Контрольна робота
по Теорії економічного аналізу
на тему В«Методика факторного аналізуВ»
Вологда
2007
Зміст
Введення. 3
1. Основна термінологія для факторного аналізу 5
2. Основні етапи проведення факторного аналізу та методика Чеботарьова С.В. 8
3. Практична значимість факторного аналізу для управління підприємством 20
Висновок. 22
Список використаної літератури. 24
Введення.
При переході до роботи в умовах ринку російські підприємства опинилися в жорстких умовах зовнішньої і внутрішньої конкуренції, що зажадало активних дій, спрямованих на оптимізацію технологічних процесів і економічних стратегій компаній. Незважаючи на те, що планова економіка піддавалася різкій критиці після переходу до ринку, диверсифікація напрямків господарської діяльності підприємств в даний час неможлива без чіткого планування виробництва. Подальша оптимізація діяльності компанії досягається прийняттям коректних управлінських рішень, що вимагає комплексного аналізу результатів роботи підприємства.
Результатом аналізу повинна бути інформація, яка розкриває механізм
роботи компанії на ринку і показує можливості для коректування виробничого процесу з метою приведення системи господарювання до рівня, забезпечує заданий рівень рентабельності.
При цьому, аналіз господарської діяльності підприємства - це перш за все економічний аналіз, спрямований на системне дослідження набору значущих показників. Актуальність даної теми полягає в тому, що в умовах сучасної економіки очевидним стає той факт, що практичне використання емпіричного і теоретичного економічного аналізу дозволяє не тільки раціонально проаналізувати ситуацію, що склалася чи можливі перспективи, але й отримати реальну вигоду від використання новітніх методів дослідження в умовах реального виробництва.
Базовим інструментом при проведенні комплексного аналізу господарської діяльності підприємств є факторний аналіз. Мета роботи полягає в описі його методики та застосування на практиці. Досягнення даної мети можливе при вирішенні наступних завдань: по-перше, слід розглянути поняття і методи факторного аналізу, по-друге, показати його практичну значимість для управління підприємством.
В роботі використовуються методи: диференціального обчислення, ланцюгових підстановок, інтегральний, індексний, центроїдне, метод головних компонент, екстремальної угруповання параметрів, Лагранжа.
Основна ідея економічного факторного аналізу полягає в розкладанні загальної варіації результуючої функції на не залежні один від одного компоненти, кожна з яких характеризує вплив варіації того чи іншого фактора або взаємодії цілого ряду факторів.
Таким чином, ставиться завдання розкладання приросту функції на складові, кожна з яких характеризує вплив зміни i -го фактора на зміну результуючого показника. Сформульована таким чином проблема описує головне завдання прямого детермінованого факторного аналізу.
В техніко-економічних дослідженнях, крім завдань, що зводяться до деталізації показника, до розбивки його на складові частини, існує група задач, де потрібно пов'язати ряд характеристик процесу в комплексі, тобто побудувати функцію, що містить в собі основну якість всіх розглянутих показників-аргументів, тобто задач синтезу. У цьому випадку ставиться зворотна задача (щодо задачі прямого факторного аналізу) - задача об'єднання ряду показників у комплекс.
1. Основна термінологія для факторного аналізу.
Під економічним факторним аналізом розуміється поступовий перехід від вихідної факторної системи до результуючої факторної системи, розкриття повного набору кількісно вимірних факторів, зміна яких впливає на зміна результуючого показника.
Сутність методів факторного аналізу полягає в оцінці впливу факторів на результуючий показник, для чого виділяють фактори, що визначають рівень аналізованого показника, встановлюють функціональну залежність між показником і виділеними чинниками, вимірюють вплив зміни кожного фактора на зміну аналізованого показника.
Фінансові коефіцієнти - це відносні характеристики, які дозволяють зіставляти результати діяльності різних організацій незалежно від кількісних параметрів абсолютних показників у часовому розрізі.
Метод диференціального числення припускає, що загальне збільшення результуючого показника розкладається на складові, де значення кожного з них визначається як добуток відповідної приватної похідної на приріст змінної, по якій обчислена дана похідна. Так званий нерозкладний залишок інтерпретується як логічна помилка методу диференціювання і просто відкидається.
Метод ланцюгових підстановок. Сутність цього методу полягає в тому, що у вихідну базову формулу для визначення результуючого показника підставляється звітне значення першого досліджуваного фактора. Отриманий результат порівнюється з базовим значенням результуючого показника, і це дає оцінку впливу першого фактора. Далі в отриману при розрахунку формулу підставляється звітне значення наступного досліджуваного фактора. Порівняння отриманого результату з попереднім дає оцінку впливу другого фактора.
Процедура повторюється до тих пір, поки у вихідну базову формулу не буде підставлено фактичне значення останнього з факторів, введених в модель.
При використанні методу ланцюгових підстановок результати багато в чому залежать від послідовності підстановки факторів. Існує правило: спочатку оцінюється вплив кількісних факторів, що характеризують вплив екстенсивності, а потім - якісних факторів, що характеризують вплив інтенсивності. Саме на якісні фактори лягає весь нерозкладний залишок.
При використанні інтегрального методу розрахунки проводяться на основі базових значень показників, а помилка обчислень (Нерозкладний залишок) розподіляється між факторами порівну на відміну від методу ланцюгових підстановок, де, як було розглянуто, велика частина такого залишку припадає на останній якісний фактор.
В статистикою, плануванні та аналізі господарської діяльності широко використовується також індексний метод , характеризує зміну сукупності різних величин за певний період.
Індекс - відносний показник, що характеризує зміну сукупності: різних величин за певний період. Так, індекс цін відображає середня зміна цін за який-небудь період; індекс фізичного обсягу продукції або товарообігу показує зміну їх обсягу в порівнянних цінах. Розрізняють ланцюгові і базисні індекси. Ланцюговий індекс характеризує зміну показника даного періоду порівняно з показником попереднього періоду, а базисний індекс відображає зміну показника даного періоду порівняно з показником періоду, прийнятого за базу для порівняння. Твір ланцюгових індексів дорівнює відповідному базисному індексу.
Факторні навантаження - це значення коефіцієнтів кореляції кожного з вихідних ознак з кожним з виявлених факторів. Чим тісніше зв'язок даної ознаки з аналізованим чинником, тим вище значення факторної навантаження. Позитивний знак факторної навантаження вказує на пряму (а негативний знак - на зворотний) зв'язок даної ознаки з фактором. Таблиця факторних навантажень містить m рядків (по числу ознак) і k стовпців (по числу факторів).
факторного вагами називають кількісні значення виділених факторів для кожного з п. наявних об'єктів. Об'єкту з великим значенням факторного ваги властива велика ступінь прояву властивостей, визначених даним фактором. Для більшості методів факторного аналізу фактори визначають як стандартизовані показники з нульовим середнім і одиничною дисперсією (див. формулу 2). Тому позитивні факторні ваги відповідають тим об'єктам, які володіють ступенем прояву властивостей більше середньої, а негативні факторні ваги відповідають тим о...
