МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. МЕЧНИКОВА
ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ЕКОНОМІКІ І МЕХАНІКІ
КАФЕДРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА МІЖНАРОДНІХ Економічних ВІДНОСІН
Індивідуальна робота
на тему: Національна інноваційна система Китаю
Студентки ОНУ
ім. І.І. Мечникова, ІМЕМ,
МЕВ - 4 курс, 1 група
Пісоцький Юлії
Одеса - 2010
ПЛАН
ВСТУП
1) Фінансова інфраструктура Китаю.
2) Виробничо-технологічна інфраструктура.
3) Інформаційна інфраструктура
4) Кадрові особливості в Китаї.
5) Експертно-консалтингова інфраструктура.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Інноваційне розвиток Китаю має яскраво виражений В«наздоганяючийВ» характер. Воно здійснювалося згідно політиці В«відкритих дверейВ» за наступним сценарієм: спочатку передові технології залучалися за кордону в східні провінції, а потім поширювалися в відсталі центральні і західні регіони країни
Піднебесна стає все більш важливим гравцем в області інновацій. Починаючи з 2000 року вона займає друге місце в світі після США за кількістю науково-дослідних працівників. І шосте місце - по видатках на наукові дослідження і розробки. Згідно з даними ОЕСР, домінуючу позицію по видатках на наукові дослідження і розробки в Китаї займає приватний сектор, на частку якого припадає 62,4%, НДІ - 25,9%, вузи - 10,5%. Якщо раніше економіка країни орієнтувалася на масове виробництво товарів і послуг В«під копіркуВ», то в даний час досягнута зацікавленість приватного сектора в інноваційному характері розвитку і забезпечена інтеграція між наукою та бізнесом.
Метою даного дослідження є вивчення національної інноваційний системи Китаю.
Досягнення мети передбачає досягнення наступних завдань:
- Вивчення фінансової інфраструктури Китаю;
- Аналіз виробничо-технічної інфраструктури Китаю;
- Вивчення інформаційної та кадрової інфраструктур;
Об'єктом дослідження є Китай. Предметом - національна інноваційна система Китаю.
Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення, сформульовані в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених дослідженню Китаю і статистичні дані офіційних сайтів.
1) Фінансова інфраструктура Китаю
На Зараз в банківській системі Китаю існує чотири різновиди кредитних організацій: політичні банки (Ескпортно-імпортний банк, Банк Розвитку Китаю і Сільськогосподарський банк розвитку Китаю) державні банки або банки "великої четвірки" (Банк Китаю, Торгово-промисловий банк Китаю, Будівельний банк Китаю, Сільськогосподарський банк Китаю), акціонерні банки (China CITIC Bank, China Everbright Bank, Mingsheng Banking Corporation, China Merchants Bank та ін), а також міські та сільські кредитні кооперативи. Контролюючим і регулюючим органом китайської банківської системи є Народний Банк Китаю, а також Комітет з контролю за банківською діяльністю. [1]
В Відповідно до визначення Державного комітету КНР з контролю і управлінню банківськими справами до банківсько-фінансовим організаціям Китаю відносяться: політичні банки, державні комерційні банки, акціонерні комерційні банки, міські банки, аграрні кредитні кооперативи, інші фінансові установи. [2]
Банківська система Китаю
Центральний банк
Народний банк Китаю
Політичний банки
Державний банк розвитку
Імпортно - експортний банк Китаю
Банк Китаю з розвитку сільського господарства
Державні
Торгово - промисловий банк Китаю
Комерційні банки
Банк Китаю
Сільськогосподарський банк Китаю
Народний будівельний банк Китаю
Акціонерні комерційні банки
Більш 120акціонерних комерційних банків
Міські банки
Банки Шанхая, Пекіна та ін
Інші фінансові установи
Міські та сільські кредитні кооперативи
Сільські комерційні банки
Інвестиційні траст-компанії
Фінансово-кредитні компанії
Народний банк Китаю є центральним банком, він безпосередньо підпорядковується Госсовету КНР. [1]
Політичні банки - це спеціалізовані банки, які видають грошові кошти для підтримки державної економічної політики. Діючи за принципом планового управління, цільового акумулювання та використання коштів, самобалансування і беззбитковості, вони не ставлять своєю метою рентабельність. Політичні банки з'явилися як один із заходів щодо прискорення комерціалізації державних комерційних банків. В даний час до таких відносяться три банку. Державний банк розвитку кредитує переважно затверджені державою програми в сфері виробництва, великого та середнього капітального будівництва, технічної реконструкції.
Банк Китаю з розвитку сільського господарства в основному здійснює фінансові операції, пов'язані з проведеної державою сільськогосподарською політикою, розпоряджається бюджетними коштами, що йдуть на підтримку аграрного сектора. Імпортно-експортний банк Китаю кредитує експорт великого обладнання, а також виробів машинобудування та електроніки. В процесі своєї діяльності політичні банки зазвичай доручають виконання конкретних операцій комерційним банкам.
В процесі своєї діяльності політичні банки зазвичай доручають виконання конкретних операцій комерційним банкам. Комерційні банки-основа китайської фінансової системи. Вони діляться на дві групи.
Перша - Це державні комерційні банки (Торгово-промисловий банк Китаю (ТПБК), Банк Китаю (БК), Сільськогосподарський банк Китаю (СБК) та Народний будівельний банк Китаю (НСБК). Вони виконують вкрай важливу функцію надання фінансової підтримки процесу реформ в Китаї.
Друга група комерційних банків - це акціонерні комерційні банки.
Міські банки. Їх головним завданням є видача кредитів для підтримки і розвитку інфраструктури міста. Подібні банки існують тільки у великих містах країни, таких, як Шанхай, Пекін, Чженчжоу.
Інші фінансові установи Китаю включають міські та сільські кредитні кооперативи, сільські комерційні банки, інвестиційні траст-компанії, фінансово-кредитні компанії, іноземні банки і т.д. [2]
Державний банк розвитку (ДБР) офіційно був заснований 17 березня 1994 з центральним офісом в Пекіні, у складі якого 23 відділу. Банк має 32 операційних відділення по країні і 5 пред-ставітельств. Статутний фонд ГБР становить 50 млрд юанів (6 млрд дол. США). Активи банку на початок 2007 р. становили 2314300000000 юанів (297 млрд дол.), Частка безнадійних кредитів - 0,75%, достатність капіталу - 8,05%.
Задача ГБР - кредитування під низький відсоток ключових об'єктів інфраструктури і базових галузей, відставання яких протягом ряду останніх років стримувало розвиток економіки. Банк також повинен направляти грошові кошти на технічне оновлення великих державних підприємств. Вибір об'єктів кредитування визначає Держплан (з березня 2003 р. це - Комітет розвитку і реформ Держради КНР), а банк повинен забезпечити повернення основної суми, наданої у вигляді кредиту. Отримання прибутку банком не є визначальним, проте тільки в 2006 р. чистий прибуток банку с...
