1. Походження дизайну як особливої вЂ‹вЂ‹сфери людської діяльності
Дизайн виник, коли старе необхідно було об'єднати у виробництво і в споживача, тому що виник, коли суспільство перейшло від ремісничого виробництва до промисловому і проектувальник став відірваний від споживача і дизайнер став сполучною ланкою між виробництвом і споживанням.
2.Соціально функція дизайну
Дизайн здійснює можливість функціонування речі всередині суспільства, тому що річ має соц-ю функцію, за допомогою речей відбуваються відношення між людьми. Річ може мати знакову функцію (наприклад положення людини).
Дизайн явище соц-м. Соціологія диз., Як елемент теорії дизайну, досліджує речі в зв'язку з відносинами між людьми.
Громадська проблема, якою є специфічною для теорії дизайну, ця проблема співвідношення речей і людських відносин. Таким чином під дизайном розуміється не тільки дизайнерське проектування предметних об'єктів, а деякий соц-й механізм, який крім дизайнерського проектується-я, припускає також наявність визна-х соц-х груп населення потребують дизайнерски спроектованих продуктах промисловості, як засіб здійснення своїх соц-х взаємин.
Дизайнер домагається відповідності виробу вимогам масового покупця. Виріб і особливо його зовнішня форма стає завдяки дизайнерові носієм інформації не тільки про призначення предмета, але і його суспільне значення.
Отже дизайнер не просто узгодить і координує зусилля фахівців, інженерів конструкторів і ін, він проводить цю координацію на певній основі, в руслі певних вимог.
3.Дізайн як засіб масової комунікації
Об'єкти дизайну можуть здійснювати спілкування між людьми, тому що речі мають особливості знакових, кожна річ може мати символічне значення.
Дизайн явл. видом масової комунікації здійснюється на матеріалі масової продукції пром-го виробництва. В якості комунікатора, тобто того хто посилає інформацію виступає дизайнер. В якості реципієнтів виступає споживач масового ринку. Дизайнер-проектувальник сам по собі не є носієм повідомлень, не виконує ту соц-ю функцію, кіт. виконують продукти масового виробництва, створювані за дизайнерським проектом. Дизайн-проектування це напівфабрикат, проміжний продукт. Тільки масова серія промисл-го вироби здатна осущ-ть функцію масової комунікації. Продуктом дизайну слід вважати готове промисловий виріб, а не дизайнерський проект. Дизайнер адресує своє повідомлення певної особистості бо робить продукт індивідуальним для споживання, але за реципієнтом стоїть середу, тобто суспільство. Воно включає більш широку соціальну структуру, яка формує її цінності і визначає поведінку по відношенню повідомлень дизайнера.
4.Научно-технічне і художнє початок в дизайні
Дизайнер має якийсь особливий клас завдань, що відрізняються від звичайних завдань традиційних проектувальників. Це особливий клас завдань є загальним для проектування самих різних об'єктів. Інженера закликають дивитися на машину як на відносно ізольовану механич-ю сист. Таким чином для традиційного інженера об'єктом проектування виступає не предметна середу, а якась замкнута система, що характеризується набором чітко визначених параметрів. Інженер проектує машину, яка буде відповідати всім вимогам техніч-го завдання. Від нього не вимагають задоволення естет-х смаків замовників. Художник-оформлювач раніше могли доручити зовнішнє оформлення вже готової машини. Наприклад, пофарбувати її в небудь колір. Художник-оформлювач не зобов'язаний був вникати в пристрій цієї машини. Потрібен був фахівець, який об'єднав би худож-е і техніч-е початок. Цим фахівцем став дизайнер. Він підходить до проектування предмета з точки зору технічної функції та його естетичного начала.
