стає охарактеризувати землі, що відповідають будівельним вимогам, тобто описати їх геологічна будова, ухил місцевості, глибина залягання грунтових вод, наявність інженерних мереж, характеристика існуючих будівель та інші характеристики, які розвідуються в ході геологічних і геодезичних вишукувань. Так само важливо додати, що одним з основних завдань експлуатації земель будь-якого населеного пункту є задоволення житлово-побутових, культурних, продуктивних та інших першочергових соціальних потреб населення. Отже, земельний фонд населених пунктів характеризується значущими виділяють його рисами, які необхідно брати до уваги при організації земельного кадастру на цих територіях.
Міський кадастр, в свою чергу, створюється як цілісна багаторівнева система, що включає земельні кадастри адміністративних районів та міст і земельні кадастри муніципальних утворень.
Принципи формування земельно-оціночних районів в населених пунктах визначаються чотирма ознаками:
1. Однорідністю:
- містобудівних характеристик (Планування, забудови, інженерно-транспортної та соціального забезпечення);
- функціонального призначення території (під житло, виробництво, рекреацію);
- географічних ознак (Просторово-ландшафтних, інженерно-геологічних та соціальних);
- екологічної обстановки.
2. Територіальної відособленістю (Чітко визначеними кордонами - річками, вододілами, тальвегами, залізними дорогами, автомагістралями і т.д.).
3. Компактністю.
4. Перспективами розвитку (по Генпланом, Плану соціального розвитку і т.д.).
таксонометричних основою земельно-оціночного районування виступають, як правило, цілі квартали, або мікрорайони. Це доцільно у всіх відносинах - в генплані та у багатьох інших документах необхідна кадастрова інформація зведена поквартально, квартали та мікрорайони в основному вже сформовані відповідно до вищепереліченими принципами, що істотно спрощує завдання їх угруповання та об'єднання в однотипні територіальні структури (зони). Але іноді через неоднорідність рельєфу, типу забудови, ступеня завершеності та перспектив розвитку кварталів їх доводиться все ж ділити на два і більше таксонів. Земельно-оціночне районування виконується зазвичай групою фахівців по кадастру спільно з представниками архітектури, землеустрою та служб міської (селищної, сільської) інфраструктури конструктивно-експертним методом. Більш високий рівень районування - на основі кластерного аналізу з подальшою експертизою у відповідних службах.
Межі земельно-оціночних районів визначаються на великомасштабних планах, потім в ході обстеження уточнюються і коригуються в натурі, а після цього затверджуються в установленому порядку.
У складі вихідних даних необхідно мати:
- матеріали топографічних зйомок в масштабах 1:10000, 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Перевагу слід віддавати матеріалами масштабу 1:2000 і крупніше, мають оптимальний рівень точності і інформаційної насиченості;
- матеріали діючих Генеральних планів і Проектів розміщення будівництва (наявність останніх полегшує роботу з Генеральними планами);
- матеріали проектів детального планування, проектів забудови окремих районів і комплексів;
- матеріали спеціальних галузевих схем і проектів, схем Генеральних планів промислових вузлів, розміщення проектованих промислових підприємств та впорядкування існуючої забудови в промислових районах, комплексних схем розвитку всіх видів пасажирського транспорту, схем проектів окремих видів інженерного обладнання (Водопостачання, каналізації, тепло-, електропостачання та ін), проектів організації і планування зон відпочинку, зелених зон;
- дані, що надаються відділами та управліннями місцевої адміністрації (архітектури і містобудування, технічної інвентаризації, народної освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі, громадського харчування та ін);
- проекти планів соціального і економічного розвитку населеного пункту, області, регіону;
- матеріали (звіти) інженерно-геологічних, грунтових, геоботанічних та інших вишукувань;
- матеріали екологічних обстежень, екологічні проекти і паспорти;
- соціологічні дослідження, експертизи, дані перепису населення.
земельну оцінний геологічний
2. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА II земельно-оціночних РАЙОНУ
Щодо всього міста дану земельну ділянку розташовується в центральній частині. Територія є житловим земельно-оціночним районом. Межі ділянки проходять зі сходу на південний захід вздовж берега річки Ульби. Потім межа повертає на північний захід по берегу річки Іртиш, потім на північний схід по бульвару Гагаріна, повз ДКМ до перетину з вулицею Ворошилова. Далі проходить по вулиці Ворошилова на південний схід до перетину з проспектом Аб...
