Міністерство науки і освіти РФ
ГОУ ВПО В«Магнітогорський державний університетВ»
Соціальний факультет
Кафедра теорії та методики соціальної роботи
Оцінка ефективності програмно-цільового методу
служби зайнятості населення
Курсова робота
Магнітогорськ, 2011р.
ВСТУП
В даний час загальновизнаним є думка, що програмно-цільовий метод служить найважливішим інструментом здійснення державної соціальної та економічної політики розвитку країни та її окремих регіонів поряд з методами прогнозування та індикативного планування. Цільові програми являють собою увезення по ресурсах, виконавцям і термінам здійснення комплекси науково-дослідних, дослідно-конструкторських, організаційно-господарських та інших заходів, що забезпечують ефективне рішення конкретних задач в області державно-федеративного будівництва, науково-технічного, економічного, інвестиційного, соціально-демографічного, зовнішньоекономічного, культурного, екологічного та регіонального розвитку Російської Федерації.
Їх найважливішою особливістю є визначення, виходячи з народногосподарської значущості, економічної і соціальної доцільності складу пріоритетних напрямків розвитку і черговості їх реалізації з урахуванням можливостей фінансування програмних заходів на федеральному, регіональному або місцевому рівнях. Практика показує, що цільові програми можуть бути ефективно використані для управління соціальними та економічними процесами в регіонах. Програмно-цільовий метод дозволяє реалізувати нагальну потребу в здійсненні інтеграційних процесів в економіці, обумовлену, з одного боку, зростанням складності, комплексності проблем економічного розвитку, вимагають для свого рішення ефективних міжгалузевих, міжвідомчих, міжрегіональних взаємодій, і, з іншого - високим ступенем галузевої та територіальної диференціації розвитку продуктивних сил, дополняемой в умовах переходу до ринкової економіки різноманіттям форм власності.
В вітчизняній
економічній теорії програмно-цільове управління нерідко розглядалося тільки як метод планування. Однак основне в програмно-цільовому підході - це органічна єдність чітко структурованої змістовної частини програми з формуванням і використанням організаційного і фінансового механізмів її реалізації, контролем реалізації (останнє є одночасно і елементом активно функціонуючої зворотного зв'язку).
Таким чином, об'єктом дослідження є діяльність служби зайнятості населення. Предметом дослідження виступає використання програмно-цільового методу в діяльності служби зайнятості населення.
Метою дослідження виступає вивчення сутності використання програмно-цільового методу в діяльності служби зайнятості населення.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:
- вивчити сутність програмно-цільового методу;
- визначити роль цільових програм у регулюванні сфери зайнятості населення;
- розглянути цільові програми Челябінської області у сфері зайнятості населення;
- провести емпіричне дослідження.
Гіпотеза: вирішення проблеми зайнятості населення буде більш ефективним, якщо:
1) служба зайнятості населення буде будувати свою діяльність відповідно до діючими цільовими програмами;
2) служба зайнятості здійснюватиме заходи щодо інформування населення про реалізацію цільових програм.
В Як методи дослідження будуть використані наступні: аналіз наукової літератури, узагальнення досвіду, анкетування, спостереження.
В структуру роботи входять: вступ, два розділи, висновки по главах, висновок, список літератури і додаток.
ГЛАВА I. Теоретичних основ досліджуваної ПРОБЛЕМИ
1.1 Поняття і сутність програмно-цільового методу
Федеральні цільові програми - це орієнтир діяльності служби зайнятості населення. Вони являють собою основоположні документи, конкретно встановлюють, хто, що, коли, де і яким чином повинен робити на федеральному і на регіональному рівні, і спрямовані на вирішення конкретних великих проблем (2, с. 20).
В базисних поняттях програмно-цільового управління, що набули широкого поширення у вітчизняній і світовій практиці і в той же час трактованих неоднозначно, а то й по-різному, або взагалі позбавлених чітких дефініцій, ключовими термінами є вельми загальні категорії В«програмаВ» і В«метаВ», представляють не тільки економіко-управлінські, але і соціологічні, філософські категорії.
Програма (Від грец. Programma - публічне оголошення, припис, розпорядження) в самому загальному сенсі слова означає сукупність намічених, що підлягають послідовному виконання дій, операцій, процедур, пов'язаних спільністю розв'язуваної проблеми, завдання, а також інформації про ці дії. Подібне визначення може бути віднесено не тільки до програм здійснення комплексу заходів щодо вирішення виниклої проблеми, але і до таких специфічним програмами, як навчальні, комп'ютерні та навіть театральні, телевізійні, програми радіопередач, які містять відомості про сценічних діях, часу їх проведення, виконавців (4, с. 14).
Мета, як універсальне поняття, означає подумки представлений, очікуваний, намічений результат спрямованих дій. У той же час мета є мотив здійснення діяльності та засіб інтеграції окремих дій, складових діяльність, в єдину цілісну систему.
З'єднання, синтез понять В«програмаВ» і В«метаВ» утворює в своїй єдності категорію В«Програмно-цільова діяльністьВ» з модифікаціями В«програмно-цільові методиВ», В«Програмно-цільове управлінняВ», В«цільові програмиВ». Поєднання слів В«ПрограмністьВ» і В«цілеспрямованістьВ» дозволяє виділити коло програмних дій, що володіють спрямованістю, в сукупність чітко целеоріентірованних заходів. Такі заходи утворюють цілеспрямований програмно-цільовий комплекс, в якому мета діяльності виходить на перший план, стає, з одного боку, головним орієнтиром, а з іншого - сполучною ланкою всієї системи дій (17, с. 45).
Таким чином, програмно-цільова діяльність являє систему намічуваних, підлягають здійсненню заходів, дій, проведення яких покликане забезпечити досягнення єдиної, наперед поставленої мети. Певна подібним чином програмно-цільова діяльність має форми, що отримали назву В«Програмно-цільове плануванняВ», В«програмно-цільове управлінняВ», В«Соціально-економічне програмуванняВ». Всі форми, види діяльності, охоплюють планування, прогнозування, організацію, координацію на програмно-цільовій основі, використовують загальну методологію, звану програмно-цільовим підходом, або програмно-цільовим методом. Така методологія найбільш характерна для процесів вироблення та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із завданнями проблемного характеру, що виникають у різних областях життя, економіки, виробництва, обміну, споживання.
В широкому сенсі слова програмно-цільовий метод є спосіб вирішення великих і складних проблем за допомогою вироблення і проведення системи програмних заходів, орієнтованих на цілі, досягнення яких забезпечує вирішення виниклих проблем. Природно, що в подібному короткому визначенні, що відбиває головні риси програмно-цільового методу, не втілюється все різноманіття характеризують його ознак. До того ж при безпосередньому застосуванні програмно-цільового методу до конкретних проблем, об'єктам, процесам проявляються його специфічні особливості, зумовлені природою предметів і об'єктів та характером проблем, на рішення яких орієнтовані програмні заходи (22, с. 40).
Щоб отримати повне уявлення про програмно-цільовому методі рішення соціально-економічних проблем різного рівня і масштабу, більш докладно розглянемо основні його риси і ознаки. Програмно-цільовий метод найчастіше використовується при наявності проблемних ситуацій, що не знаходять свого вирішення, і інерційного режиму функціонування і розвитку програмованої системи. Інакше кажучи, програмно-цільовий спосіб має бути використаний, якщо пр...
