Контрольна робота
по економіці підприємства
Варіант № 19
Зміст
1. Опишіть сутність і значення собівартості продукції як економічної категорії та її види
2. Охарактеризуйте показники порівняльної економічної ефективності
3. Завдання
собівартість економічний середньорічний вибуття
1. Опишіть сутність і значення собівартості продукції як економічної категорії і її види
Собівартість продукції - це вартісна оцінка спожитих у процесі виробництва і реалізації продукції економічних ресурсів та інших витрат, наприклад у формі податків, зборів та обов'язкових відрахувань, що здійснюються відповідно до чинного законодавством. В організації і технології виробництва собівартість продукції визначається не придбаними ресурсами, а ресурсами, які використані в процесі виробництва відповідно до норм їх витрат. Собівартість продукції включає поточні витрати підприємства, виражені в грошовій формі, на виробництво та реалізацію продукції. Собівартість як показник вказує, скільки коштує виробництво продукції для себе - звідси і термін В«собівартістьВ».
Економічне призначення собівартості - відшкодувати підприємству витрати на виробництво і реалізацію продукції та забезпечити просте відтворення матеріальних і нематеріальних ресурсів, основних засобів і робочої сили. Різниця між доходом і собівартістю визначає розмір прибутку підприємства. Склад витрат характеризує оподатковувану базу на підприємстві для розрахунку різних податків, а отже - надходження коштів до бюджету. Тому в Республіці Білорусь перелік таких видів витрат визначено спеціальним документом В«Основні положення по складу витрат, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) В».
Як економічна категорія собівартість продукції виконує ряд найваж
ливіших функцій:
• облік і контроль всіх витрат на випуск і реалізацію продукції;
• база для формування оптової ціни на продукцію підприємства і визначення прибутку та рентабельності;
• економічне обгрунтування доцільності вкладення реальних інвестицій на реконструкцію, технічне переозброєння і розширення діючого підприємства;
• визначення оптимальних розмірів підприємства;
• економічне обгрунтування і прийняття будь-яких управлінських рішень та ін
Структура собівартості - це процентне співвідношення окремих елементів витрат. Структура собівартості буває не тільки галузевий, але і окремих підприємств. Це пояснюється впливом на структуру собівартості численних факторів, найважливіші з яких особливість виробленої продукції, специфіка споживаної сировини, особливість технологічних процесів.
В залежності від структури собівартості виробленої продукції розрізняють трудомісткі, матеріаломісткі, енерго-і паливоємність, фондомісткі підприємства і галузі зі змішаною структурою собівартості.
Класифікація видів собівартості здійснюється за такими ознаками.
1. За рівнем і місцю формування витрат розрізняють два види собівартості: індивідуальну і середньогалузеву собівартість. Індивідуальна собівартість - це витрати на виробництво і реалізацію продукції, складаються на кожному окремому підприємстві. Середньогалузева собівартість-витрати на виробництво та реалізацію продукції, що складаються в середньому по галузі.
2. За способами розрахунку виділяють планову, нормативну і фактичну собівартість. Під планової зазвичай розуміють собівартість, визначувану на основі планової (кошторисної) калькуляції затрат.Норматівная собівартість виробу показує витрати на його виробництво і реалізацію, розраховані на базі нормативів амортизаційних відрахувань, норм витрат матеріалів і праці, що діють на початок звітного періоду. Вона відбивається в нормативних калькуляціях. Фактична собівартість виражає склалися в звітному періоді витрати на виготовлення і реалізацію певного виду продукції, тобто дійсні витрати ресурсів. Фактична собівартість випуску конкретних виробів фіксується в звітних калькуляціях.
3. За ступенем повноти обліку витрат розрізняють виробничу та комерційну собівартість. Виробничу утворюють всі витрати, пов'язані з виготовленням продукції. Витрати, пов'язані з реалізацією продукції (витрати на тару, упаковку/доставку продукції до пункту призначення, маркетингові і збутові витрати), враховують при визначенні комерційної собівартості. Сума виробничих витрат і витрат по реалізації продукції, включаючи податки, збори і обов'язкові відрахування в цільові та небюджетні фонди, що відносяться на собівартість, утворює повну собівартість продукції.
У собівартість продукції (Робіт, послуг) підприємства включаються витрати, пов'язані з використанням у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів та інших витрат на її виробництво і реалізацію. Крім цього в собівартість включаються: витрати на підготовку і освоєння виробництва; витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, обслуговуванням виробничого процесу; витрати по забезпеченню нормальних умов праці і техніки безпеки; виплати, передбачені законодавством про працю, за опрацьованим час, оплата чергових і додаткових відпусток, оплата робочого часу за виконання державних обов'язків; відрахування на державне соціальне страхування від витрат на оплату праці, що включаються в собівартість продукції; відрахування з обов'язкового медичного страхування.
У собівартість продукції не включаються витрати, які здійснюються за рахунок прибутку, а саме:
в– податки, виплачувані підприємством з прибутку підприємства;
в– витрати і втрати, відносяться на рахунок чистого прибутку і збитків: витрати за анульованими виробничими замовленнями і на зміст законсервованих виробничих потужностей, судові витрати, штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, збитки від списання безнадійних боргів;
в– витрати на виконання робіт з будівництва та змістом соціальних об'єктів (житло, заклади відпочинку та оздоровлення, що належать підприємству);
в– вартість робіт, виконуються в порядку надання допомоги та участі в діяльності інших підприємств;
в– премії, виплачуються за рахунок прибутку підприємства;
в– матеріальна допомога працівникам.
2. Охарактеризуйте показники порівняльної економічної ефективності
Економічне обгрунтування впровадження доцільного варіанта в життя проводиться шляхом розрахунку порівняльної економічної ефективності, що підкреслює переваги одного з обстежуваних варіантів.
Якщо один з порівнюваних варіантів для його здійснення вимагає більше капітальних вкладень у порівнянні з іншим варіантом, але в результаті цього досягається зниження собівартості, то вибір варіанту здійснюється на основі розрахунку показників терміну окупності або коефіцієнта порівняльної ефективності додаткових капітальних вкладень і їх зіставлення з нормативними величинами, так як в такій ситуації на основі простого логічного порівняння економічних показників за варіантами неможливо зробити висновок про оптимальність варіанту, відібрати кращий.
Класичне напрямок в розрахунках - це визначення приведених витрат по досить більшого кількості представляються до вирішення завдань в області розвитку і впровадження науково-технічного прогресу: від визначення обсягу випуску однієї і тієї ж або взаємозамінної продукції; встановлення розмірів підприємств і рівня їх спеціалізації; якості продукції; форм відтворення основних фондів; нової техніки і технічного вдосконалення виробництва; відкриттів, винаходів; вдосконалення методів управління; впровадження нових форм господарювання і інших напрямків, характерних для становлення і розвитку промислового підприємства, аж до вирішення проблем реструктуризації народного господарства, виділення пр...
