Taмаpa Алeкcaндpoвнa Бaтяeвa, кандидат економічних наук, дoцeнт кафедри економічної теорії факультету державного управління MГУ ім. Ломоносова.
Купівля інвесторами цінних паперів іноземних фірм без резидентів-посередників не проводиться. Тим часом потреба в таких цінних паперах існує. Можливість реалізувати цю потребу з'явилася після виникнення схеми продажу цінних паперів за допомогою так званих депозитарних розписок - вільно обертаються на фондовому ринку вторинних цінних паперів.
В Нині однією з особливостей розвитку організованих фінансових ринків, яскраво вираженою тенденцією є глобалізація - поява на базі національних ринків міжнародного ринку. Міжнародний ринок можна умовно розділити на внутрішній і зовнішній. Через законодавчу, політичної та економічної нестабільності, проблем, пов'язаних з оподаткуванням та конвертуванням, купівля інвесторами цінних паперів іноземних фірм без резидентів-посередників не проводиться. Тим часом потреба в таких цінних паперах існує. Можливість реалізувати цю потребу з'явилася після виникнення в США схеми продажу цінних паперів за допомогою так званих депозитарних розписок.
Приводом для випуску депозитарних розписок послужив заборона в 1927 р. законодавством Великобританії вивозу з країни національних цінних паперів.
В свою чергу, законодавство США забороняє вільне ходіння в країні цінних паперів нерезидентів. Вони можуть бути запропоновані на американському фондовому ринку тільки через ADR (американські депозитарні розписки). Ринок депозитарних розписок почав активно розвиватися в 70-80-і рр.. XX в. услід за інтеграцією світового капіталу. У 90-і рр.. цей ринок пережив справжній бум, який був частково спровокований падінням процентних ставок у США і пошуком американськими інвесторами можливостей заробляти гроші на ринках країн, що розвиваються.
В Нині на світових фондових ринках звертаються понад 1 000 депозитарних розписок на акції різних емітентів більш ніж з 60 країн, значна частина з яких представлена ​​компаніями з країн, що розвиваються, а також російськими емітентами.
1. Поняття депозитарної розписки
Депозитарні розписки являють собою інвестиційний інструмент міжнародного фондового ринку.
Депозитарна розписка - це вільно обертається на фондовому ринку вторинна цінний папір, випущена у формі сертифіката авторитетним депозитарним банком світового значення на акції іноземного емітента і яка свідчить про володіння певною кількістю акцій іноземної компанії, депонованих в країні знаходження цієї компанії, кругообіг яких здійснюється в іншій.
В світовій практиці розрізняють два види депозитарних розписок:
ADR (American Depositary Receipt) - американські депозитарні розписки, які допущені до обігу на американському фондовому ринку;
GDR (Global Depositary Receipt) - глобальні депозитарні розписки, операції з якими можуть здійснюватися і в інших країнах.
За американським законодавством ADR - сертифікат, який не є цінним папером, але засвідчує право на цінний папір. Сертифікат ADR повинен містити інформацію про депозитарії та короткий опис депонованих цінних паперів, повноважень по голосуванню (в тому числі за довіреністю), розподілу дивідендів. Сертифікат повинен також відображати розміри оплати послуг депозитарію. У сертифікаті повинно бути зазначено, що емітент підпадає під вимоги Закону 1934 р., що означає можливість для будь-якого інвестора отримати інформацію про емітента в Комісії США з цінних паперів і бірж (Securities and Exchange Commission - SEC).
Звичайні і привілейовані акції, облігації - всі ці цінні папери, як відомо, є емісійними цінними паперами, об'єктами інвестиційної діяльності. На всі емісійні цінні папери можуть бути випущені депозитарні розписки.
Розробляючи програму випуску ADR (GDR), компанії переслідують досягнення наступних цілей:
залучення додаткового капіталу для реалізації інвестиційних проектів;
створення іміджу, привабливого для іноземних та вітчизняних інвесторів, так як депозитарні розписки на акції компаній випускають відомі світові банки;
зростання курсової вартості акцій на внутрішньому ринку в результаті зростання попиту на ці акції;
розширення кола інвесторів, залучення закордонних портфельних інвесторів.
Випуск депозитарних розписок є досить привабливим і для інвесторів. Привабливість ADR (GDR) для інвесторів, як показує світовий досвід, складається в можливості:
більш глибокої диверсифікації портфеля цінних паперів;
доступу через депозитарні розписки до акцій закордонних компаній;
отримання високого доходу на зростанні курсової вартості акцій компаній з країн, що розвиваються країн;
зниження ризиків інвестування у зв'язку з несинхронним розвитком фондових ринків в різних країнах.
2. Види депозитарних розписок
Депозитарні розписки поділяються на два види: неспонсируемого і спонсоровані.
неспонсируемого ADR (non-sponsored ADR) випускаються з ініціативи великого акціонера або групи акціонерів, що володіють значним числом акцій компанії. Їх випуск ніяк не може контролюватися емітентом. Основна перевага випуску неспонсируемого депозитарних розписок полягає в тому, що вимоги Комісії США з цінних паперів і бірж (SEC) до цінних паперів, проти яких випускаються ці розписки, полягають лише в поданні їй пакету документів, що підтверджують повну відповідність діяльності компанії-емітента і її цінних паперів (акцій та облігацій) законодавству країни емітента. Недоліком неспонсируемого ADR є те, що торгувати ними можна тільки на позабіржовому ринку: неспонсируемого ADR не допускаються до торгівлі на біржі та в системі NASDAQ. Тому котирування неспонсируемого депозитарних розписок носять інформаційно-довідковий характер. В результаті купівля-продаж даних розписок здійснюється при особистій зустрічі, по телефону або за допомогою засобів електронного зв'язку.
В Останніми роками намітилася тверда тенденція до зниження числа програм випуску неспонсируемого розписок і зростання спонсорованих ADR.
фінансуються спонсором ADR (sponsored ADR) випускаються за ініціативою емітента. Вони можуть бути випущені тільки одним депозитарним банком, підписання спеціального договору з яким є обов'язковою умовою реєстрації в SEC.
фінансуються спонсором ADR випускаються чотирьох рівнів: першого, другого, третього і четвертого. Слід зазначити, що перші два випускаються на вже існуючі на вторинному ринку акції, а випуск ADR третього і четвертого рівнів передбачається за рахунок нової емісії.
3. Механізм випуску та обігу депозитарних розписок і його особливості
Депозитарні розписки - це фізично існуючі папери (сертифікати), що випускаються депозитарієм, в ролі якого традиційно може виступати банк або трастова компанія. Перед випуском спонсорованих ADR між компанією-емітентом і банком-депозитарієм підписується депозитарний договір, який фіксує всі умови випуску ADR і функції кожного боку. Під випуск ADR компанія-емітент здійснює емісію акцій і передає їх на відповідальне зберігання банку-кастоді або безпосередньо банку-депозитарію, який буде випускати ADR. У Росії ці послуги надають такі банки, як В«Кредит СвіссВ» (Credit Suisse) і В«Ай Ен Джі БенкВ» (ING Bank), які мають офіційно зареєстровані дочірні компанії в Москві. Банк-кастоді здійснює свої функції на підставі договору з банком-депозитарієм, випусковим депозитарні розписки.
Основні функції банка-кастоді, працюючого по програмі ADR:
здійснення обліку та перереєстрації власників акцій, на які депозитарний банк випустив ADR;
участь в перекладі дивідендів;
реєстрація себе самого в реєстрі акціонерного товариства у якості номінального утримувача по акціях, на які випущені депозитарні розписки.
Акції, які знаходяться на відповідальному зберіган...
