Зміст
Введення
1. Середовища проживання і екологічні чинники
1.1 Повітряне середовище
1.2 Водне середовище
1.3 Екологічні фактори
2. Адаптація
2.1 Адаптація рослин до забруднення атмосфери
2.2 Адаптація рослин до засолення грунтів
2.2.1 Рослини і важкі метали
2.3 Адаптація рослин до біотичних факторів
2.4 Адаптація рослин до абіотичних факторам
2.4.1 Вплив температури
2.4.2 Вплив світла на рослини
3. Дослідницька частина
Висновок
Словник
Використані інформаційні ресурси при виконанні навчально-дослідної роботи
Додаток
Введення
Обрана мною тема здалася мені актуальною, так як без рослин неможливо уявити життя на Землі. Вони створюють умови існування для всіх організмів: виділяють кисень, служать джерелом їжі для всіх живих організмів і т.д. Мені стало цікаво простежити за життям рослин у навколишньому їхньому середовищі, тому що на даний момент на Землі важка екологічна ситуація, і багато екологічні чинники змінюють навколишнє середовище, а, отже, змінюються і мешканці цього середовища, вони пристосовуються до умов життя. Але ж не тільки навколишнє середовище впливає не рослини. Рослини теж впливають на їх середовище проживання. Саме тому адаптація рослин до навколишнього середовища є гострою проблемою в наш час, і мені стало цікаво вивчити про неї більше.
Метою даної роботи є вивчення впливу навколишнього середовища, зокрема, міста на рослини.
Завдання: за літературними джерелами вивчити умови проживання рослин, поспостерігати за тим, як змінюються і пристосовуються рослини до середовища їхнього перебування в місті, і як рослини впливають на навколишнє середовище.
1. Середовища проживання і екологічні чинники
середу обитания - це частина природи, навколишнє живі організми і що надає на них пряме або непряме вплив. З середовища організми отримують все необхідне для життя і в неї ж виділяють продукти обміну речовин [7, c.23]. При вивченні навколишнього середовища виділяють наступні її основні складові: повітряне середовище; водне середовище (гідросферу); рослинний світ; тваринний світ, людина, домашні та дикі тварини, в тому числі риби та птиці; грунт (рослинний шар); надра (верхня частина земної кори, в межах якої можливий видобуток корисних копалин); кліматичну і акустичне середовище.
Вплив на організми надає не тільки навколишнє середовище, але і екологічні фактори: абіотичні (Температура, світло; вологість; концентрація солей і т.д.), біотичні (вплив організмів або популяцій одного виду один на одного; взаємодія особин або популяцій різних видів), антропогенні (прямий вплив людини на популяції; вплив людини на середовище проживання різних видів).
1.1 Повітряне середовище
Повітряне середовище може бути зовнішньої, внутрішньої виробничої і внутрішньої житлової. Самий нижній і найбільш щільний шар атмосфери містить до 80% всієї її маси і простягається в полярних і середніх широтах. Зовнішнє повітря біля поверхні землі містить за обсягом: 78,08% азоту; 20,95% кисню; 0,94% інертних газів і 0,03% вуглекислого газу. Часто повітря біля поверхні землі має різні домішки, особливо в містах: там він містить більше 40 інгредієнтів, чужих природного повітряному середовищі. Атмосфера має потужну здатність до самоочищення від забруднюючих речовин. Рух повітря призводить до розсіювання домішок. Пилові частинки випадають з повітря на земну поверхню під дією сили тяжіння дощових потоків. Багато гази розчиняються у волозі хмар і з дощами також досягають грунту. Під впливом сонячного світла в атмосфері гинуть хвороботворні мікроорганізми. Але в даний час обсяг щорічно викидаються в атмосферу шкідливих речовин різко зріс, становить багато мільйони тонн і перевищує межі здатності атмосфери до самоочищення.
