Чебоксарский машинобудівний технікум
Тема: Вивчення якості атмосферного повітря біоіндикаціоні методи
Чебоксари 2006р.
Анотація
У даній роботі (Теоретичної частини) наведені характеристики біологічного моніторингу, біоіндикаторів. Розкрито сутність біологічного моніторингу, організму - індикатора, перераховані типи біоіндикаторів, зроблений за матеріалами друку короткий огляд робіт по застосуванню біоіндикаторів для визначення якості природного середовища.
У практичній частині описані методика та хід виконання роботи проведеної при моніторингу якості атмосферного повітря із застосуванням В«організму - біоіндикаторівВ» в районі розташування очисних споруд ВАТ В«ПромтракторВ» і пролягання автомагістралі Новочебоксарск - Чебоксари.
Автомагістраль призначена для проїзду большегрузових транспортних засобів (в тому числі і транзитного) через Калінінський район (Новоюжний житловий масив) на московську і Нижегородську автомагістраль.
Для проведення біоіндикаціоні робіт в якості біоіндикаторів обраний сосновий бір, так як сосна - найбільш чутливе дерево до забруднення атмосферного повітря. Ділянка соснових насаджень, узятих в якості досвідчених (робочих) одиниць, розташований з південного боку від кільця автотраси. В якості контрольних примірників обрані сосни, що ростуть в глибині на північний захід на відстані 450 - 500 м від досвідченого ділянки.
Наведено результати проведених біоіндикаціоні робіт. Зроблено висновки про якість атмосферного повітря в обстеженому районі та розроблені пропозиції для покращення повітряної середовища. Введення.
Виходячи з огляду матеріалів друку про виконані роботи екологічними науково-дослідними інститутами та ученими - екологами світу, можна з великою впевненістю сказати, що поряд з розширенням дистанційних, автоматизованих і фізико-хімічних методів розвиваються і біологічні методи дослідження компонентів природного середовища. біоіндикація сосна атмосферне повітря
Діагностика повітряного забруднення проводиться за станом соснових співтовариств, епіфітних лишайників, даними аналізу снігового покриву, оцінці запиленості листя, кислотності опадів і автотранспортної навантаження.
Переваги біоіндикаціоні методи оцінки забруднення природного середовища, в даному випадку якості атмосферного повітря в тому, що цей метод порівняно дешевий по порівняно з фізико-хімічними методами. Біоіндикаціоні методи досліджень якості атмосферного повітря дуже зручно застосовувати, коли не розвинена технічна база лабораторій моніторингу рівня забруднення в школах, коледжах і т.д. Цей метод дозволяє підключати в дослідницьку роботу по моніторингу якості природних середовищ і встановленню причин їх забруднення школярів, студентів коледжів, технікумів, інститутів.
Проведення біоіндикаціоні робіт на первинному рівні (шкіл, технікумів та ін) можна сконцентрувати в кафедрах вузів, що займаються екологічними дослідженнями, лабораторіях НДІ. Загальну організацію та координацію робіт може взяти (і повинен) здійснювати місцеві органи освіти та місцеві органи Федеральної служби Держгіртехнагляду та екологічного нагляду.
Чудо, що, незважаючи на вражаючу складність світу, ми можемо виявляти його в явищах певні закономірності В».
Ервін Шредінгер
В«Про невизначеності у фізиці В»
1. Теоретична частина роботи
1.1 Біоіндикація забруднення атмосфери
Біологічний моніторинг - система спостережень, оцінки і прогнозу будь-яких змін в біоті, (біота - спільноти живих організмів) викликаних факторами антропогенного походження. Структура біологічного моніторингу досить складна. Він будується з окремих підпрограм виходячи з принципу, заснованого на рівнях організації біологічних систем. Так, генетичний моніторинг відповідає субклітинному рівню організації, екологічний моніторинг - популяційному і біоценологіческому рівням. Кожному рівню відповідає свій набір біологічних змінних.
Біоіндикація - Оцінка якості середовища проживання і її окремих характеристик за станом її біоти в природних умовах. Для обліку зміни середовища під дією антропогенного фактора складаються списки індикаторних організмів.
біоіндикаторів (Від лат.Indicator - покажчик) - група особин одного виду або спільноти, за наявності або станом яких, а також по їх поведінці судять про природні і антропогенних змінах в середовищі.
Вивчення стану атмосферного повітря за допомогою рослин - індикаторів.
Під впливом погіршення якості атмосферного повітря в окремих особин або груп деяких рослин відзначаються різні зміни: незвичайна забарвлення листя, опадання листя, зміна форми росту, щільності популяції, ареалу виду і т.д. Спостерігаючи ці зміни, можна констатувати надмірний присутність в атмосфері якогось газу.
Таблиця 1. Ознаки пошкодження рослин під впливом хімічних речовин.
впливу газ
Рослина
Зовнішні ознаки ушкодження рослин
Діоксид сірки
Сосна звичайна
Побуріння кінчиків голок хвоїнок
Ялина європейська
Хвоя буріє і опадає
Ясен американський
Обширне междужілковое знебарвлення листя
Фтористий водень
Ялиця європейська
Колір пошкоджених ділянок хвої змінюється від зеленого до червоно-бурого
2. Практична частина робіт
2.1 Біоіндикація забруднення повітря за станом хвої сосни
Мета роботи: Оцінити газодимовое забруднення повітряного середовища за станом хвої сосни.
Хід роботи:
Для роботи підібрали ділянки соснових насаджень, розташовані як в умовах сильного забруднення (біля автомагістралі), так і на мало забруднювати територію на відстані 450 - 500 м (більш віддаленої від джерела викидів в атмосферу). На відкритому місці підібрали молоді сосни заввишки 1-1,5 м, віддалені один від одного на 20-25 м. Дерева на обраному ділянці висоти 3 -3,5 м, тому обстеження проводили з використанням одного з бічних пагонів четвертої зверху мутовки. При проведенні роботи уважно оглянули хвою другий зверху ділянки центрального пагона (ділянка попереднього року) і по шкалі визнач клас пошкодження і всихання хвої (при оцінці ступеня пошкодження хвої не треба звертати увагу на більш світле забарвлення самого кінчика хвоїнки, оскільки він на самому справі більш світлий).
Види пошкодження і всихання хвої можуть бути наступними:
а) хвоя без плям (КП1), немає сухих ділянок (КУ1), б) хвоя з невеликим числом дрібних плям (КП2), немає сухих ділянок (КУ1); в) хвоя з великим числом жовтих і чорних плям (КП3), кінчик усох на 2-5 мм (КУ2); г) всохла третину хвоїнки (КУ3); д) всохли більш половини довжини хвоїнки (КУ4); е) вся хвоя жовта і суха (КУ4).
При проведенні роботи для отримання достовірних результатів необхідно відібрати 200-300 хвоїнок. Для досліджень ми відібрали 300 хвоїнок. Відібрали хвоїнки на кожній ділянці 2-го року життя.
Розбір їх проводили в лабораторії. Всі хвоїнки розділили на групи відповідно до вище наведеними класами всихання та пошкодження. Далі на контрольному (фоновому) ділянці відібрали також 300 хвоїнок аналогічно досліджуваного ділянці. Розбирали їх за ступенем пошкодження в лабораторії аналогічно хвоїнки сосен з досліджуваної ділянки і порівнювали з класами всихання та пошкодження. Після цього отримані дані з двох ділянок порівняли між собою і склали висновок про ступінь ушкодження хвоїнок сосни з досліджуваного і контрольного ділянок.
При викон...
