ДІЯ ЕНЕРГЕТИКИ на біосферу І ПРОБЛЕМА антропогенних змін клімату
Зміст
Введення
1 Біосфера Землі і антропогенний вплив
2 Енергетика та забруднення навколишнього середовища
3 Проблема антропогенного зміни клімату
4 Енергетика та викиди парникових газів
Висновки
Використано джерела
Введення
Тема контрольної роботи В«Вплив енергетики на біосферу і проблема антропогенної зміни клімату В»з дисципліниВ« Охорона навколишнього середовища В».
В умовах технічно В«ЗбройногоВ» суспільства на людину впливає величезна кількість факторів, знаходяться періодично або постійно за межами толерантності людського організму. Це шум, вібрація, температура, електромагнітні поля, домішки речовин в повітрі, воді та грунті, радіація і т. д. Всі ці чинники є елементами сучасної екологічної ніші людини. По відношенню до них стійкість людини мала, і фактори виявляються лімітуючими - руйнують екологічну нішу. Тепер до цих чинників додалося і зміна клімату.
В останній час велике значення набула проблема антропогенних викидів парникових газів (ПГ), яка за десять років з наукової стала екологічної, економічної та політичною проблемою. Сталося це після того, як вчені довели пряму залежність зміни клімату від викиду ПГ. Спалювання викопного палива призводить до зростання концентрації ПГ в атмосфері і, як наслідок, - до потепління.
За різними оцінками, частка Російської Федерації в глобальному обсязі викидів ПГ в даний час і на десятирічну перспективу становитиме від 6 до 7%. В даний час, за даними МЕА1, частка СО2, має російське походження, в світових викидах СО 2 становить 6,4%. Незважаючи на викликане економічним зростанням деякий збільшення обсягу викидів ПГ в Росії, в осяжній перспективі Росія збереже третє місце в світі за викидами ПГ - після США та Китаю. Сама частка Російської Федерації в світових викидах на тлі глобального економічного зростання збережеться практично на незмінному рівні.
Діяльність перейшла в практичну площину після підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК) та Кіотського протоколу. На Третій конференції сторін РКЗК (Кіото, 10 грудня 1997 р.) були встановлені обмеження і квоти на зниження викидів по шести видам ПГ, серед яких провідне місце займає діоксид вуглецю (СО 2 ). Основне завдання - скоротити викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива, а головний метод - підвищення енергоефективності та розвиток відновлювальних джерел енергії.
Кіотський протокол може стати першим кроком до скорочення глобальних викидів ПГ.
Протокол пропонує механізми гнучкості, які включають міжнародну торгівлю квотами, проекти спільного здійснення та механізми чистого розвитку.
Мета роботи - на основі статистичних даних розглянути питання про біосферу Землі і антропогенном впливі, енергетиці та забрудненні навколишнього середовища, про проблему антропогенної зміни клімату та викиди парникових газів.
антропогенний забруднення атмосфера енергетика клімат
1 Біосфера Землі і антропогенний вплив
Вперше поняття В«БіосфераВ» (від грец. Bios - життя, sphaira - куля) було введено французьким натуралістом Ж.Б. Ламарком на початку XIX ст. Основи науки про біосферу були закладені в першій половині XX в. працями нашого співвітчизника академіка В.І. Вернадського (1863-1945), вершиною творчості якого було вчення про біосферу Землі (1926 р.). Природний стан біосфери має важливою особливістю - відносною сталістю деякого середнього вмісту складових її речовин і з'єднань. Природні періодичні коливання концентрацій компонентів (добові, сезонні та ін) зазвичай не виходять за межі нормального існування організмів.