Особливо шкідливою є сірчиста кислота. Вона може призвести до хлорозу в дерев (пожовтіння або знебарвленню листя) і карликовості. У мегаполісах, наприклад, на стовбурах дерев відсутні лишайники, які є показниками чистого повітря. Так само шкідливий міське повітря для хвойних, відбувається відмирання верхівок дерев, неправильне розгалуження і т.д. Ще одним з шкідливих речовин є чадний газ (оксид вуглецю). Він утворюється при неповному згоранні деревини, викопного палива та тютюну, при спалюванні твердих відходів і частковому анаеробному розкладанні органіки. Приблизно 50% чадного газу утворюється у зв'язку з діяльністю людини, в основному в результаті роботи двигунів внутрішнього згоряння автомобілів. Внутрішній повітря в оселях, як правило, має підвищений вміст вуглекислого газу, а внутрішнє повітря виробничих приміщень звичайно містить домішки, характер яких визначається технологією виробництва. Атмосфера містить багато пилу, яка потрапляє туди з поверхні Землі і частково з космосу. В результаті виверження вулканів, лісових пожеж, роботи промислових об'єктів і т.д. повітря забруднюється продуктами неповного згоряння. Найбільше пилу та інших домішок в приземному шарі повітря. Навіть після дощу в 1 см міститься близько 30 тис. пилинок, а в суху погоду їх у кілька разів більше. Пил, осідаючи на рослинах, забиває пори на листках, перешкоджаю процесам подиху і скорочує кількість світла необхідного рослинам. У результаті відбувається на Землі фотосинтезу, рослинність щорічно утворює 100 млрд. т. органічних речовин, засвоюючи при цьому близько 200 млрд. т. вуглекислого газу і виділяючи в зовнішнє близько 145 млрд. т. вільного кисню. Вважають, що завдяки фотосинтезу утворюється весь кисень атмосфери.
Про роль у цьому круговороті зелених насаджень свідчать такі дані: 1 га зелених насаджень в середньому за 1 годину очищає повітря від 8 кг вуглекислого газу (виділяється за цей час при диханні 200 осіб). Доросле дерево за добу виділяє 180 літрів кисню, а за п'ять місяців (з травня по вересень) воно поглинає близько 44 кг вуглекислого газу. Кількість виділяється кисню і поглинається вуглекислого газу залежить від віку зелених насаджень, видового складу, щільності посадки та інших факторів [5, c.23].
Таким чином, можна зробити висновок, що забруднення повітря дуже згубно впливають на життєдіяльність рослин. Рослини виділяють кисень, а ми їм дихаємо, тому забруднення повітря - це наша спільна проблема, і ми повинні боротися з нею.
1.2 Водне середовище
Водне середовище включає поверхневі і підземні води. Поверхневі води в основному зосереджені в океані, змістом 1 млрд.375 млн. кубічних кілометрів - близько 98% всієї води на Землі. Поверхня океану складає 361 млн. квадратних кілометрів. Вода в океані солона, причому більша її частина (більше 1 млрд. кубічних кілометрів) зберігає постійну солоність близько 3,5% і температуру, приблизно рівну 3,7 Вє С. Помітні відмінності у солоності і температурі спостерігаються в поверхневому шарі води, а також в окраїнних і особливо в Середземному морях. Вміст розчиненого кисню у воді істотно зменшується на глибині 50-60 метрів. Підземні води бувають солоними, солонуватими (меншою солоності) і прісними; існуючі геотермальні води мають підвищену температуру (більше 30 Вє С).
Існують багаторічні рослини, необхідна умова життя яких - перебування в прісній і солоній воді. Кількість прісної води складає всього лише 2,7% загального обсягу води на Землі, причому дуже мала її частка (усього 0,36%) є у легкодоступних для видобутку місцях. Велика частина прісної води міститься в снігах і прісноводних айсбергах. Але крім цієї проблеми існує ще одна, більш важлива. Це забруднення прісних вод [8, c.23].
Скидання неочищених стічних вод у водні джерела призводить до мікробіологічних забруднень води. Для того щоб рослина продовжувало свій ріст і розвиток йому потрібна чиста, прісна вода.
У нашо...
