Білич Геннадій Юрійович
Природу прибутку найлегше зрозуміти в умовах простого безгрошового обміну, коли поняття прибутку і економічного зростання стають, практично, неможливо розрізнити, перетворюючись, фактично, в синоніми. Прибуток компанії в таких умовах може бути матеріалізована тільки у вигляді додатково випущеного продукту, а значить, сума прибутків всіх учасників ринку дорівнює загальному додатковому продукту або, іншими словами, економічному зростанню. У реальних умовах грошового обміну повинна існувати можливість витратити прибуток на придбання споживчих або інвестиційних товарів, тому рівність між прибутком і економічним зростанням буде збережено. Будь нерівність між ними, породжене змінами грошової маси або неефективним витрачанням державою грошових коштів, отриманих у вигляді податків (з прибутку), негайно усувається інфляційними або дефляційними процесами.
Таким чином, прибутку, будучи мікроекономічними показниками, трансформуються на макрорівні в величину, рівну економічному зростанню. Існуюча зв'язок між економічним зростанням і прибутком дозволяє прояснити механізми економічного розвитку, неминучість настання періодів депресій і наступних економічних підйомів, які, безумовно, неминуче закінчуються черговими кризами.
Прибуток і економічне зростання.
Економічне рівновага, при якому прибуток і економічне зростання дорівнюють нулю, являє з себе, безумовно, окремий випадок загальної картини різноманітних динамічних змін, що відбуваються в реальному економічному світі. Джерела прибутку та виробничого росту виникають в умовах рівноваги, будучи руйнівниками останнього. Тому, логічно, починати міркування з стану рівноваги.
В умовах рівноваги і єдиного чинника виробництва виробнича функція буде мати наступний вигляд:
pQ = wL (1),
де p - ціна виробленого продукту, Q - кількість продукту, яку може бути представлено, як сума виробленого продукту по всім фірмам галузі (qi), w - Ціна виробничого ресурсу, L
- кількість ресурсу (li). Виробнича функція окремого підприємства:
pq = wl (2).
Витрати (Права частина рівняння) дорівнюють доходу (ліва частина рівняння), прибуток підприємства дорівнює нулю (v = 0). Відсутність коштів на інвестиції та неможливість залучення додаткових ресурсів спонукає підприємства до пошуку виходу з положення, що створилося. Вихід можливий тільки один, він полягає в підвищенні продуктивності існуючого ресурсу або заміну його на більш продуктивний альтернативний ресурс. Це можливо тільки шляхом впровадження технологічних, наукових, організаційних та інших досягнень, або, іншими словами, впровадженням інновацій. Після таких змін виробництво кінцевого продукту зросте, витрати не зміняться, виникне прибуток, а виробнича функція підприємства придбає такий вигляд:
pq + d (pq) = wl + v (3),
де d (pq) - приріст виробництва за час dt, v - прибуток. Враховуючи (2), рівняння (3) приймає вигляд:
d (pq) = v (4),
що вказує на рівність прибутку і економічного зростання. Оскільки в економіці важлива не абсолютна, а відносна ціна, в ході подальших міркувань за одиницю виміру приймемо ціну продукту (p = const). На ринку через час dt встановиться нова рівновага (за умови незмінності кількості ресурсу L = const):
p (Q + dq) = (w + dw) L,
яке відображає збільшення вартості ресурсу або зниження вартості продукту, кому як подобається. Приріст вартості ресурсу:
dw = pdq/L (5)
збільшує витрати підприємства і в наступному виробничому циклі прибуток стане трохи нижче. Тепер виробнича функція підприємства прийме наступний вид:
pq + pdq = (w + dw) l + v.
Після перетворень, враховуючи (5), прибуток за 2-й виробничий цикл складе:
v = pdq-lpdq/L = pdq (1-l/L) (6),
що, на перший погляд, не відповідає економічному зростанню, який тепер дорівнює нулю, оскільки як і раніше становить pdq, а загальний випуск продукції, як і в Перший виробничому циклі p (Q + dq). Але це не так, оскільки за цей же період інші компанії отримають збиток, або скоротять виробництво на величину:
(L-l) dw = pdq-lpdq/L = pdq (1-l/L).
Саме, тому сума прибутків всіх учасників ринку буде в точності дорівнює економічному зростанню.
