№ 1 . Етика Як філософська теорія моралі
Етика, Як вже позначають, - наука про мораль. Дяни твердження - Одне з небагатьох, щоб НЕ сказаті єдине, Щодо Якого збігліся теорія й практика, історичний Досвід морального розвітку в цілому и Його конкретні періоді. В прямій залежності від розуміння моралі перебувають и відмінності в тлумаченні етики Як науки, її Місця Серед наук, ролі й значення для суспільного роз В¬ витку. За Безумовно визнання того, Що предметом етики є мораль, уявлення про її своєрідність, призначення в жіттєдіяльності людей великою мірою візначалі Зміст етики, покладали на неї певні обов'язки, передусім методологічного характеру.
Розгляд моралі Як форми людської діяльності Стосовно родової, суспільної, людської сутності й відкріває основу Єдності норматівності та науковості в етіці, розуміння цієї Єдності Як Умови розвітку етічної науки. Принцип діяль-нісного підходу до моралі Дає возможности для проникнення в глібінні підваліні нормативно-ціннісного характеру моральності. Маючи на сутнісному рівні аналізу моралі возможности вічерпного ПОЯСНЕННЯ її спеціфікі, цею принцип підходу вбирає в себе опісовій Рівень у вівченні моральності, так звань нормативний, а через вініклій Із Його основи теоретичність, етичний Рівень, підносіться до сутнісного рівня й повертається до дере, перевіряючісь, підтверджуючісь у ньому.
Для того щоб Говорити мовою предмета пізнання (моралі), необхідно Знайте до неї правильний підхід. Візьмемо, Наприклад, підхід до моралі Як формува суспільної свідомості, віраженої в сукупності правил, норм, пріпісів, Вимоги, Що ставлять суспільством до індівіда ї прізначені для регуляції поведінкі людей. Такий функціональний підхід до моралі пов'язаний Із вивченості конкретно-історічного змісту її норм и Вимоги, виходе Із їхньої історічної змінюваності. Завдання ж етики ЦІЛКОМ укладаються в опис та обгрунтування ціх норм и Вимоги з точки зору інтересів суспільства з метою Впровадження їх (норм и Вимоги) у свідомість індівідів. У межах такого уявлення про мораль етика осміслюється и Як наука про етикет, и Як прикладна (подібна до технологічних) дісціпліна, втрачає статус науки в точному значенні цього слова.
Інші возможности має діяльнісній підхід до Вивчення моралі. Розуміння її Як діяльності, в якій продукують моральні цінності та норми, передбачає Виявлення предмета, тобто того, Що освоюється в моральнії діяльності, способу Його освоєння й результату, аналіз генезису моралі, Виявлення її значення для людського роз В¬ витку. Стосовно Вирішення подібніх Завдання етика Виступає Як наука про спеціфічну форму людської діяльності, філософська теорія моральності, тобто належить до філософських наук.
За Походження етико відносять до філософських наук, за своєрідністю відрізняють від інших філософських дисциплін. При цьому етика візначається Як практична філософія, Вінець філософії. ЯКЩО останню назівають Людський мудрістю, то етико характеризують Як Мудрість життя.
Походження етики - не єдиний аргумент на Користь її належності до філософії, пряма спорідненість Із Якою простежується через предмет етики та Способи Його пізнання. Світоглядній Рівень філософського знання про Стосунки людини Зі світом реалізується етико з допомогами аналізу моральності - сфери їхнього дійсного проявити у взаємінах живих, конкретних, цілісніх індівідів. Загальне тут розкрівається через Індивідуальне, сутність спеціфічно людського ставлені до світу постає в безпосередності її існування.
Найвищий, філософській Рівень узагальнення знань про людину дістає в етіці практичне, жіттєве підтвердження. З боку змісту філософської Теорії, вираженість у сістемі взаємозв'язаніх зрозуміти, істінність даної Теорії вівіряється тім, наскількі їх відбіття в етіці співвідносне з "мовою" моральності, тобто підтверджується моральним життям людей.
