Курсова робота
Тема: В«Ділова комунікаціяВ»
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні аспекти вивчення ділової комунікації
1.1 Зміст ділового спілкування
1.2 Людська мова як джерело інформації
1.3 Діловий розмова
Глава 2. Особливості різних видів ділової комунікації
2.1 Ділові переговори
2.2 Критика в діловій комунікації
2.3 Заперечення співрозмовника
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Введення
Ця курсова робота присвячена темі ділової комунікації. Комунікація - це важлива складова успішної діяльності будь-якого підприємства, незалежно від того, мала це фірма або велика компанія. У той же час, - це одне з найскладніших явищ в менеджменті та управлінні. Без комунікації жодна організація не може повноцінно функціонувати. Успішний керівник тільки той, хто успішний в комунікаціях. Велике значення комунікацій не тільки в діяльності підприємства, але і в житті людей, які на цьому підприємстві трудяться. Добре організована комунікація дозволяє людям комфортно почувати себе на роботі, усвідомлювати свою значущість і бути впевненими у завтрашньому дні. Якщо ж розглядати роль комунікації в глобальних масштабах, то, можна сказати, що від ефективності комунікації залежить і життєдіяльність всього суспільства.
Вивчення специфіки використання технологій ділової комунікації є актуальною на сьогоднішній день темою. Ефективна робота зі зв'язків з громадськістю створює сприятливі умови для досягнення успіху в діловій сфері.
Головним визначальним моментом, що впливає на ефективність ділової комунікації є психологічний настрій групи. Тому створення сприятливого настрою у своєму колективі - це важливе завдання будь-якого керівника. На підприємстві, де керівник не може (або не хоче) грамотно управляти комунікаціями, як правило, спостерігається безініціативність працівників, низька продуктивність праці та висока плинність кадрів. Рано чи пізно ці фактори призводять підприємство до занепаду, а часом і до банкрутства.
Саме ці обставини спонукали здійснити дане дослідження, мета якого - обгрунтування вибору та розробка ефективної ділової комунікації ( Метою даній роботи є вивчення та розробка вмілого і правильного ділового спілкування).
Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань .
1. Проаналізувати основні теоретичні положення;
2. Розробити рекомендації по діловому спілкуванню.
Об'єктом дослідження моєї курсової роботи є ділове спілкування. Предметом дослідження - тактика спілкування в бізнесі.
Методологічною основою даній курсовій роботи була використана література з основ теорії комунікації таких авторів як Аткінсон В. В., [1] Абчук В.А., [2] Альошина І.В., [3] Айві А.Е., [4] Берг В., [5] Берклі-Ален М. [6] Беттеджер Ф., [7] Біркенбіл В., [8] Борисов А., [9] Бороздіна Г.В., [10] Звіринців А.Б., [11] Курбатов В. І., [12] Кузин Ф.А. [13]
У даному списку хотілося б виділити роботи Курбатова В. І. Його роботи є принципово важливими для розуміння теорії ділової комунікації.
Були вивчені такі джерела як Журнал В« Маркетингові комунікації В», [14] а також деякі інтернет джерела. Дослідження джерел допомагає по-новому поглянути на ділову комунікацію.
Практична значимість . Обрана тема стала активно вивчатися дослідниками приблизно з кінця двадцятого століття по причині появи і розвитку бізнес - відносин.
Сформульовані вище завдання зумовили структуру цієї роботи, яка складається з запровадження, двох глав, висновку, списку використаної літератури та додатки.
У першому розділі теоретично розглянута сама ділова комунікація. У другому розділі розглянуті методи розмови з товаришами по службі, ділової бесіди, переговорів і т. п, особливості поведінки начальників і підлеглих.
По завершенню дослідження зроблені висновки, висвітлено проблеми і дано рекомендації практичного характеру.
Глава 1. Теоретичні аспекти вивчення ділової комунікації
1.1 Зміст ділового спілкування
Ділове спілкування - це предметно-цільова діяльність, а, отже, зміст кожної комунікативної форми (наприклад лекції, доповіді, дискусії і т. п.), а також кожної мовної конструкції (висновок, думка, репліка, критичне зауваження тощо) залежить від комунікативного наміру і очікуваного результату. Кожна конкретна професійна мета вимагає того змісту комунікації, яке дозволяє її здійснити і домогтися необхідних результатів. Якщо мета комунікації - роз'яснити небудь, то зміст інформації буде інструктивним (інструктаж), оповідають (Консультація) або міркувати (коментар). При необхідності спростування чиїхось аргументів будуть використані тези, докази, контраргументи, критичні висловлювання.
Крім того, на зміст ділової комунікації можуть впливати і особливості ситуації, що складається і особистісний потенціал партнера. Наприклад, для передачі інформації ви хотіли використовувати метод дедукції - від загального до приватному, але в ході спілкування переконалися, що для даного ділового партнера більш доцільний метод індукції - від приватних випадків, прикладів до узагальнення і висновків.
Ділова комунікація повноцінна тільки тоді, коли в ній гармонійно поєднані взаємозалежні, але різняться сторони:
В· зовнішня, поведінкова, операціонально-технічна;
В· внутрішня, що зачіпає ціннісні особливості особистості.
Зовнішню сторону спілкування можна спостерігати, вона виражається в комунікативних діях і фіксується учасниками спілкування за допомогою таких показників, як: мовна активність при взаємодії, інтенсивність дій, ведення своєї лінії, напористість та поступливість, технікокоммунікатівное майстерність, особливості слухання і адекватність поведінки.
Внутрішня сторона спілкування відображає суб'єктивне сприйняття ситуації ділового взаємодії. Воно виражається за допомогою вербальних і невербальних сигналів і досить легко В«прочитуєтьсяВ» навіть тоді, коли партнер намагається приховати реакцію, істинні мотиви і цілі.
Манера спілкування і стиль залежать від індивідуально-типологічних особливостей партнерів та їх комунікативних намірів. Крім того, на культуру ділового взаємодії впливають і такі особистісні фактори, як:
В· особливості комунікативних можливостей партнерів (особливості інтелектуальної діяльності, ерудиція і професійна компетентність, лексикон і тезаурус, мовна культура і вміння слухати);
В· склався характер відносин з діловими партнерами (повага, залежність, зневага, співпраця);
В· психотип і діловий статус партнерів - комунікативні наміри в конкретній ситуації.
У діловій комунікації розрізняють наступні стилі взаємодії партнерів:
1. творчо-продуктивний;
2. пригнічує;
3. дистанційний;
4. прагматично-діловий;
5. популістський і заграє, превентивний, а також дружній.
Вибір стилю залежить від кількох факторів:
В· статусу людини;
В· цілей, завдань і комунікативних намірів;
В· особливостей складається під час спілкування ситуації;
В· індивідуальних особливостей учасників взаємодії;
В· морально-етичних і ціннісних установок. [15]
Індивідуальний стиль спілкування проявляється насамперед у мовному етикеті, а також демонструється через невербальні сигнали тіла: рукостискання, погляд і постановка голови; тон голосу; дистанція і займані позиції за столом переговорів; специфіка використовуваних поз, жестів, рухів.
Таким чином, ефективне спілкування вимагає знання всіх його компонентів, знання яких забезпечує комунікативну компетентні...