5.Естетіческіе принципи дизайну
Вирішувати проблеми єдності краси і користі взяв на себе в 20 в. промисловий дизайнер. Чи не протиставлення краси і користі, не ототожнення їх один з одним, а гармонійне єдність цих якостей, ось як ставить питання сучасний дизайнер. Однак роль дизайнера як художника-творця стосовно до виробу різного плану неоднаково. Так існують об'єкти з переважаючими утилітарними вимогами до їх оформлення.
Це верстати, прилади, машини і т.д. При створенні цих предметів можливості в різноманітності пошуку дизайнера більш обмежена. Тут форма вироби дуже сильно тісно пов'язана з його технічною конструкцією. У сучасній методиці дизайну як неодмінна умова досягнення естетичної виразності вироби тих-го признач-я виділяється:
а) забезпечення оптимального функціонування
б) застосування технічно прогресивних матеріалів, конструкцій технічних прогресів
в) наочне виявлення у формі закономірностей її функціональних і технічних процесів. Існує і ін вигляд виробів, у формі яких художні якості мають більшу роль, ніж у групі вище названих об'єктів. Худож-й пошук форм у дизайнера тут більш широкий. Важливими усл-ми тут є: а) слідувати стилю, моді образним змістом; б) досконалість композиційної ділення; в) облік технічно конструктивних, технологічних та інших елементів формоутворення.
6.Об'ект дизайнерського проектування
Об'єкт дизайнерського проектування - це протиставлення суб'єкту проектування дійсної реальності, на якому зосереджено його увагу в цілях аналізу, пізнання і перетворення. Дизайнерське проектування реалізується за різному, в залежності від виду дизайну і типу об'єкта. Якщо графічний дизайн зайнятий вирішенням завдань, пов'язаних з візуалізацією комунікацій і фірмовим стилем, то промисловий дизайн зосереджений на поліпшенні всіх споживчих властивостей приладів, обладнання та машин, маючи на увазі і рентабельність їх масового виробництва і формально-естетичного гідності. Стало бути об'єкт дизайну це особливі форми дизайнерської продукції, характеристики розміру, конфігурації, кольору, фактури, ритму, які повинні бути перетворені майстерністю та інтуїцією автора в естетичній системі символіки або образу.
7. Краса і користь у продукті дизайну
Поняття краса це породження свідомості людини. Краса - це оцінка якихось предметів, абсолютно не зацікавлена ​​і обумовлена ​​тим естетичний-м почуттям, кіт. цей предмет викликає. поняття краси тісно пов'язане з доцільністю. З розвитком професі-го позов-ва краса і користь все більше починають сопротівопоставляться і розділятися. Особливо чітко це проявилося в епоху Відродження. З розвитком капіталізму поділ краси і користі поглиблюється. З'являються вироби утилітарного призначення, кіт. відмовляються бути красивими. Декоративні форми і конструктивна основа механічно накладаються один на одного, більш слабо пов'язані між собою. Вирішити проблему краси і користі взяв на себе в 20 в. промисловий дизайн. Дизайн відкидав протиставлення краси і користі, проповідував їх єдність і якість. ФУНКЦІОНАІЗМ - ​​(ототожнював красу і користь) Формула відповідності форми виробу його функції досить відносна. Функція абстрактна, а форма завжди конкретна. Приступаючи до проектують-ю якого об'єкта, чол. робить скачок від абстрактного до конкретного. Результати цього процесу багато в чому залежать від самого чол. Следоват. та конкретність, кіт. набуває у формі предмета абстрактна функція задається людиною творцем, кіт. і є критерієм зв'язку краси і корисності вироби.
В сучасній методиці дизайну як неодмінні усл-я достиж-я естетичний-й виразності вироби технічного призначення виділяються:
а) забезпечення оптимального функціонування;
б) застосування технічно прогресивних матеріалів, конструкції, технологічних процесів;
в) наочне виявлення у формі закономірностей її функц-го і технічного будови, облік композиційно-стилістичних вимог.
Для виробів, що створюються з переважанням естетичний-х вимог, найважливішими...
