Зміст
Введення
1. Роль, цілі та зміст діагностики прибутку і рентабельності підприємства
2. Роль і місце підприємства на регіонально ринку
3. Діагностика прибутку і рентабельності підприємства
3.1 Аналіз прибутковості та рентабельності
3.2 Факторний аналіз прибутку і рентабельності
4. Оцінка ризику недоотримання прибутку
5. Шляхи підвищення прибутку
Висновки
Список літератури
Введення
Економічна діагностика виробничих підприємств як специфічний вид оцінки підприємства виступає основним методом на сьогоднішній день, оскільки такий вид оцінки дозволяє пов'язувати предмет, об'єкт, метод та область можливих дій.
Актуальність даної теми продиктована тим, що в умовах ринкової економіки зростає значення комерційної діяльності з метою отримання максимального прибутку від реалізації продукції підприємства та підвищення рентабельності підприємства для задоволення матеріальних і соціальних потреб працівників і виробничого розвитку підприємства.
Об'єктом дослідження - готель "Зюйд".
Предмет дослідження - процес і методи діагностики прибутку і рентабельності підприємства.
Метою даної курсової роботи є аналіз прибутку від реалізації продукції на підприємстві, розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльностіпідприємства на підставі управління прибутком і рентабельністю.
У зв'язку з поставленою метою при виконанні роботи були поставлені наступні завдання:
- вивчити роль, цілі та зміст діагностики прибутку і рентабельності підприємства;
- визначити роль і місце досліджуваного підприємства на регіональному ринку;
- провести аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства;
- проаналізувати вплив факторів на основні фінансові результати діяльності підприємства;
- дати оцінку ризику недоотримання прибутку досліджуваним підприємством;
- розробити заходи по підвищенню прибутку підприємства.
При написанні даної роботи були використані матеріали українських та зарубіжних авторів, періодичні видання, законодавчі та нормативні документи.
Тема дослідження широко висвітлена у працях вітчизняних і зарубіжних економістів. Багато авторів приділяють увагу питанням формування та використання прибутку підприємства та їх аналізу, для визначення своєчасного виявлення та усунення недоліків в ефективності діяльності підприємства, та знаходження резервів підвищення прибутковості і рентабельності підприємства.
З українських економістів - Це проф. А.Н. Поддерегін, проф. А.А. Мазаракі, проф. В.В. Буряковський, проф. В.Я. Карамзін, д.е.н., к.е.н. проф. М.В. Грідчіна, Бабенко Л., Бабич Л., Батищев В., Журавська І. та ін, з російських авторів - це проф. Л.Н. Павлова, проф. А.Д. Шеремет, М.І. Баканов, В.И Хома, проф. Д.Г. Черник, проф. А.С. Булатов, вони визначили природу і форми діагностики, її місце в економічному аналізі, досліджували процедури і методи діагности, розробили прийоми практичного застосування діагностичного аналізу прибутковості на підприємстві. Інформаційною базою для даної роботи послужили основні документи бухгалтерської звітності (Форма 1 і 2), інші фінансові документи, надані в додатку.
Ця курсова робота включає в себе 51 сторінок, 18 таблиць, 8 рисунків, 21 літературних джерел та 2 додатки.
Ключові слова: прибуток, використання та розподіл прибутку, управління прибутком, рентабельність, прибутковість, виручка від реалізації, рівень прибутку, чистий прибуток.
1. Роль, цілі та зміст діагностики прибутку і рентабельності підприємства
рентабельність прибуток дохід фінансовий
Термін "діагностика" запозичений з медицини. Слово "діагноз" (від грецького "діагнозіс") означає розпізнавання, визначення. Він являє собою процес дослідження об'єкта діагнозу з метою отримання результату діагнозу, тобто висновки про стан об'єкта діагнозу [9, с.32]. Такому чином, сутність діагностики полягає у виявленні патологічних змін у досліджуваній системі і встановленні діагнозу. Діагностика як спосіб розпізнавання стану соціально-економічної системи за допомогою реалізації комплексу дослідницьких процедур і виявлення в них слабких ланок і вузьких місць відноситься до методів непрямих вимірів.
Елементи соціально-економічних систем, властивості яких підлягають визначенню, звичайно недоступні для безпосереднього спостереження і виміру. Тому слід вимірювати не їхні параметри, а параметри процесів, породжуваних елементами цих систем і доступних для вимірів. На малюнку 1.1 представлена ​​характеристика діагностики як процесу [8, с.6]. Економістами дано ряд визначень економічної діагностики. Так, Р.І. Шніппер під економічною діагностикою припускає "вивчення стану господарюючого суб'єкта, вплив факторів розвитку соціально-економічних процесів і виявлення відхилень від нормального розвитку. Економічна діагностика орієнтована що на пізнання економічних протиріч, так і на розробку заходів щодо їх вирішення. Комплексний характер економічної діагностики полягає в тому, щоб простежити динаміку досліджуваних процесів у взаємозв'язку, досліджувати прямі та зворотні зв'язки між процесами. Діагностичні методи покликані відображати причинно-наслідкові зв'язки і залежності "[10, с.19].
Рис. 1.1 - Характеристика діагностики як процесу
Згідно Л.А. Костирко та Ю.М. Бахрамову, "діагностика економічної системи - це сукупність досліджень за визначенням цілей функціонування підприємства, способів їх досягнення і виявлення недоліків "[14, с. 45].
Французький економіст Коласс Б. вважає, що займатися діагностикою - це означає розглядати в динаміці симптоми явищ, які можуть затримати досягнення поставлених цілей і рішення задач, піддаючи небезпеці плановану діяльність. Це передбачає вироблення коригувальних рішень і/або перегляд цілей і прогнозів. Знання ознаки (симптому) дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не виробляючи безпосередніх вимірювань, тобто без дій, які вимагають додаткового часу та коштів [9, с.27].
У процесі цього дослідження автор об'єднав відомі види діагностичного аналізу з точки зору цілей його проведення та масштабів робіт в наступні групи (Рис. 1.2) [20, с.69]:
а) комплексна діагностика економічного стану;
б) експрес-діагностика;
в) діагностика банкрутства.
Малюнок 1.2 - Види діагностики в залежності від цілей і масштабів аналіз
Як показали дослідження, економічна діагностика має багатий методичний апарат та інструментарій. Крім методів традиційного техніко-економічного аналізу сюди входять прийоми статистики: спостереження, зведення і групування даних, варіації і форми розподілу величин, методи вимірювання взаємозв'язків та динаміки і т.п.
Враховуючи необхідність використання параметрів або характеристик стану об'єкта, які не мають кількісного виміру, методичний арсенал економічної діагностики обов'язково включає евристичні методи досліджень, перш за все, експертні оцінки, метод Делфі, метод "круглого столу", метод колективної генерації і т.п. Значна частина методичних підходів, які використовуються в економічній діагностиці, є надбанням теорії стратегії: матричні побудови, SWOT-аналіз, конкурентний аналіз галузі та ін Багато діагностичних процедур частково або повністю виконуються із застосуванням пакетів прикладних програм - як стандартних, так і спеціальних.
В даний час найбільш достовірні результати дає діагностика фінансового стану підприємства, до найпростішим методам якої відносять експрес-діагностику (вона включає аналіз платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності та ділової активності). Гідність експрес-діагностики полягає в тому, що його результати мають наочну економічну інтерпретацію і приносять користь у як орієнтири для фінансового плану...
