Тема 5. Особливості та спеціфіка методики Дослідження кон'юнктури світового Ринку Готельно и ресторани услуг
1. Дослідження рівноваги в економіці
економічна Рівновага ринок кон'юнктура
За Своїм змістом Поняття В«економічна РівновагаВ» Досить просто. Під ним розуміють такий стан економікі, при якому досягається стале урівноваження та взаємне збалансування структур, Що протистоять одна одній (виробництво и споживання, Попит и пропозиція ТОЩО). В ринкових системах урівноваження досягається завдякі ринковому механізму через встановлення відповідніх пропорцій. Рівновага відображає внутрішній стан рінкової системи, Яка самоупорядковується. За визначенням П. Самуельсона, Рівновага - ції такий стан економікі, при якому зберігається здатність її до саморегулювання: у випадка відхілення економічної системи від збалансованності стану в дію автоматично включаються сили, які намагаються відновіті порушені структурні зв'язки.
В умів сьогодення в сістемі економічної рівноваги поряд з ринковим відносінамі Значне Місце має державне регулювання.
Формування економічної рівноваги неможливе без поглиблення суспільного поділу праці. Саме Суспільний Поділ праці, Його Рівень и характер, Що прітаманні тій чи іншій Економічній сістемі, зумовлюють суттєві ознайо механізму рінкової рівноваги, принципи Його Формування и Функціонування, визначаються спеціфіку Його дії в конкретних історічніх умів. Ступінь розвітку та економічні Межі суспільного поділу праці, в свою Черга, залежаний від можливости Досягнення структурної збалансованості Економічних зв'язків, їхнього рівноважного стану. Взаємозв'язок Між економічною рівновагою и суспільнім поділом праці характерізується тім, Що Досягнення Першої є умів вдосконалення макроструктури суспільного виробництва. Об'єктивну зумовленість характеру и рівня роз В¬ витку суспільного поділу праці й про
цесів, для якіх ВІН є матеріальною основою, можливости Досягнення економічної рівноваги можна розглядаті Як Один з найважлівішіх законів рінкової економікі.
За змістом система економічної рівноваги багаторівнева. В Економічній Теорії розмежовують рівновагу обміну, виробництва, розподілу та споживання. У сукупності смороду формують Загальну систему економічної рівноваги відтворювального процесу. Одночасно віділяються Умови статічної рівноваги ї Умови рівноваги економікі, Що дінамічно розвівається. При цьому статичність рівновагу розглядають НЕ Як самоціль, а Ліше Як Попередня Сходинки до визначення Принципів збалансованості Економічних процесів, Що реально розвиваються. В Теорії кож віділяють Поняття повної та часткової, тімчасової та постійної рівноваги.
Стан економічної рівноваги не статичний. Структурні зв'язки динамічні, завдякі Чому здійснюється удосконалення їх. За Своїм характером ринкова Рівновага Завжди відносна. Тому економічний Розвиток Може буті збережений Як ціклічній рух від рівноваги, Яки склалася, до Порушення її и Далі до Формування на більш скроню рівні Нової рівноваги більш складного порядку.
У Теорії ціклічності рівновагу розглядають Як вихідний стан економічної дінамікі. Колі структурні Порушення відтворювальніх зв'язків досягають критичної величини, відбудова стану рівноваги здійснюється стрібкоподібно - через економічні кризи. У цьому випадка економічні кризи виконують функцію спеціфічного інструменту насільніцького Подолання діспропорцій, Що вініклі, и ВІДБУДОВИ порушеної рівноваги. Відновіті порушеннях рівновагу можна не Тільки насільніцькім, кризовое, а й еволюційнім шляхом, оскількі рівноваги можна досягті и на Основі застосування засобів антіціклічної політики держави та міждержавніх об'єднань. Можлівість вирівнювання крівої економічного зростання на інстітуціональній Основі НЕ Дає підстав вважаті можливости усунення факторів ціклічності. Дія останніх є суб'єктівною, и їх слід обов'язково враховуваті в Економічній політіці. Отже, економічна політика Як на мікро-, так и на макрорівні Управління винна містіті в собі антіціклічні елементи.
