1. Конкуренція: поняття, сутність, види
1.1 Конкуренція в ринковій системі
Найважливішою ознакою ринку є його конкурентний характер. Це означає, що в ринковій системі кожен суб'єкт виступає як конкуруюча сторона по відношенню до всіх інших суб'єктів. Конкуренція в широкому сенсі означає можливість виграшу в змаганні, в вузькому - володіння властивостями, що створюють переваги для учасника економічного змагання.
Конкуренція обумовлена, по-перше, безмежними потребами людей і обмеженими ресурсами, якими володіє суспільство, по-друге, суверенним правом кожного суб'єкта ринкових відносин на реалізацію свого економічного потенціалу, що неминуче призводить до зіткнення між ними, до досягнення поставлених цілей за рахунок обмеження інтересів інших.
У всьому різноманітті конкурентних відносин можна виділити три рівні: 1) мікрорівень, де об'єктами конкурентної боротьби виступають види продукції, виробництва, якість товарів і послуг, ціни; суб'єктами окремі фірми; 2) мезорівень - об'єктами конкурентної боротьби є сфери найбільш вигідного додатка капіталу; суб'єктами - галузі, корпоративні об'єднання підприємств і фірм конгломератного типу; 30 макрорівень, що втілює загальний стан господарських систем, їх збалансованість, інвестиційний клімат, податковий режим, тарифно-митний політику та ін; суб'єкти - народногосподарські комплекси.
Конкуренція в ринковій економіці виконує наступні функції:
В· Націлює на створення будь-яких нових компонентів ринкових відносин, які забезпечували б перевагу над суперниками (нова продукція, включаючи субститути, нові форми технології і організації виробництва, нові методи розподілу та збуту і т.д.);
В· сприяє модернізації виробництва;
В· Стимулює підвищення якості продукції, вид
озміна асортиментного набору товарів і послуг, надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням.
Виділяють дві основні групи методів конкуренції : цінові та нецінові.
Цінова конкуренція - це суперництво підприємців за витяг додаткового прибутку на основі зменшення витрат виробництва і реалізації певної продукції, зниження цін на цю продукцію без зміни її асортименту та якості. Нецінова конкуренція - припускає створення відмінностей в якості товарів і послуг. Вона включає: зміну властивостей продукції; надання продукції якісно нових властивостей; створення нової продукції для задоволення тих же потреб; створення нової продукції для задоволення потреб, що не існували раніше; оновлення властивостей товару; надання товарам властивостей, що є символом моди; вдосконалення послуг додаткового характеру, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням, демонстрацією, установкою і ін
У практиці ринкових відносин розрізняють сумлінну й несумлінну конкуренцію. Сумлінна конкуренція - Це така, при якій дотримуються правові й етичні норми взаємин з партнерами. Під недобросовісною конкуренцією розуміють технічний шпигунів, підкуп працівників конкурента, помилкова реклама, самовільне використання чужого товарного знаку і т.п. (1 с. 102)
Слід розрізняти два терміни: конкурентну боротьбу , під якою розуміється ступінь змагальності фірм, і конкурентність ринку , яка характеризує ринкову структуру. Поняття ринкової структури відображає найважливіші аспекти ринку - кількість фірм в галузі, кількість покупців товарів і послуг, тип виробленого продукту. Можливості для виходу в галузі і виходу з неї, здатність фірм впливати на попит та ін
Аналіз аспектів ринку дозволяє виділити найважливіший критерій конкурентності ринку - наявність або відсутність у фірми ринкової влади.
Ринкова влада означає здатність продавця або покупця впливати на ціну товару. На основі цього критерію виділяють ринки досконалої та недосконалої конкуренції.
Досконала конкуренція - це організаційна структура ринків, що характеризуються великою кількістю покупців і продавців, вільним вступом і виходом, рівним доступом до інформації і однорідним продуктом, у зв'язку з чим окремий підприємець не може впливати на ціну. У сучасній економіці практично неможливо знайти вільний, або зовсім конкурентний, ринок. Ринки, не відповідають умовам досконалої конкуренції, отримали назву ринків недосконалої конкуренції.
Недосконала конкуренція - форма організації тих ринків, де виробники можуть впливати на ринкову ціну, підвищуючи або знижуючи її. За ступенем повноти ринкової влади виділяють монополістичну конкуренцію, олігополію і чисту монополію.
Ця курсова робота присвячена особливостям функціонування ринкових структур недосконалої конкуренції: чистої монополії, олігополії і монополістичної конкуренції, а також принципам антимонопольної політики держави, про що і піде мова в наступних главах.
1.2 Загальна характеристика ринків недосконалої конкуренції
Досконала конкуренція є скоріше абстрактною моделлю, зручною для аналізу основних принципів формування ринкової поведінки фірми. У реальній дійсності чисто конкурентні ринки зустрічаються рідко, як правило кожна фірма має В«своє обличчяВ», і кожен споживач, вибираючи продукцію тієї або іншої фірми, керується не тільки корисністю продукції та її ціною, але і своїм ставленням до самої фірми, до якістю випускаються нею виробів. (1 с. 240)
Отже, абсолютно конкурентний ринок розглядається як модель, що дозволяє визначити, наскільки той чи інший реальний ринок відповідає умовам досконалої конкуренції.
Існуючі господарські реалії розходяться з умовами досконалої конкуренції за багатьма напрямками. Серед них слід відзначити:
В· бар'єри, що обмежують вхід на ринок нових капіталів;
В· бар'єри, що перешкоджають мобільності економічних ресурсів;
В· неповнота ринкової інформації;
В· орієнтація виробництва на диференційовану продукцію;
В· взаємозалежність учасників конкуренції.
Обмеженість входу нових фірм на ринок може бути викликана багатьма причинами. Найбільш типовими є дві:
В· складність входження нових фірм на ринок, коли на ньому вже діють сильні конкуренти. Вхід на ринок може бути утруднений за рахунок дії позитивно ефекту масштабу, коли зростання обсягу виробництва супроводжуються економією середніх витрат, що дозволяє виробнику знизити ціну продукції. У цих умовах нові фірми стикаються з необхідністю залучення значного обсягу капіталу та кваліфікованого менеджменту, що дуже важко забезпечити на стартових позиціях;
В· адміністративні обмеження, які вводить держава при реєстрації нових фірм, а також пред'являючи додаткові вимоги до здійснення тих чи інших видів діяльності. До Наприклад, держава, в заходи захисту споживачів від проникнення на ринок неякісної продукції, може посилити вимоги до ліцензування певних видів діяльності та отриманню сертифікації продукції.
Бар'єри мобільності економічних ресурсів можуть бути пов'язані з будь-якими умовами, що перешкоджають вільному переміщенню економічних ресурсів (праці, землі, капіталу) і консервуючими їх секторальні і галузеві прив'язку.
У Росії ринок праці характеризується досить значними перешкодами для циркуляції ресурсів: працівник має серйозні обмеження зміни місця проживання через нерозвиненість ринку житла і дії системи прописки.
Неповнота ринкової інформації характеризує стан ринкового середовища в російських умовах. В результаті ринкові агенти не можуть прийняти найкращі господарські рішення, що ускладнює процес самоорганізації ринкового господарства.
Достовірність, широта і якісний рівень ринкової інформації багато в чому залежать від розвиненості р...