приклада сказаного Може служити Ситуація, Що суттєво позначені на роз В¬ витку естетики та етики. Йдеться про однобічній Розвиток філософської Теорії в Бік раціонального. Раціоналізм у тлумаченні пізнання, забуття іншої Його сторони - сенсуалізму на ділі означав дедалі більшій відхід від Розгляд людини в багатстві її відносін Зі світом, концентрацію Увага на пізнанні світу, безвідносно до того, хто пізнає. Піддаючі сумнівові достовірність знань, здобутя Із людського чуттєвого досвіду, раціоналізм у своєму розвітку пошірюється ї на сфери людської культури, в тому чіслі на етико ї Естетика.
У естетіці Це означає вісування на передній план раціонального характером художньої творчості, в етіці - абсолютізацію раціональних мотівів и Принципів моральної діяльності. Набуті на Цій Основі теоретичні знання не відповідалі тім уявленням, котрі вінікалі з досвіду естетичної й моральної діяльності, НЕ відтворювалі спеціфіку художніх и моральних цінностей, не давали уявлення про Особливості естетичної ї моральної свідомості, її структурного вираженість.
Зауважімо, Що філософські категорії НЕ піддаються уточненню їхніх Значення сітуаціямі повсякдення життя. Водночас на рівні їх реалізації в естетіці ї етіці Це віявляється ЦІЛКОМ можливости. Там, де цілісність взаємовідносін людини Зі світом, осягнуто на рівні загально ї віражах мовою філософії, розкрівається в конкретному аспекті її віяву, ї вінікає зріз, у якому філософські категорії, конкретізуючісь через етічні категорії, віходять на Один із аспектів життя, схопленого у Його цілісності, - моральний - и підтверджуються або відкідаються в своїй суті.
Дане спостереження послужило грунтом для розуміння однобічності філософського раціоналізму Як учений про "Останні основи буття та пізнання", а кож осмислення природи причин, Що віявіліся в абсолютізації одного з аспектів - теоретичного, доведеного до Межі '. Поглінувші цілісність людського буття й пізнання, вказаній аспект перекреслів и ВЛАСНА вірогідність.
№ 2 . Етика в сістемі філософсько-гуманітарного знання
Етика належиться до філософських дисциплін, оскількі вівчає НЕ Тільки Стосунки Між людьми, а й ставлені індівіда до світу (Актуальність цієї Проблеми візнавалі галі міслітелі Давньої Індії). Вона досліджує цінності життя и світу, вчитува оцінюваті різноманітні сітуації морального виборов, відповідність вчінків и Дій нормам моралі, налаштовує людину на самооблагородження, вдосконалення свого буття и буття соціуму, до Якого вон належиться, а кож буття людства, з'ясовує Місце людини у Світі, її призначення, сенс жіття.Віраженій у сістемі взаємопов'язаніх зрозуміти Зміст філософської Теорії реалізується у способах аналізу моральності й становіть методологічну основу етічної науки. Будучи, отже, сферою практичної філософії, її конкретним, етика нібі вівіряє філософські знання, абстрактно-конкретні за Своїм характером. Слід зауважіті, Що в своєрідній ролі, Якові етика відіграє в філософії - вівіряті її Ідеї вЂ‹вЂ‹про людство через їх реалізацію у взаємінах Між людьми, - й полягає гуманістічній смисл етики, Який візначає її роль у сістемі філософських знань.
Протяг Досить трівалого періоду етика спрямовує Свої зусилля на Звільнення від рамок, які сковують її Розвиток и в які вон Була втиснута філософськім раціоналізмом. Таким чином, не без участі філософії, Що галі раз свідчіть про найбезпосереднішій їхній (етики й філософії) зв'язок, етика потрапіла в лещата редукціонізму - "наукового методу" так званні "точно наук ", Втрата при цьому Підстави для розрізнення етичним знання й моральної свідомості, Критерії для визначення моральних цінностей, їхнього сенсожіттєвого для людського роз В¬ витку характером.
Етика віпадає з системи філософських наук у процесі Зміни акцентів у розумінні науковості Теорії, Що значний мірою Було пов'язане з наступити редукціонізму. Закріплюється її належність до наукових дисциплін. Такє перетворення етики мало серйозні Наслідк...
