Введення
Сьогодні будь-який банк у всьому світі виконує три основні функції: збір грошових коштів, їх переміщення, і кредитування ними. Збір коштів сам по собі варто банку грошей, на переміщенні коштів вже можна заробляти, але, все ж, бізнес банку - це, звичайно, надання кредитів.
До жаль, в Росії кредитування як підприємств, так і населення - в сучасних умовах заняття дуже ненадійна, і поки не дозволяє орієнтуватися на нього, як на основну сферу отримання доходів банком.
З допомогою організації систем електронних розрахунків цілком можливо побудувати банківські продукти, які навіть в умовах сьогоднішньої Росії, дозволять заробляти гроші, поєднуючи воєдино всі три банківські функції: збираючи дешеві ресурси великого числа небагатих клієнтів, контролюючи пересування грошей по циклу банківський рахунок - клієнт - магазин - банківський рахунок, і кредитуючи підприємства і торгові структури, пов'язані з цією клієнтурою. Це одна з небагатьох сьогодні реальних можливостей для банків заробляти гроші.
Актуальність теми досить очевидна, тому що все частіше і частіше в нашому житті ми стикаємося з електронними розрахунками, і все частіше і частіше сучасні інструменти грошового звернення починають витісняти на деяких ринках своїх попередників - готівкові та безготівкові гроші.
Причини цього процесу досить очевидні, так як ті кошти грошового обігу, які ми маємо зараз, аж ніяк не є ідеальними і тому йде їх безперервне вдосконалення. У якийсь момент накопичені удосконалення призводять до зміни інструментів. До того ж за останні 5-6 років у наше життя зі стрімкою швидкістю увірвався Internet разом зі своїми принципами спілкування, бізнесу і, що природно, своїми, принципово новими інструментами електронних розрахунків. [1]
При сучасному рівні розвитку науки і техніки, інформатизації різних областей життя в сучасному суспільстві, з'явилося безліч нових технічних можливостей проведення грошових розрахунків і взаємозаліків
без використання грошей так таких.
Комерційні банки в сучасних умовах, просто зобов'язані йти в ногу з часом, і надавати клієнтам вдосконалені банківські послуги, пов'язані з застосуванням електронних систем розрахунків.
1. Теоретичні аспекти систем електронних розрахунків у банківській системі.
Розрахунки з використанням готівкових грошей надзвичайно дорого обходяться державним і комерційним фінансовим структурам. Випуск в обіг нових купюр, обмін старих, утримання великого персоналу, незручності і великі втрати часу рядових клієнтів - усе це важким тягарем лягає на економіку країни.
В Росії, наприклад, близько 20% вартості кожного рубля іде на підтримку його ж власного звернення. Один з можливих і найбільш перспективних способів вирішення проблеми готівкового обороту - створення ефективної автоматизованої системи безготівкових розрахунків. За експертними оцінками, така система може забезпечити скорочення готівкового грошового обігу майже на третину.
З середини 20 століття починають з'являтися автоматизовані системи розрахунків з допомогою спеціальних банківських карток.
В даний час цей спосіб безготівкових розрахунків отримав таке широке поширення, що важко собі уявити сферу обслуговування, в якій би вони не використовувалися: магазини, квиткові каси, готелі усіх країн світу готові обслужити Вас, прийнявши вашу пластикову картку, як засіб оплати. Сьогодні в Росії вже є досвід еммітірованія як зарубіжних карток за ліцензії найбільших фінансових асоціацій, так і власних рублевих і валютних кредитних і дебетних карт. [2]
1.1. Пластикові карти, як одна з основ системи електронних розрахунків.
