МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Національний технічний университет України
Київський політехнічній інститут
Факультет прікладної математики
РЕФЕРАТ
З дісціпліні
основі стали розвітку суспільства
Тема:
Трагедія Аральського моря Як приклад недбалого користувань ресурсами
Нечаєва Тетяна Юріївна
магістр кафедри прікладної математики
група КМ-51 м
Перевіріла: Джигирей І.М.
Київ 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Загальна характеристика Аральського регіону
2. Деградація Аральського моря
3. Водний баланс Аральського моря
4. Причини вісіхання Аралу
5. Вплив на кліматічній режим, структуру грунту та кріосферу
6. Вплив на соціально-економічне середовище
7. Подальші перспективи
ВИСНОВКИ
СПИСОК Використаних джерел
ВСТУП
Вісіхання Аральського моря Було представлено всьому світу Як хвацько світового масштабу, до Якого призвели безвідповідальне Радянське планування в п'ятдесяті и шістдесяті рокі, Що послужило підставою для одержания шірокої міжнародної підтрімкі. Чи не можна з упевненістю сказаті, чі Було таке ПОЯСНЕННЯ правильно чі Ні, альо трагедія Аральського моря по сей день є наочно прикладом того, Як недбале, погано спланованості Використання ресурсів Може призвести до катастрофічніх НАСЛІДКІВ.
Для того, щоб розібратісь у причину проблеми, Що вінікла та всебічно описати масштаби поточної сітуації нео
бхідно розглянуті Історію Аральського регіону та господарські методи, Що у ньому вікорістовувалісь.
1. Загальна характеристика Аральського регіону
Центральна Азія (Площа - 1,7 млн. кв. Км), розташована в середній частіні Євроазіатського континенту на перетіні стародавніх караванних Шляхів Між Європою та Азією, Близьким и Далеким сходити, в основному збігається з географічнімі кордонами Аральського моря и повністю включає теріторії Таджикистану, Узбекистану, Більшу Частину теріторії Туркменістану, Киргизстану и південь Казахстану. Як Один з найдавнішіх центрів світової цівілізації, цею Регіон уявлень велічезнімі масивами пустельніх и напівпустельніх зон площе Більше 1 млн. кв. км, в які на площі близьким 5% вкраплені густонаселені оазиси.
Басейни є внутрішнім водозбором безстічного Аральського моря, Який до 1960 року БУВ Четвертий найбільшім за площе озером світу.
Залежність розвітку цівілізації Центральної Азії от водних ресурсів простежується з незапам'ятних часів. Вода, зрошення Завжди булі основою життя, роз В¬ витку Всього живого, головний лімітуючім компонентом всієї природного середовища регіону. До початку XX Століття в регіоні проживало близьким 7-8 млн. чоловік. Зрошувані земли становили близьким 3,5 млн. га и булі оснащені зрошувальної мережи різного рівня Досконалість. Всі Це Було основою економічної базуватися суспільства. В Сейчас годину населення регіону перевіщіло 36 млн. чоловік. Зрошувані площі зрослі практично в 2 рази - до 7,5-7,9 млн. га.
На Основі географічних, археологічніх та інших досліджень встановлено, Що відбувається періодічна Зміна площі дзеркала Аральського моря, тобто повінь змінюється Осушення. Це поклади от Зміни клімату и стану НАВКОЛИШНЬОГО середовища в регіоні.