Простіше все, переконатися в рівності суми прибутків підприємств і економічного зростання на простому прикладі. Нехай ринок складається з трьох фірм, кожна володіє однією одиницею ресурсу. Продуктивність або ціна ресурсу дорівнює 60 умовним одиницям. Нова технології дозволяють збільшити продуктивність до 90 умовних одиниць. Отже, l1 = l2 = l3 = 1, L = l1 + l2 + l3 = 3, w0 = 60, wn = 90, dw = 90-60 = 30. В стані рівноваги, коли всі підприємства працюють за старою технологією, а прибутку і зростання дорівнюють нулю, загальний випуск складає:
pQ0 = l1w0 + l2w0 + l3wo = 60 +60 +60 = 180.
Нехай перша фірма впровадить нові технології, в результаті чого збільшить виробництво. Витрати на закупівлю ресурсів залишаться незмінними, тому фірма отримає прибуток:
pq1 = wnl1 = 90, pq1 = w0l1 + v1, прибуток v1 = 30.
Друга фірма: pq2 = w0l2 = 60, pq2 = w0l2 + v2, прибуток v2 = 0.
Третя фірма: pq3 = w0l3 = 60, pq3 = w0l3 + v3, прибуток v3 = 0.
Загальний випуск: pQ1 = 90 +60 +60 = 210. Економічне зростання: pQ1-pQ0 = 210-180 = 30.
Прибуток і економічне зростання дорівнюють 30.
В Наступного виробничому циклі ситуація на ринку виробничих ресурсів змінюється. Вартість ресурсів починає збільшуватися:
pQ1 = w1L, w1 = pQ1/L, w1 = 210/3 = 70.
Вартість ресурсу збільшилася з 60 до 70 одиниць. На цей момент виробництво і прибуток першої фірми складе:
pq1 = wnl1 = 90, pq1 = w1l1 + v1, прибуток v1 = 20.
Друга фірма: pq2 = w0l2 = 60, pq2 = w1l2 + v2, прибуток v2 = - 10.
Третя фірма: pq3 = w0l3 = 60, pq3 = w1l3 + v3, прибуток v3 = - 10.
Друга і третя фірми починають зазнавати збитків, оскільки купують ресурси за зрослими цінами, а продуктивність залишається низькою. Зростання виробництва не спостерігається. Виробництво знаходиться на колишньому рівні і складає 210 одиниць. Рівність між економічним зростанням і прибутками зберігається:
pQ2-pQ1 = v1 + v2 + v3 = 0.
Фірми не бажають миритися зі збитками і, припустимо, друга фірма проводить модернізацію виробництва та впроваджує нові технології. На ринку ресурсів змін немає і вони закуповуються за старими цінами (w1 = 70). Ситуація складається таким чином:
Перша фірма: pq1 = wnl1 = 90, pq1 = w1l1 + v1, прибуток v1 = 20.
Друга фірма: pq2 = wnl2 = 90, pq2 = w1l2 + v2, прибуток v2 = 20.
Третя фірма: pq3 = w0l3 = 60, pq3 = w1l3 + v3, прибуток v3 = - 10.
Виробництво зростає до 240 одиниць. Як і раніше спостерігається рівність між економічним зростанням і прибутками:
pQ3-pQ2 = v1 + v2 + v3 = 30.
Такі міркування можна продовжувати нескінченно довго, але висновок про рівність суми прибутків всіх учасників ринку і економічного зростання буде залишатися незмінним.
Небажання нести збитки або скорочувати виробництво змушує підприємства переймати досвід успішної компанії, впроваджуючи передові технології управління і виробництва. Як було показано (6): v = pdq (1-l/L). Позитивна прибуток всієї економіки буде пропорційна l (1-l/L). Прирівнявши похідну по l до нуля, отримаємо l = L/2. Прибутку досягають максимуму, коли половина компаній впроваджує передовий досвід виробництва. На рис. 1 це досягається в точці В, потім прибули почнуть скорочуватися, економічне зростання сповільнюватися, перетворившись на нуль в точці С. Економіка вичерпала свій ресурс. Фактори виробництва використовуються найбільш ефективним, для даного рівня розвитку продуктивних сил, чином. Настав період рівноваги, який в реальних умовах люди схильні іменувати кризою. Ділянка АВ характеризуєтьс...