Поява на Землі людини призвело до того, що специфічна оболонка Землі - біосфера - починає перетворюватися. Поверхня земної кулі, його природні оболонки піддаються активному втручанню і перебудови в інтересах людини. Інтенсивність перетворень збільшується в міру розвитку людського суспільства, господарської практики, нових джерел енергії, зростання наукового знання. Нову стадію в еволюції біосфери В. І. Вернадський назвав ноосферою, В«Сферою розумуВ». На думку Вернадського, мова йде не про майбутній знищенні біосфери, а про перетворення і подальший розвиток його під впливом прогресивної антропогенної діяльності та перетворенні в ноосферу. Це вища стадія розвитку біосфери, пов'язана з виникненням і становленням в ній цивілізованого суспільства, з періодом, коли розумна діяльність людини стає головним, визначальним чинником розвитку.
Серед функцій ноосфери - Збереження і розвиток здоров'я людини, благополуччя всього людства. Однак сучасний стан людського суспільства і ставлення до природи змушує задуматися про можливість переходу біосфери на цю стадію розвитку в осяжному майбутньому. Людство, переслідуючи матеріальну прибуток від експлуатації природи, стрімко наближається до руйнування планети. Постійно існуюча небезпека ядерних руйнувань, хоча і зменшилася зараз, а також можливість необоротних кліматичних змін і їх наслідків, являють собою близьку загрозу. Такі компоненти сучасної проблематики глобальні по характером, і навіть великі держави не впораються з ними поодинці.
Під екосистемою розуміється будь-яке співтовариство живих організмів і середовища їх проживання, об'єднаних в єдине функціональне ціле. Основні властивості екосистеми - наявність кругообігу речовин, протистояння зовнішнім впливам, виробництво біологічної продукції. Так, вуглець, основна маса якого акумульована в карбонатних відкладеннях дна океанів (1,3 В· 1016 т), в кристалічних породах (1,0 В· 1016 т), в вугіллі та нафті (3,4 В· 1015 т), бере участь в великому геологічному кругообігу. Вуглець є одним з найбільш важливих біогенних елементів, його часто називають основою життя в біосфері за його здатність утворювати численні просторові зв'язки з іншими хімічними елементами і тим самим забезпечувати величезну різноманітність органічних речовин.
Відносно невеликі кількості вуглецю містяться в рослинних тканинах (5.1011) і в тканинах тварин (5.109 т). Цей вуглець в процесі малого біотичного кругообігу підтримує газовий баланс біосфери і життя в цілому. Вуглець, що міститься в атмосфері у вигляді вуглекислого газу (23,5 В· 1011 т), служить сировиною для фотосинтезу рослин. Потім вуглець з органічною речовиною надходить до інших живих організмам. При диханні рослин і тварин, а також при розкладанні мертвої органіки в грунті виділяється вуглекислий газ, у формі якого вуглець і повертається в атмосферу. Весь вуглекислий газ атмосфери обертається в процесі фотосинтезу за 300 років. Антропогенний вплив на цикл вуглецю пов'язане зі спалюванням палива, вирощуванням сільськогосподарських рослин і розведенням свійських тварин. Останні по своїй біомасі істотно перевищують біомасу диких тварин і рослин.
У своєму розвитку людське суспільство пройшло через ряд різних екосистем, що відрізняються один від одного джерелами енергії: екосистеми, спонукувані сонячною енергією (Природні системи, залежні від сонячного випромінювання), та рухомі паливом екосистеми (сучасні промислово-міські системи), а також їх різні комбінації. В останні десятиліття XX в. частина світу, яка використовує у великих масштабах нафту та інші горючі копалини, функціонує як екосистема, рухома паливом, а інша частина світу (В«третій світВ») залишається залежною в основному від біомаси (їжі і деревини), тобто знаходиться на стадії екосистеми, рухомої Сонцем. Ця відмінність призводить як до серйозних екологічних проблемам, так і до економічних та політичних конфліктів, так як енергозабезпеченість суспільства є однією з головних умов високого рівня розвитку суспільства. Виділяючи кілька етапів взаємодії природи і суспільства, дослідники акцентують увагу на минулому сторіччі - епосі науково-технічної революції...
