Зміст
Введення
Глава 1 Теоретичні основи страхування
1.1. Поняття страхування та його види та особливості
1.2.Імущественное страхування
1.3. Особисте страхування
1.4. Страхування відповідальності
1.5.Соціальное страхування
1.6. Поняття перестрахування
Глава 2 Практична частина
2.1. Абсолютні та середні показники
2.2. Визначення тарифної нетто-ставки та облік страхових ризиків
2.3. Визначення тарифної брутто-ставки (або страхового тарифу)
2.4. Статистичний аналіз і показники ефективності страхування
2.5. Показники фінансової стійкості
2.6. Приклад рішення задачі
Висновок
Список літератури
Введення
страхування перестраховка статистичний
Страхування як система захисту майнових інтересів громадян, організацій і держави є необхідним елементом сучасного суспільства. Воно надає гарантії відновлення порушених майнових інтересів людини у разі природних катастроф або інших передбачуваних і непередбачуваних явищ. Люди намагаються захистити себе від різного роду збитку, втрат, викликаних несприятливими подіями (Страховими випадками) у господарській діяльності шляхом виплати страхового відшкодування і страхових сум. Як приклад негативного впливу можуть служити деякі дані: збиток від природних катастроф у світі за останні 10років становить близько 530 млрд. дол У Росії річні збитки від аварій та катастроф становлять 12-15% рівня ВВП; це не рахуючи численних аварій, пожеж, виробничих травм та ін
Завдання даної курсової полягає в тому, що б послідовно і детально розглянути всі види страхування, і всі статистичні розрахунки, пов'язані з страхуванням.
Також метою даної курсової роботи було виконання практичної частини, що складається з декількох задач. У них на прикладі конкретних даних були підраховані абсолютні, відносні і середні показники, а також різні коефіцієнти, використовувані у страхуванні.
Ця курсова робота містить 44 сторінки, близько п'ятдесяти формул, в ній присутній 3рісунка, 5 таблиць.
Глава 1 Теоретичні основи страхування
1.1. Поняття страхування та його види та особливості
Страхування - система економічних відносин, що включає утворення спеціального фонду (страхового фонду) і його використання (розподіл і перерозподіл) для подолання і відшкодування різного роду збитку, втрат, викликаних несприятливими подіями (страховими випадками) шляхом виплати страхового відшкодування і страхових сум.
У страхуванні обов'язкова наявність двох сторін: спеціальної організації, що відає створенням та використанням відповідного фонду, - страховика та юридичних і фізичних осіб, що вносять до фонду встановлені платежі - страхувальників (застрахованого), взаємні зобов'язання яких регламентуються договором страхування відповідно до умов страхування. При цьому страхові організації утворюють зі своїх доходів два види страхових резервів: по майновому страхуванню і страхуванню від нещасних випадків; по страхуванню життя, пенсій і медичного страхування. Вони призначаються для забезпечення страхового захисту страхувальників.
Істотними, відмітними особливостями страхування є наступні:
• відносини між страховиком і страхувальником мають імовірнісний характер , так як в їх основі лежить страховий ризик. Під страховим ризиком найчастіше розуміється ймовірність настання збитку життю, здоров'ю, майну застрахованої особи в результаті страхового випадку, т. е. фактично сталося страхової події. У зарубіжній страховій практиці широко застосовується страхування економічних ризиків: комерційних, технічних, правових, політичних та ризиків у фінансово-кредитній сфері. Ризик є об'єктивною передумовою виникнення страхових подій; якщо немає ризику - немає і потреби в страхуванні. Однак не всякий ризик може лягти в основу страхових відносин. Застрахований може бути тільки ризик, за яким можна оцінити ймовірність настання страхового випадку, визначити розмір можливого збитку і обчислити еквівалентну страхову суму;
• зворотність коштів: всі кошти, зібрані страховиком для виплати страхового відшкодування, повертаються страхувальникам, але не кожному окремо, а тільки тим, які постраждали в даний момент часу;
• розкладка збитку: загальна сума збитку, понесеного страхувальниками за певний проміжок часу, розкладається на всіх учасників страхування, причому результат розкладки представляє величину страхового платежу.
Страховик та страхувальник вступають у взаємодія в умовах страхового ринку.
Страховий ринок - це особлива соціально-економічне середовище, певна сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на неї. Об'єктивна необхідність розвитку страхового ринку - необхідність забезпечення безперебійності відтворювального процесу шляхом надання грошової допомоги потерпілим у разі непередбачених несприятливих обставин. Страховий ринок можна розглядати також як форму організації грошових відносин по формуванню і розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства, як сукупність страхових організацій, які беруть участь у наданні відповідних послуг.
Обов'язковою умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страхові послуги та наявність страховиків, здатних задовольнити ці потреби. В даний час страховий ринок Росії характеризується зростанням кількості страхових компаній і страховиків, а також об'ємом чинених ними операцій, появою нових потреб і нових напрямів їх діяльності.
Взаємні зобов'язання страхувальника і страховика регулює договір страхування. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію), що сплачується іншою стороною (Страхувальником), виплатити одноразово чи виплачувати періодично обумовлену договором суму (страхову суму) у разі настання передбаченого договором події (страхового випадку).
Структура страхового ринку може бути охарактеризована в інституціональному та територіальному аспектах.
В інституціональному аспекті вона представлена ​​акціонерними, корпоративними, взаємними і державними страховими компаніями.
У територіальному аспекті можна виділити місцевий (регіональний) страхової ринок, національний (внутрішній) та світовий (зовнішній) страхові ринки.
Страхування ділиться на майнове, особисте страхування, страхування відповідальності, соціальне страхування; може бути обов'язковим або добровільним.
Статистика займається збором, обробкою та аналізом інформації, що відбуваються в галузі страхування; виявленням закономірностей появи страхових подій (проти яких здійснюється страхування), оцінкою їх частоти, тяжкості і спустошливих; встановленням тарифних ставок.
Таблиця 1.1.
Основні показники діяльності страхових організацій
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
Число врахованих страхових організацій
1166
1196
1205
1187
|