Ціклічність Як об'єктивна закономірність економічного розвітку є багатоструктурною за Своїм змістом. З урахування трівалості розрізняють короткочасні, або малі (3-4 рокі), середні (7-11 років) и Великі економічні цикли (40-60 років).
Під В«цикломВ» розуміється сукупність Явища та процесів, які складають коловорот Протяг визначеного відрізку часу. Це Поняття Стосовно Дослідження глобальних політічніх процесів набуває Додатковий Зміст, розуміється НЕ Як простий коловорот, внаслідок Якого соціальна система повертається до Попередня стану, а Як коловорот з Деяк змінамі у стані системи, тобто Розвиток по спіралі. Під В«хвилеюВ» традіційно розуміються колівальні Рухі в фізічному або соціальному середовіщі, а кож процес розповсюдження ціх рухів у просторі. Таким чином, Поняття В«циклуВ» відображає, дере за все, годин аспект соціальної дінамікі, тобто представляє послідовність змін, тоді Як Поняття В«ХвиліВ» пов'язується, дере за все, Із змінамі у просторі.
У структурі економікі особливо рельєфно віражені середні цикли, Що справляють найбільш відчутній Вплив на Розвиток Економічних процесів. У зв'язку з ЦІМ середні цикли не без Підстави назівають базисних.
За Своїм змістом середні цикли являютя собою економічні цикли відтворювального процесу; смороду відображають ціклічність розвітку НЕ Ліше виробництва, а й обміну, розподілу та споживання в їхній органічній Єдності. ЦІМ зумовлюється багатомірність ціклічніх Коливань. Її Розвиток характеризують Такі Вінницький національний:
- дінаміка валового національного продукту и національного доходу;
- дінаміка промислового виробництва;
- дінаміка зайнятості; дінаміка завантаженості виробничих потужностей;
- дінаміка реальних доходів населення.
Важливим Показники ціклічності є дінаміка норми прибутку (рентабельності), а кож інших показніків, Що характеризують економічну Ефективність відтворювального циклу.
Матеріальною основою ціклічності відтворювального процесу (середніх ціклів) є фізічне Оновлення основних засобів виробництва и, насамперед, їхньої найактівнішої Частина - знарядь праці.
Важливим особлівістю рінкової економікі є її нестабільність, Що проявляється в ціклічному чергуванні піднесень и спадів у економіці.
Причинами ціклічності є: періодічне віснаження автономних інвестіцій; ослаблення ефекта мультіплікації; Коливань обсягів грошової Масі; Відновлення В«основних капітальніх благ В»и т.д. У сучасній макроекономічній науці відсутня інтегральна теорія економічного циклу й економісті різноманітніх напрямів концентрують свою Увага на різніх причини ціклічності. Проти більшість економістів вважають, Що Рівень сукупного витрат безпосередню візначає Рівень зайнятості та виробництва. При цьому чинник сезонності Коливань ділової актівності в Деяк галузях (у сільському господарстві, будівніцтві и т.д.) віключаються. Основними фазами економічного циклу є Підйом и спад, у ході якіх відбувається відхілення від середніх показніків економічної дінамікі.
Економічний цикл - постійне повторення періодів підйому и спаду економічної актівності, Що відбівається через Зміни взаємозалежніх показніків - темпу економічного росту, рівнів зайнятості, виробництва й інфляції. Періодичні зльоті и падіння рінкової кон'юнктури, насамперед, віявляються в різноманітніх формах невідповідності попиту и Предложения. Основними характеристиками циклу є Його заподій, Фазі (Пожвавлення, бум, спад, Підйом), динамічні параметри, частота повторення, амплітуда показніків ділової актівності. До зовнішніх (екзогенніх) чінніків ціклічності відносяться Виробник, Що генерують початкові імпульсі, (Науково-технічні Відкриття, міграція, дінаміка населення, Нові джерела ресурсів); до внутрішніх (ендогенніх) чінніків - модіфікаторі імпульсів у рамках пофазно Коливань (Змін...
