Контрольна робота
з дисципліни В«Етика бізнесуВ» на тему:
Конфліктні ситуації: три рівня, типи і види конфліктів
Зміст
Введення
1. Поняття В«конфліктна ситуаціяВ» і В«конфліктВ»
2.Классіфікація конфліктів
3 Структурний опис конфлікту
4. Причини конфліктів
4.1 Причини конфліктів в організації
5. Форми роботи з конфліктами
6. Методи вирішення конфліктів
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Основою будь-якої організації є люди (колектив), і без їх функціонування організації неможливо. Сукупність об'єктних умов, у яких виявляються люди в процесі спільної діяльності, зумовлює і обмежує способи їх взаємодії. Кількість потреб, які можуть бути задоволені в спілкуванні, також виявляється обмеженим сформованими обставинами. У цій зв'язку в колективах часто виникають виробничі ситуації, в ході яких між людьми виявляються протиріччя по широкому колу питань. Самі по собі ці розбіжності і протиріччя можуть виступати як позитивний фактора руху творчої думки. Однак, стаючи гострими, вони можуть перешкоджати успішній спільній роботі і вести до конфліктів. Необхідно відповідне управління цими процесами, завданням якого має бути попередження виникнення небажаних, негативного плану конфліктів, надання неминучим конфліктних ситуацій конструктивного характеру. Управління конфліктом є однією з найважливіших функцій керівника.
Більшість керівників будь-яких рівнів управління на питання про те, як вони ставляться до конфліктів у організаціях, дадуть відповідь, що це погано, небажано, це зло для керівника. В життя виробничого колективу конфлікти - це відображення боротьби протилежностей на рівні особистості, соціальних груп, соціуму (колективу)
в цілому. Тому правильніше було б вважати конфлікт нормою виробничих відносин.
Будь-яка організація у своїй життєдіяльності пов'язана з неминучістю виникнення всередині неї різного роду конфліктів. Конфлікт є природною умовою існування будь-якого спільноти людей, джерелом і рушійною силою розвитку цієї спільноти. Таке сприйняття конфлікту дає можливість використовувати його в якості інструменту впливу на розвиток організації через зміну при необхідності її культури, структури і створення, тим самим, умов для найбільш ефективної роботи колективу по досягненню організаційних цілей.
1. Поняття В«конфліктна ситуація В»іВ« конфлікт В»
Життєві ситуації, в яких опиняються люди, надзвичайно різноманітні. Обставини життя окремої людини або цілої соціальної групи можуть бути швидкоплинними, минущими або, навпаки, тривалими застійними. Вони можуть характеризуватися певної духовною атмосферою і тим чи іншим рівнем матеріальних благ. Вони пов'язані з територіальним розміщенням суб'єктів, різними соціальними ієрархіями і багатьма іншими чинниками.
Зазвичай конфлікту передують дві групи явищ: об'єктивна життєва ситуація, в якої знаходяться протиборчі сторони, і самі ці сторони - люди, мають певні інтереси і цінності.
В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, що включає або протилежні позиції сторін з якогось питання, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в даних обставинах, або розбіжність інтересів, бажань, потягів опонентів і т.п.
Це так звана конфліктна ситуація. Вона повинна включати об'єкти та суб'єкти можливого конфлікту.
Найчастіше дослідники під конфліктною ситуацією розуміють В«такий збіг обставин, яке об'єктивно створює підгрунтя для реального протиборства між соціальними суб'єктами В»[1].
Щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, коли одна із сторін починає діяти, ущемляючи інтереси іншої. Інцидент може виникнути як за ініціативою суб'єктів конфлікту, так і незалежно від їх волі і бажання, внаслідок або об'єктивних обставин, або випадковості.
Аналогічно і конфліктні ситуації можуть виникнути або з ініціативи опонентів, або об'єктивно, незалежно від їх волі і бажання. Крім того, конфліктна ситуація може створюватися навмисно, заради досягнення визначених цілей у майбутньому, але може бути породжена хоча і навмисно, але і без певної мети, а іноді і на шкоду собі. Те ж саме відноситься і до інциденту.
Існують різні визначення конфлікту, але всі вони чітко дають зрозуміти, що існує протиріччя, які приймають форму суперечності.
В«КонфліктВ»-зіткнення протилежно спрямованих не сумісних один з одним тенденцій, міжособистісних взаємодії і відносин індивідів або груп, а також в створення окремого індивіда, пов'язаний з гострим негативним переживанням В»[2]
В«Зіткнення-це часто зустрічається форма контактів між людьми. В одних випадках зіткнення проявляється виключно в боротьбі, у спробах супротивників роззброїти один одного. Інші форми зіткнення більше схожі на поєдинки боксерів або фехтувальників В»[3]
руйнівні дії навіть не самі конфлікти, а їх наслідки: страх, ворожість, погрози. Може виникнути і закріпитися оборонна реакція-поведінка, яка входить до структуру людини і спотворює характер мислення, вчинків і почуттів.
Конфлікти можуть бути прихованими і явними, але в основі їх завжди лежить протиріччя, не згоди. Відсутність згоди обумовлена ​​наявністю різних думок, поглядів, ідей, інтересів, точок зору і т.д.
2.Классіфікація конфліктів
Наявність величезної кількості загальних і приватних класифікацій конфлікту, даних психологами, говорить про те, що їх можливо стільки, скільки різних сторін виявляє в ньому психологія. До основних ознак, на основі яких пропонуються різні типології конфліктів, відносяться: об'єкт конфлікту; особливості сторін; тривалість; функції; форми прояву; тип структури відносин; наслідки і т.п.
Існує багатоваріантна типологія конфлікту в залежності від тих критеріїв, які беруться за основу.
Більшість конфліктів назріває поступово, конфліктуючі сторони лише у вузькому колі виражають свої претензії. Робляться спроби вирішити питання мирно, шляхом задоволення прохання чи скасування наказу. Якщо такий спосіб не викликає позитивної реакції або наштовхується на відмову, конфлікт виходить з інкубаційного, прихованого періоду у відкриту форму, при цьому кожна зі сторін прагне не тільки виправдати свої дії, але і привернути до себе прихильників. Тоді конфлікт набуває затяжного характеру.
Таким чином, по масштабами і тривалості конфлікти поділяються на:
- загальні і локальні;
- глобальні (охоплюють весь колектив чи велику його частину) і парціальні (відбуваються між працівниками або між працівником і керівником);
- короткочасні і затяжні;
- швидкоплинні і довгострокові.
По цілям, які відстоюють боку, конфлікти поділяються на:
- переслідують особисті мети;
- переслідують групові мети;
- переслідують суспільні цілі.
Цілі також діляться по їх моральному змістом (заради чого затівається конфлікт), за часом (близькі або віддалені), по публічності (відкриті або приховані).
За джерелами і причин виникнення виділяють:
- об'єктивні і суб'єктивні;
- організаційні, емоційні та соціально-трудові;
- ділові та особистісні.
За комунікативною спрямованості розрізняють:
- вертикальні;
- горизонтальні;
- змішані.
Горизонтальні - взаємини рівних за своїм посадовим статусом опонентів, а вертикальні - зіткнення різних за посадою людей чи груп.
За функціональною значущості конфлікти діляться на:
- позитивні (Конструктивні) і негативні (деструктивні);
- творчі і руйнівні.
Позитивна роль конфліктів полягає в тому, що вони необхідні і навіть неминучі для розвитку трудового колективу. Конструктивна сторона яскравіше проявляється, коли конфлікт за рівнем достатній для мотивації людей.
За формами і ступеня зіткне...
