МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Московський університет
Кафедра професійної етики та естетичної культури
Реферат на тему:
В«Проблеми спілкування співробітників ОВС з громадянами В»
Виконав:
курсант 224 уч. взводу
мл. сержант міліції
Т.Е.Іванова
Москва - 2011
Зміст
Введення
Зміст основних компонентів спілкування співробітників ОВС (міліції) з громадянами
Специфіка професійного спілкування співробітників ОВС (Міліції) з різними категоріями громадян
Причини виникнення конфліктів між співробітниками ОВС і громадянами та методи їх нейтралізації
Моральна оцінка діяльності органів внутрішніх справ у громадській думці
Висновок
Список використаної літератури
Введення
У професії співробітника органів внутрішніх справ спілкування займає важливу роль. Приблизно 80% діяльності становить спілкування (в тому числі з громадянами).
Спілкування - це спосіб буття людини в умовах взаємних відносин, взаємодії з іншими людьми. У процесі спілкування люди обмінюються інформацією - думками, ідеями та емоціями, в результаті чого між людьми встановлюється певна форма взаємин і взаємовпливу, спрямована на досягнення певного ділового доцільного результату.
При виконанні своїх професійних функцій співробітники ОВС вступають у спілкування з різними категоріями громадян: з потерпілими, свідками, підозрюваними, обвинуваченими та звичайними людьми. Співробітник міліції зобов'язаний постійно дотримуватися службовий етикет, тобто сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей. Ввічливе ставлення до громадян, лояльність, витримка позитивно оцінюються оточуючими і, як правило, викликають у відповідь поведінка, що сприяє розрядці конфліктної ситуації.
Нерідко в силу специфіки професійної діяльності спілкування з громадянами приймає конфліктний характер, що, безумовно, робить негативний вплив на результати всієї діяльності. Враховуючи дану обставину, співробітникам ОВС слід вибирати оптимальний варіант власної поведінки в кожній конкретній ситуації і знаходити індивідуальний підхід у спілкуванні з громадянами.
У взаємовідносинах співробітників органів внутрішніх справ та громадян важливу роль відіграють соціальні норми, пріоритетними з яких в цьому взаємодії визнаються норми права і моралі.
Зміст основних компонентів спілкування співробітників ОВС (міліції) з громадянами
Для кращого розуміння сутності спілкування традиційно виділяють три основні компоненти: комунікація (Обмін інформацією між спілкуються), перцепція (сприйняття і пізнання людьми один одного в процесі спілкування), а також взаємодія між людьми в процесі спілкування (обмін знаннями, ідеями, діями, емоціями тощо) [1].
Коммуникативной стороні спілкування (передачі та отримання інформації) у діяльності співробітників ОВС надається особливе значення, оскільки спілкування завжди є комунікацією, незважаючи на те, що зміст конкретної інформації може бути різним (Наказ начальника, допит обвинуваченого, бесіда зі свідками, потерпілими та т.п.).
Важко переоцінити значимість оперативної інформації для співробітників будь-якого підрозділу ОВС, які в процесі службової діяльності встановлюють причини і обставини правопорушень, мотиви злочинної діяльності, вирішують практичні, виховні і багато інших завдань.
Інший компонент спілкування - Перцептивний - являє собою сприйняття зовнішніх ознак іншого людини, співвіднесення їх з особистісними характеристиками сприйманого індивіда та інтерпретацію на цій основі його вчинків.
Соціально-психологічні аспекти взаємин співробітників ОВС та громадян можна розглядати з двох протилежних сторін: з позиції самого співробітника міліції (ставлення до громадянинові, як до В«моделіВ» партнера по спілкуванню) і з точки зору громадянина (Його сприйняття співробітника, тобто В«образуВ» представника правоохоронних органів).
Так, у взаєминах різних осіб (потерпілого, свідка, підозрюваного) з співробітниками ОВС образ співробітника в уявленнях громадян може бути різним (позитивним, нейтральним, негативним). Те ж можна сказати і про формування образу громадянина, з яким співробітник міліції вступає в спілкування при виконанні професійних завдань.
На формування моделі партнера по спілкуванню впливають різні чинники:
-об'єктивні: все те, що сприймається в партнері безпосередньо (зовнішність, мова, особливості міміки, жести, пози і т.п.);
- суб'єктивні: все те, що визначає ставлення до партнера в залежності від різних обставин (Мета спілкування, рольові та статусні позиції, установки, умови спілкування і т.п.).
Завдяки об'єктивним параметрами співробітник ОВС може отримати інформацію про вік партнера по спілкуванню, його географічне походження, культурному середовищі, способі життя і стан здоров'я, частково про професійних ознаках, ступеню потенційної небезпеки, емоційному стані, значущості для партнера процесу спілкування, статусних домаганнях, ступенем пов'язаності з кримінальною середовищем та ін
Важливу роль у взаєминах співробітників ОВС із громадянами грають невербальні засоби спілкування (міміка, жести, психологічна дистанція, поза і ін), оскільки вони повідомляють про партнера по спілкуванню набагато більше інформації, ніж його слова.
Особливу увагу під час спілкування привертає обличчя людини. Міміка (динамічне вираз обличчя в момент спілкування: рух губ, брів, очей, лицьових м'язів) передає більше 70% інформації. Наприклад, якщо людина В«відводитьВ» очі, вважається, що він намагається приховати якусь інформацію (в середньому погляди партнерів зустрічаються приблизно в Протягом 1/3 часу розмови).
Жестикуляція (соціально відпрацьовані рухи голови та інших частин тіла, передають психічний стан) тісно пов'язана з емоційними реакціями і промовою, іноді жести навіть можуть заміняти мова.
У процесі спілкування з громадянами співробітникам ОВС важливо враховувати кількість жестів. Діагностична цінність жестів полягає в їх спонтанності і безпосередності. Наприклад, підозрюваний на допиті не усвідомлює, що жестикулює, і його мимовільні реакції виражають справжні стану та відносини. У разі розбіжності між вербальними і невербальними засобами вираження, пріоритет віддається невербальним. Для досягнення цілей спілкування співробітникові ОВС у взаємодії з громадянами вкрай важливо контролювати власну жестикуляцію.
Важливу роль в отриманні інформації під час спілкування відіграє поза людини (положення частин його тіла - голови, корпусу, рук, ніг і т.д.), вона може передавати міжособистісні відносини, вказувати на соціальний стан, а також може змінюватися залежно від емоційного стану.
На первинному етапі взаємодії співробітника ОВС із громадянами будь-якої категорії рекомендується встановлювати психологічний контакт в особистій зоні спілкування, а потім визначати ставлення співрозмовника по мірі спостереження за вибором певної відстані. Співробітникам ОВС слід пам'ятати, що при порушенні меж зон спілкування співрозмовник відчуває певний психологічний дискомфорт і це, безумовно, відбивається на ефективності спілкування.
Для досягнення психологічного контакту співробітникам ОВС варто враховувати орієнтацію в просторі - кут, під яким люди стоять або сидять по відношенню один до одного, а також повороти, зміни кута спілкування (скажімо, близькі друзі сидять поруч - 0 В°, в той час як люди, налаштовані вороже, прагнуть зайняти положення навпроти співрозмовника - 180 В°). Так, під час опитування потерпілого або свідка співробітнику міліції краще всього розташуватися по діагоналі. При конфліктній взаємодії (наприклад, д...