В Нині пластикові картки - це інструмент, який зараз є сучасним, доступним для загального користування і останнім часом все частіше і частіше змагається з тим, що ми звикли називати грошима у готівковій та безготівковій формі. Вони є найбільш близькими до готівки, вже досить усталеними і звичними для користувачів. [3]
Механізм функціонування системи електронних розрахунків заснований на застосуванні пластикових карток і включає в себе операції, що здійснюються за допомогою банкоматів, електронні системи розрахунків населення в торговельних організаціях, системи банківського обслуговування клієнтів вдома та на робочому місці.
Пластикова картка - це узагальнюючий термін, який узагальнює всі види карток, різних як за призначенням, набору, які надаються з їхньою допомогою послуг, так і за своїми технічними можливостями і організаціям їх випускають.
В процесі формування системи електронних грошових розрахунків на Заході була створена організація ISO (International Standarts Organization), яка розробила певні стандарти на зовнішній вигляд пластикових карт; порядок нумерації (освіти) рахунків; формат магнітних смуг; формат повідомлення, посиланого власнику картки про його операціях. Членами ISO є такі великі емітенти карток, як VISA, Master Card, American Express.
В даний час більше 200 країн світу використовують пластикові карти в платіжному обороті, що дозволяє зробити висновок про те, що пластикові карти є найважливішим елементом так званої В«технологічної революціїВ» в банківському справі.
В Росії одним з таких банків став В«Ощадбанк РФВ», який за 2009 рік збільшив обсяг емісії пластикових карт всіх типів на 30, 7%, тобто до 39, 8 млн. штук. При цьому кількість карток міжнародних платіжних систем зросла за рік на 34, 9% і склало 36, 7 млн. карт. [4] Кількість операцій в мережі пристроїв самообслуговування з міжнародних банківських картах, включаючи операції зняття готівкових коштів, за 2009 рік перевищило 133, 8 млн. транзакцій.
В«Ощадбанк РФ В»виходить на новий щабель розвитку і вже в травні 2010 року планує випуск нового продукту з використанням чипової технології В«Про 100В», нові карти В«Про 100 В», будуть використовувати технологію EMV стандарт, яка використовується міжнародними платіжними системами В«MasterCard і VisaВ».
За даними на 1 січня 2010 року кількість емітованих Сбербанком мікропроцесорних карт В«СберкартВ» склало 3, 1 млн. штук.
В Загалом кредитна організація В«Ощадбанк РФВ» планує перевести всіх держателів карт В«СберкартВ» на новий стандарт протягом півтора років.
Також можна відзначити, що вже навесні 2010 року В«ОщадбанкВ» планує розпочати широку емісію кредитних карт і випустити протягом року 1, 5-2 млн. штук. Завдяки В«Технологічної революціїВ», тобто пластикових карт оборот екварінговой торговельної мережі Ощадбанку в 2009 році збільшився на 29% і склав 202, 9 млрд. рублів.
Саме пластикові картки в ряді випадків виступають ключовим елементом електронних банківських та інших систем. Вони вийшли на передові позиції в організації грошового обороту індустріально розвинених країн Заходу, поступово витісняючи чеки і чекові книжки.
Банк зацікавлений працювати з картками виходячи з наступних міркувань:
перше, вони дозволяють збільшувати обсяги залучених ресурсів, маються на увазі.
друге, ті суми, які власники карток повинні покласти на свої спецрахунки в банку.
третє, це можуть бути страхові депозити, до яких банки (російські) вдаються для забезпечення більшої надійності В«картковихВ» операцій.
За всі операції з картками (купівля, переведення в готівку, конвертація) банк, як правило, стягує комісійні. Крім того, клієнт платить за отримання самої картки (не у всіх банках).
Підвищується конкурентний потенціал банку з урахуванням загальносвітової тенденції витиснення з платіжного обороту не тільки готівки, але і чеків, росте авторитет банку як учасника інноваційних процесів. [5]
Що стосується менш приємної сторони В«картковогоВ» бізнесу, для банку вона пов'язана з вельми високими витратами, особливо на початку роботи з картками (вступ до вже існуючу систему або організація власного процесингового центру,...