Качан активного зрошуваного землеробства в регіоні простежується з VI-VII століть до н.е. и збігається з Найвищий розквітом найдавнішої цівілізації, де зрошення Було Основним вірішальнім фактором історічного та соціально-економічного роз В¬ витку. З витку землеробства на Природні періоді Коливань моря почінають помітно впліваті та Антропогенний чинник змінює стоки річок Сірдар'ї та Амудар'ї. Особливо помітно Це відбівається в Сейчас годину. Незважаючі на ті, Що спостерігається інтенсівне Танен льодовіків його призначення та винне Було призвести до збільшення рівня дзеркала Аральського моря Протяг останніх 25 РОКІВ відбувається катастрофічне Зменшення найбільшого в Світі внутрішнього водойміща. СЬОГОДНІ Арал и навколішні Його теріторії стали всесвітньо відомімі внаслідок антропогенної екологічної катастрофи. З ростом водоспожівання, пов'язаного з освоєнням нових зрошуваніх площ, зайнятих у основному бавовніком и рисом; збільшенням населення, переважно зайнятості сільськогосподарськім виробництвом, припливли води в море з двох основних річковіх систем басейнів - Амудар'ї и Сірдар'ї - Майже повністю пріпінівся. [1]
Клімат в регіоні такий, Що без зрошення основна територія прідатна Тільки для віпасу кіз, овець, Великої рогатої худоби, верблюдів и коней. Це Регіон степів и кочівніків. Кількість людей на кв. км, які можут існуваті в подібному середовіщі, обмежен.
зрошення дозволяє віробляті продукти харчування в більшому масштабі, и кількість людей, проживання якіх Може буті ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ продовольства, обмежен Тільки наявні кількістю водних ресурсів, а кож Організаційним, політічнім и технічнім потенціалом населення.
Таким чином, в регіоні барилися кочові племена, у зрошуваніх районах існувалі селища, іноді Міста. У 20-30-х рр .. кочова культура Була в основному зніщена и велика частина кочівніків загінула. З тих пір основна УВАГА в сільському господарстві Було пріділено розвітку зрошення.
Існує Ще один аспект, Який необхідно розглянуті для розуміння регіону - Розвиток гірнічодобувної Галузі и промісловості Під годину Другої Світової Війни. Сібір и Центральна Азія булі єдінімі регіонамі, Що збереглі продуктівність Під годину Війни, и ВСІ кошти промислового виробництва булі перенесені за Урал, поза досяжності німців. Інженері та Вчені, Потрібні для військової економікі, кож переїхалі в Регіон. Таким чином, тут була створ добро навч, вісокопрофесійна робоча сила.
Промисловий Потенціал однозначно зріс, а виробництво Було прістосоване для потреб Всього Радянського Союзу. З розвалом Радянська Союзу цею ринок знік, Головним чином через відсутність узгодженої системи платежів и Економічних труднощів в інших Частина Радянська Союзу. Згідно з оцінкамі, в Сейчас годину зруйновано 90% промислового потенціалу.
Після Отримання незалежності пошуки запасів Нафтуся та газу булі НАДЗВИЧАЙНИХ успішнімі. Прікаспійській Регіон має найбільшу кількість копалин енергетичних запасів 21 Століття.
починаючих з 1993 р. Світовий банк провівши економічні Дослідження та оцінкі Галузо економікі п'яти країн. Дослідження підтверділі Наступний:
1. Сильне падіння сільськогосподарської продуктівності починаючі з 1990 р. (На 50%);
2. Вплив погіршення екологічної обстановки на стан сільськогосподарськіх земель, рибний проміслів и водно-болотних угідь, будучи причиною цього падіння (у поєднанні з порушеннях міждержавніх угідь);
3. Важливим роль сільського господарства в стратегіях з Відновлення економікі и продовольчо забезпечення, особливо в довгостроковій перспектіві;
4. Роль командної економікі у вінікненні и збереженні процесів деградації НАВКОЛИШНЬОГО середовища.
За оцінкамі Світового банку, перспективи довгострокового сільськогосподарського розвітку Будуть Під серйозною ЗАГРОЗА, ЯКЩО методи Управління водними ресурсами та солями не будуть вдосконалені. [2]
2. Деградація Аральського моря
Аральське море - Один з найбільшіх внутрішньоконтінентальніх замкнутих солонувато-водних водойм земної кулі. Розташоване в центре середньоазіатськіх порожніли, на вісоті 53 м над рівнем океану, Аральське море віконувало функції гігантського віпарніка. З нього віпаровувалася и надходіло в атмосферу близьким 60 куб. км води. Море спріяло поліпшенню гідротермічного режиму геосистем, суттєво вплівало на водний режим пустельніх рослин, продуктівність пасовища, забезпечував нормальне Функціонування артезіанськіх с...
