План
Введення.
1. Гігієнічні завдання знезараження питної води.
2. Реагентні (хімічні) методи знезараження питної води.
2.1 Хлорування.
2.1.1 Хлор.
2.1.2 Діоксид хлору.
2.1.3 Гіпохлорит натрію.
2.1.4 Хлорвміщуючі препарати.
2.2 Озонування.
2.3 Інші реагентні способи дезінфекції води.
3. Фізичні методи знезараження питної води.
3.1 Кип'ятіння.
3.2 Ультрафіолетове опромінення.
3.3 Електроімпульсної спосіб.
3.4 Знезараження ультразвуком.
3.5 Радіаційне знезараження.
3.6 Інші фізичні методи.
4. Комплексне знезараження.
Висновок.
Список літератури.
Введення
Серед багатьох галузей сучасної техніки, спрямованих на підвищення рівня життя людей, благоустрою населених місць і розвитку промисловості, водопостачання займає велике і почесне місце. Адже вода - це неодмінна частина всіх живих організмів, життєдіяльність яких без води неможлива. Для нормального перебігу фізіологічних процесів в організмі людини і для створення сприятливих умов життя людей дуже важливо гігієнічне значення води. В даний час забезпечення населення водою високої якості стало справжньою проблемою.
Проблема питного водопостачання зачіпає дуже багато сторони життя людського суспільства протягом всієї історії його існування. В даний час це проблема соціальна, політична, медична, географічна, а також інженерна та економічна. На питні та побутові потреби населення, комунальних об'єктів, лікувально-профілактичних установ, а також на технологічні потреби
підприємств харчової промисловості витрачається близько 5-6% загального водоспоживання. Технічно забезпечити подачу такої кількості води неважко, але потреби повинні задовольнятися водою певної якості, так званої питною водою.
Питна вода - це вода, що відповідає за своєю якістю в природному стані або після обробки (очищення, знезаражування) встановленим нормативним вимогам і призначена для питних і побутових потреб людини. Основні вимоги до якості питної води: бути безпечною в епідемічному й радіаційному відношенні, бути нешкідливою за хімічним складом, володіти сприятливими органолептичними властивостями. Для задоволення цих вимог в даний час використовується цілий комплекс заходів з підготовки питної води.
Звичайно, в річках та інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає дуже повільно. Річки вже давно не справляються зі скидами стічних вод та іншими джерелами забруднення. А адже рівень бактерицидної дії в стічних водах часто перевищує норму в тисячі і мільйони разів. Стоки потрапляють в річки і озера, а більшість міських водоканалів беруть воду саме з них. Таким чином, обов'язковими процесами в підготовці питної води є якісне очищення і знезараження стічних вод.
знезараження води називається процес знищення знаходяться там мікроорганізмів. У процесі первинного очищення вод затримуються до 98% бактерій. Але серед решти бактерій, а також серед вірусів можуть знаходитися патогенні (хвороботворні) мікроби, для знищення яких потрібна спеціальна обробка води - її знезараження.
При повному очищенні поверхневих вод знезараження необхідно завжди, а при використанні підземних вод - тільки тоді, коли мікробіологічні властивості вихідної води цього вимагають. Але на практиці використання для пиття і підземних, і поверхневих вод практично завжди без знезараження неможливо.
1. Гігієнічні завдання знезараження питної води
Вода природних джерел питного водопостачання, як правило, не відповідає гігієнічним вимогам до питної води і вимагає перед подачею населенню підготовки - очищення і знезараження.
Очищення води, що включає її освітлювання і знебарвлення, є першим етапом у підготовці питної води. У результаті її з води видаляються завислі речовини, яйця гельмінтів і значна частина мікроорганізмів. Але частина патогенних бактерій і вірусів проникає через очисні споруди і міститься в фільтрованої воді. Для створення надійного і керованого бар'єру на шляху можливої вЂ‹вЂ‹передачі через воду кишкових інфекцій та інших не менш небезпечних хвороб застосовується її знезараження, тобто знищення живих і вірулентних патогенних мікроорганізмів - бактерій і вірусів. Адже саме мікробіологічні забруднення води займають перше місце в оцінці ступеня ризику для здоров'я людини. Сьогодні доведено, що небезпека захворювань від присутніх у воді хвороботворних мікроорганізмів в тисячі разів вище, ніж при забрудненні води хімічними сполуками різної природи. Тому знезараження до меж, що відповідають встановленим гігієнічним нормативам, є обов'язковою умовою одержання води питної якості.
У практиці комунального водопостачання використовують реагентні (хлорування, озонування, вплив препаратами срібла), безреагентниє (ультрафіолетові промені, вплив імпульсними електричними розрядами, гамма-променями та ін) і комбіновані методи знезараження води. У першому випадку належний ефект досягається внесенням у воду біологічно активних хімічних сполук. Безреагентниє методи знезараження увазі обробку води фізичними впливами. А в комбінованих методах використовуються одночасно хімічне та фізичне впливу.
При виборі методу знезараження слід враховувати небезпеку для здоров'я людини залишкових кількостей біологічно активних речовин, що застосовуються для знезараження або утворюються в процесі знезараження, можливість зміни фізико-хімічних властивостей води (наприклад, утворення вільних радикалів). Важливими характеристиками методу знезараження є також його ефективність відносно різних видів мікронаселенія води, залежність ефекту від умов середовища.
При хімічних способах знезараження питної води для досягнення стійкого знезаражуючого ефекту необхідно правильно визначити дозу вводиться реагенту та забезпечити достатню тривалість його контакту з водою. Доза реагенту визначається пробним знезараженням або розрахунковими методами. Для підтримки необхідного ефекту при хімічних способах знезараження питної води доза реагенту розраховується з надлишком (залишковий хлор, залишковий озон), що гарантує знищення мікроорганізмів, що потрапляють у воду деякий час після знезараження.
При фізичних способах необхідно підвести до одиниці об'єму води задану кількість енергії, визначуване як добуток інтенсивності впливу (потужності випромінювання) на час контакту.
Існують і інші обмеження у використанні того чи іншого методу знезараження води. На цих обмеженнях, а також на перевагах та недоліках методів знезараження ми докладно зупинимося нижче.
2. Реагентні (хімічні) методи знезараження питної води
2.1 Хлорування
Найпоширеніший і перевірений спосіб дезінфекції води - Первинне хлорування. В даний час цим методом знезаражується 98,6 % Води. Причина цього полягає в підвищеній ефективності знезараження води і економічності технологічного процесу в порівнянні з іншими існуючими способами. Хлорування дозволяє не лише очистити воду від небажаних органічних і біологічних домішок, але і повністю видалити розчинені солі заліза і марганцю. Інша найважливіша перевага цього способу - його здатність забезпечити мікробіологічну безпеку води при її транспортуванні користувачеві завдяки ефекту післядії.
Істотний недолік хлорування - присутність в обробленої воді вільного хлору, яке погіршується її органолептичні властивості і що є причиною утворення побічних галогенсодержащіх сполук (ГСС). БПЊльшую частина ГСС складають тригалометани (ТГМ) - хлороформ, діхлорбромметан, дібромхлорметан і бромоформ. Їх утворення обумовлене взаємодією сполук активного хлору з органічними речовинами природного походження. Цей процес розтягнутий за часом до кількох десятків годин, а кількість які виникають ТГМ за інших рівних умов тим більше, чим вище рН води. Д...
